номер провадження справи 2/5/12
Запорізької області
16.03.12 Справа № 5009/119/12
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5009/119/12
за позовом: Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”, м. Запоріжжя,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морспас”, АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 10 640,00 грн. основного боргу, 794,21 грн. -3 % річних, 6 242,02 грн. інфляційний витрат,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2. (довіреність № 06-12/170 від 07.11.2011 р., юрист групи з юридичної роботи ДП «Запорізький річковий порт»АСК «Укррічфлот».);
від відповідача: ОСОБА_3. (довіреність № 15-2/03-12 від 15.03.2012 р., юрист);
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1 від 13.03.1997 р.);
До господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Морспас” 10 640,00 грн. основного боргу, 794,21 грн. -3 % річних, 6 242,02 грн. інфляційний витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору № 512 від 17.04.2001р. не виконував своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 10 640,00 грн. за період з січня по серпень 2009р. Також позивачем нарахована відповідачу за несвоєчасне перерахування суми орендної плати за спірний період 794,21 грн. -3 % річних та 6 242,02 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою від 04.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.02.2012 р.
Ухвалою від 07.02.2012р. суд відклав розгляд справи до 27.02.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду у повному обсязі. Також цією ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Погребняка Віктора Васильовича, оскільки він зазначений стороною укладеного з позивачем договору №512 від 17.04.2001р.
27.02.2012 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_4 не повернув йому відповідно до п. 2.3., 4.3. договору № 512 від 17.04.2001р. об'єкт оренди, не оформив акт-прийому передачі, тому станом на 24.02.2012р. у останнього виникла заборгованість у розмірі 10 640,00 грн. по сплаті орендної плати. Також позивач пояснив, що він та третя особа на стороні відповідача відповідно до укладених між ними договору №512 від 17.04.2001р. та додаткової угоди дійшли згоди щодо заміни боржника у зобов'язанні, а саме відбулися зміни суб'єктивного складу зобов'язання при збереженні первісного змісту останнього. Тобто ОСОБА_1. змінено на платника -Товариство з обмеженою відповідальністю “Морспас”.
За клопотанням відповідача суд ухвалою від 27.02.2012 р. продовжив строк розгляду спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 16.03.2012 р. для надання можливості врегулювати спір між сторонами у добровільному порядку.
В судовому засіданні 16.03.2012 р. були присутні представники обох сторін та третьої особи, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, просили в позові відмовити.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зауважив, що договір від 17.04.2011 р. № 512 укладено позивачем з ОСОБА_1, а не з ТОВ «Морспас». Відповідач не укладав будь-яких договорів з позивачем та не користувався об'єктом оренди. Зауважує, що додаткову угоду від 25.06.2006 р. ТОВ «Морспас»підписало, коли договір оренди вже припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Тому вважає, що відповідно до п. 6.4 договору оренди обов'язок зі сплати орендної плати за час користування майном покладений на орендаря - ОСОБА_1.
Третя особа у відзиві на позов також не погодилась з позовними вимогами, посилаючись на те, що саме ОСОБА_4 як фізична особа використовував орендоване майно. Вказує, що листів про зміну орендної плати та рахунків на оплату третя особа не отримувала. Тому вважає, що розмір орендної плати залишився незмінним. Крім того вказує, що третя особа користувалась об'єктом оренди лише до 2008 року, коли виникла необхідність зняти судно зі стоянки. Однак позивач перешкоджав третій особі у звільненні об'єкта оренди. У зв'язку з цим третя особа вважає необґрунтованим нарахування орендної плати за 2009 рік.
В судовому засіданні 16.03.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
17.04.2001 р. ДП «Запорізький річний порт»(в подальшому -орендодавець) та громадянин ОСОБА_1 (в подальшому орендар) уклали договір оренди №512, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину виробничої території в БПУ (в подальшому -об'єкт оренди) під стоянку теплоходу «Центуріон».
Відповідно до умов п. п. 2.1, 2.3 договору вступ орендаря в користування настає з моменту підписання договору та акту приймання-передачі (додаток 1), який містить характеристику об'єкта оренди. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі (додаток 2).
Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
У п. п. 3.1 - 3.2 договору погоджено, що орендна плата визначається на підставі наказу № 381 від 24.11.2000 р. «Про ставки за оренду нежилих приміщень»та складає 2,10 грн. за 1 кв.м. (з урахуванням ПДВ 20%). У випадку зміни діючих на момент укладання договору цін і тарифів, а також методики розрахунку орендної плати, її розмір може бути переглянуто орендодавцем, про що він сповіщає орендаря протягом 5-ти днів.
