29.03.2012 р. Справа № 5008/136/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Арістон Термо Україна”, м. Київ
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород
про стягнення загальної суми 232 899,52грн. (в тому числі сума 150 235,38грн. -основний борг, сума 67 655,40грн. -інфляційні втрати та сума 15 008,74грн. - три проценти річних),
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - представник за дов. від 01.02.2012р.
від відповідача: не з”явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Арістон Термо Україна”, м. Київ (нове найменування замість ТОВ „Мерлоні Термосанітарі укр. ЛЛС”, далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород (далі -відповідач) про стягнення загальної суми 232 899,52грн. (в тому числі сума 150 235,38грн. -основний борг, сума 67 655,40грн. -інфляційні втрати та сума 15 008,74грн. - три проценти річних).
Представником позивача письмовим клопотанням від 29.03.2012р. додатково долучено до матеріалів справи засвідчені копії з: рахунку - фактури №СФ-0001295 від 22.05.2008р. та Розпорядження на відвантаження №РМ-9004404 від 23.05.2008р. (а.с.82-84).
У даному судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та з підтвердженням позовних вимог долученими до справи доказовими матеріалами та зазначено, що станом на день розгляду справи у суді, відповідачем не проведено в добровільному порядку погашення заявленої позивачем до стягнення суми. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятого на себе зобов”язання за Договором поставки №83/08 від 16.05.2008р. щодо оплати в повному обсязі вартості отриманого товару.
Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Ухвала суду від 21.03.2012р. про відкладення розгляду справи на 29.03.2012р. була надіслана судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64/22 та яка є ідентичною адресі, зазначеній, як у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 30.01.2012р., який долучено позивачем до матеріалів позовної заяви (а.с.72), так і ідентичною адресі, зазначеній у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, отриманого судом за електронним запитом від 21.03.2012р. №13370479 (а.с.76).
Слід зазначити, що ухвала суду від 28.02.2012р. про порушення провадження у справі №5008/136/2012, яка була надіслана судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вищезазначену адресу відповідача: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64/22, була повернута установою пошти на адресу господарського суду з поміткою „за закінченням терміну зберігання” (а.с.53-56).
Відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає те, що судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Вимогами п.п.3.9.1 п.3.9 р.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що кореспонденція суду повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, тобто є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про судове засідання.
За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ „Мерлоні Термосанітарі укр. ЛЛС” (нове найменування - ТОВ „Арістон Термо Україна”), як Продавцем (далі - позивачем) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, як Покупцем, (далі - відповідачем) було укладено Договір поставки №83/08 від 16.05.2008р. з додатками до нього (далі -Договір, а.с.12-15).
Відповідно до ст. 1 Договору, Продавець зобов”язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов”язався приймати та своєчасно оплачувати товари , вид, кількість, якість, ціна, загальна вартість, умови та строки поставок, а також порядок оплати яких визначаються згідно з Положенням цього Договору.
Відповідно до п.10. ст.5 даного Договору, умови здійснення розрахунків по оплаті вартості товарів, поставка яких є предметом цього Договору, визначаються в Додатку №3 до цього Договору.
Пунктом 1 Додатку №3 до цього Договору передбачено, що оплата товарів, які поставляються Продавцем у власність Покупця, здійснюється Покупцем з відстроченням платежу на 45 календарних дів після дати поставки.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документальних доказів: Розпорядження на відвантаження №РМ-9004404 від 23.05.2008р. (а.с. 84), рахунку - фактури №СФ-0001295 від 22.05.2008р. (а.с.83), видаткової накладної №НМ-0001102 від 23.05.2008р. (а.с.16) та товарно-транспортної накладної №000221 від 26.05.2008р. (а.с.17), позивачем, відповідно до умов Договору, було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 330 445,14грн. з ПДВ.
Відповідно до вимог п.1 Додатку №3 до Договору, Покупець (відповідач) повинен був оплатити вищезазначений отриманий товар у термін до 07.07.2008р.
Разом з тим, Покупцем було частково проведено оплату товару на загальну суму 115 319,76грн., в тому числі 12.02.2009р. на суму 13 415,76грн.; 13.03.2009р. на суму 20 000грн. та 15.05.2009р. на суму 81 904грн., що підтверджується засвідченими копіями з банківських виписок з рахунку позивача від 12.02., 13.03. та 15.05.2009р. (а.с.18-20).
Також, на підставі накладної на повернення №НФ-2 від 28.10.2008р., Покупцем (відповідачем) було частково повернуто Продавцеві (позивачеві) товар на суму 64 890грн. (а.с.21)
Отже, оскільки із загальної вартості отриманого товару на загальну суму 330 445,14грн. з ПДВ, відповідачем було частково оплачено суму 115 319,76грн. та частково повернуто товар на суму 64 890грн., неоплаченою залишилась сума 150 235,38грн..
Про необхідність оплати відповідачем суми 150 235,38грн. залишку заборгованості із загальної вартості отриманого товару, позивачем пред”являлись відповідачеві письмові вимоги від 15.05, 26.10, 05.11, 13.11, 23.11, 23.12. 2010р., 02.12, 10.12 та 15.12.2011р. (а.с.22-45). Разом з тим, відповідачем наявна заборгованість у залишковій сумі 150 235,38грн., не була оплачена на користь позивача. .
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у залишковій сумі 150 235,38грн., тому, з урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 150 235,38грн., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв”язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 15 008,74грн. та інфляційних втрат у сумі 67 655,40грн., які зазначено у позовній заяві та обґрунтований розрахунок яких наведено у позовній заяві (а.с.3-5) та які також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору у сумі 4 658грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арістон Термо Україна” /м. Київ, вул. Боженка, 86 Е, ідентифікаційний код 32918130, рахунок 26009201329389 у АТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528/ заборгованість у загальній сумі 232 899,52грн. (в тому числі сума 150 235,38грн. -основний борг, сума 67 655,40грн. -інфляційні втрати та сума 15 008,74грн. - три проценти річних) та суму 4 658грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.
Видати наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Карпинець