У додатку № 1-а до договору викладено розрахунок орендної плати, згідно якого за орендовану площу 76 кв.м. орендна плата з ПДВ становить 159,60 грн.
Згідно з п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Відповідно до п. 7.1 договору строк дії даного договору з моменту підписання акту приймання-передачі до 01.05.2001 р.
При цьому пунктом 6.4 договору визначено, що по закінченні строку дії договору орендар зобов'язується звільнити об'єкт оренди. В іншому випадку він зобов'язаний сплатити орендну плату до фактичного звільнення об'єкту оренди.
17.04.2001 р. сторони підписали акт приймання-передачі об'єкту оренди.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Враховуючи те, що після закінчення строку дії договору оренди орендар не передав об'єкт оренди позивачу та продовжував користуватися майном, договір на підставі норм ст.764 Цивільного кодексу України продовжував свою дію на час користування майном.
Додатковою угодою від 25.06.2006 р. до договору сторони визначили платником за договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Морспас». Додаткову угоду підписано сторонами та ТОВ «Морспас».
Таким чином, зобов'язання орендаря за договором перейшли до ТОВ «Морспас».
Як свідчать матеріали справи, позивачем було затверджено новий розрахунок орендної плати з 25.06.2006 р. по 31.12.2006 р., відповідно до якого орендна плата за місяць складає 1330,00 грн. з ПДВ.
За період з січня по серпень 2009 р. на плату орендної плати позивачем були виписані рахунки №06.1-5/10 від 31.01.2009р., від 28.02.2009 р., від 31.03.2009 р., від 30.04.2009 р., від 31.05.2009 р., від 30.06.2009 р., від 31.07.2009 р., від 31.08.2009 р. (по 1330,00 грн. в місяць з ПДВ).
У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати позивач звертався до відповідача з вимогою від 24.07.2008 р. № 06-9/75 про сплату боргу в семиденний термін з дня отримання вимоги. Вимогу надіслано відповідачу 25.07.2008 р., що підтверджується фіскальним чеком № 8046.
Відповідач не сплатив заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що за приписами ст. 33 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав доказів надсилання відповідачу нового розрахунку орендної плати або повідомлення про збільшення розміру орендної плати, як того вимагає п. 3.2 договору. В новому розрахунку також не вказано дати його складання.
Рахунки, в яких зазначено новий розмір орендної плати, не можуть вважатися повідомленням про зміну орендної плати, оскільки вони не містять відомостей про зміну умов договору та методики розрахунку збільшеної орендної плати. Крім того, позивачем не надано доказів надсилання цих рахунків відповідачу. В рахунках також не зазначено адреси, куди вони направлялись.
Як пояснив представник позивача в судових засіданнях, докази надсилання відповідачу повідомлення та рахунків у позивача відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту збільшення розміру орендної плати та безпідставно посилається при стягненні боргу на новий розмір орендної плати.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. п. 3.1, 3.3 договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі 159,60 грн. з ПДВ на місяць до 5-го числа поточного місяця.
За період з січня по серпень 2009 р. відповідач орендну плату не сплачував, внаслідок чого уторилась заборгованість з орендної плати в розмірі 1276,80 грн.
Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
Доводи відповідача про припинення дії договору оренди на момент підписання додаткової угоди є необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом, договір оренди продовжував свою дію в силу приписів ст. 764 Цивільного кодексу України на період користування об'єктом оренди.
Щодо посилань відповідача на те, що зобов'язаною стороною за договором є ОСОБА_4 суд зазначає, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06.10.2009 р. у справі № 2-5732/2009 р. відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ДП «Запорізький річковий порт»АСК «Укррічфлот» до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості, оскільки спір за висновком суду виник між юридичними особами (ДП «Запорізький річковий порт»АСК «Укррічфлот»та ТОВ «Морспас») і його належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Посилання третьої особи на перешкоджання їй позивачем у звільненні об'єкта оренди не доведені належними доказами. У листах начальника ЗІСПН СДРП ДФІ України від 26.06.2008 р. № 15/35 та начальника АРВС РКАРЦ від 04.08.2008 р. № 100 зазначається лише про необхідність звільнення причалу від судна, однак з даних листів не вбачається вчинення позивачем будь-яких дій щодо перешкоджання у звільненні судна з причалу. Крім того, обставини, на які посилається третя особа, не впливають на виконання зобов'язань відповідачем за договором.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1276,80 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На суму заборгованості позивач нарахував 3% річних за період з 01.02.2009 р. по 09.11.2011 р. в сумі 794,21 грн.
Розрахунок річних є невірним, оскільки сума боргу за місяць, як встановлено судом, становила 159,60 грн., а не 1333,00 грн. як зазначено у розрахунку. При цьому сума боргу 1333,00 грн. в позові взагалі не обґрунтована (збільшений розмір орендної плати за даними позивача становив 1330,00 грн.).
Прострочення сплати по кожному платежу виникло у відповідача з 6-го числа місяця, за який нараховано орендну плату (тобто поточного місяця). Однак в розрахунку річних позивач визначив період прострочення по кожному платежу, починаючи з 1-го числа наступного місяця і до 09.11.2011 р. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог та збільшувати період нарахування річних, річні розраховуються судом за обраний позивачем період.
За розрахунком суду за період з 01.02.2009 р. по 09.11.2011 р. 3% річних від суми боргу складають 95,20 грн.
Розрахунок виконано наступним чином:
- за період з 01.02.2009 по 09.11.2011 р. (1012 днів) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 13,28 грн.,
- за період з 01.03.2009 по 09.11.2011 р. (984 дні) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 12,91 грн.,
- за період з 01.04.2009 по 09.11.2011 р. (953 дні) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 12,50 грн.,
- за період з 01.05.2009 по 09.11.2011 р. (923 дні) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 12,11 грн.,
- за період з 01.06.2009 по 09.11.2011 р. (892 дні) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 11,70 грн.,
- за період з 01.07.2009 по 09.11.2011 р. (862 дні) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 11,31 грн.,
- за період з 01.08.2009 по 09.11.2011 р. (831 день) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 10,90 грн.,
- за період з 01.09.2009 по 09.11.2011 р. (800 днів) від суми боргу 159,60 грн. 3% річних складають 10,49 грн.
Всього 95,20 грн. -3 % річних. В цій сумі вимоги про стягнення 3%річних підлягають задоволенню. У стягненні 699,01 грн. -3% річних суд відмовляє.
Також позивачем нараховано 6242,02 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2008 року по вересень 2011 року від суми боргу 13300,00 грн.
Відповідно до Листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Розрахунок інфляційних втрат позивача є невірним, оскільки позивачем застосовано не середній індекс інфляції за період прострочення сплати кожної суми боргу, а застосовано лише позитивні значення індексів інфляції до загальної суми боргу в розмірі 13300,00 грн. за весь період прострочення. При цьому не обґрунтовано дану суму боргу, не вказано, за який період вона виникла.
За розрахунком суду інфляційні втрати станом на 11.11.2011 р. слід визначати наступним чином:
- від суми боргу за січень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з січня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс 127,7%) складають 44,26 грн.,
- від суми боргу за лютий (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з лютого 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс 124,1%) складають 38,51 грн.,
- від суми боргу за березень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з березня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс 122,3%) складають 35,58 грн.,
- від суми боргу за квітень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з квітня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс120,6%) складають 32,89 грн.,
- від суми боргу за травень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з травня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс119,5%) складають 31,20 грн.,
- від суми боргу за червень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з червня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс118,9%) складають 30,22 грн.,
- від суми боргу за липень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з липня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс117,6%) складають 28,16 грн.,
- від суми боргу за серпень (159,60 грн.) інфляційні втрати за період з серпня 2009 р. по останній повний місяць прострочення - жовтень 2011 р. (середній індекс117,8%) складають 28,34 грн.
Всього інфляційні втрати за період прострочення складають 269,16 грн. В цій сумі вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.
У стягненні 5972,86 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Морспас” (вул. Калініна, 108-А, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, 72563, р/р 260052539 у Запорізькому відділенні АППБ «Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 31581932) на користь Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (вул. Леонова, 1-а, м. Запоріжжя, 69006, р/р 26009303157809 у Філії ПАТ ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 31044582) 1276,80 грн. (одна тисяча двісті сімдесят шість грн. 80 коп.) основного боргу, 95,20 грн. (дев'яносто п'ять грн. 20 коп.) - 3% річних, 269,16 грн. (двісті шістдесят дев'ять грн. 16 коп.) інфляційних втрат, 127,04 грн. (сто двадцять сім грн. 04 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.03.2012 р.