Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "26" березня 2012 р. Справа № 12/5007/17/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 11.01.2012 р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.12.2011 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (м.Київ)
до Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерне товариство Скоп'є (с.Сусли Новоград-Волинський район Житомирська область)
про стягнення 142307,30 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 134998,88 грн. основного боргу за договором № 130-10 від 04.04.2011 р., 5331,53 грн. пені, 944,99 грн. інфляційних, 1031,90 грн. 3% річних.
Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що відповідач платіжним дорученням № 189 від 22.03.2012 р. сплатив 259978,88 грн., зазначивши призначення платежу "за послуги згідно договорів № 130-10, 78-10 від 04.04.2011 р.". Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповідно до заяви від 26.03.2012 р. (а.с.86-87), а саме: у розмірі 5331,53 грн. пені, 944,99 грн. інфляційних, 1031,90 грн. 3% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що згідно платіжного доручення № 189 від 22.03.2012 р. відповідач, у тому числі, сплатив суму основного боргу 134998,88 грн. за договором № 130-10 від 04.04.2011 р., заборгованість за яким є предметом спору.
Відповідно до відзиву на позовну заяву від 23.03.2012 р. позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу 134998,88грн., в решті вимог заперечив (а.с.89-90).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
04.04.2011 р. між ДП "Граніт Україна" (замовник, далі - відповідач) та ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (виконавець, далі - позивач) укладено договір № 130-10 (а.с.8).
За умовами вказаного договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт: розробка технічної документації "Ремонт автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп. Контракт № 5 (км182+300-км234+000). Відновлення роботи лічильника для підрахунку інтенсивності руху автотранспорту, встановленого на км 196 у Житомирській області".(п.1.1.).
Зміст та строки виконання робіт за цим договором визначаються згідно Календарного плану (п.1.3. договору).
Пунктом 2.1. договору та Договірною ціною (а.с.9) сторони погодили, що загальна вартість робіт за договором становить 134988,88 грн.
Сторони дійшли згоди, що після підписання договору відповідач перераховує позивачу аванс у розмірі 100% від загальної вартості робіт для початку їх виконання (п.2.2 договору). Остаточні розрахунки за договором відповідач проводить з позивачем на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних сторонами (п.2.4.).
На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято передбачені договором роботи по розробці технічної документації на загальну суму 134988,88 грн., що підтверджується підписаними сторонами 15.11.2011 р. актом № 334 приймання виконаних робіт за листопад 2011 р., актом приймання робіт по відновленню роботи лічильника для підрахунку автотранспорту у Житомирській області на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 195+675, актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 335 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) № 155 (а.с.22-28,32-34).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим позивачем на його адресу було направлено вимогу № 84-01 від 20.01.2012 р. про проведення звірки взаєморозрахунків та оплату робіт за договором № 130-10 від 04.04.2011 р. в сумі 134998,88 грн. (а.с.37-38). Зазначену вимогу відповідачем було отримано 31.01.2012 р. (а.с.39, зворотня сторона) і залишено без відповіді та задоволення.
Станом на день звернення до господарського суду та порушення провадження у справі заборгованість відповідача не змінилася та становила 134998,88 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с.59).
Станом на день прийняття рішення у справі сума основного боргу за договором № 130-10 від 04.04.2011 р. відсутня, що підтверджується платіжним дорученням № 189 від 22.03.2012 р. (а.с.85), довідкою позивача станом на 26.03.2012 р. (а.с.84), а також представником відповідача в усних поясненнях.
Представник відповідача свої заперечення щодо стягнення 5331,53 грн. пені, 944,99 грн. інфляційних, 1031,90 грн. 3% річних обґрунтовує тим, що позивач порушив строки виконання своїх зобов'язань за договором, оскільки здані та прийняті роботи були 15.11.2011 р., в той час як згідно додатку № 2 до договору (календарний план виконання робіт) роботи мали бути виконані в серпні 2011 р.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Оскільки відносини сторін за укладеним між ними договором за своєю правовою природою є відносинами підряду, до них слід застосовувати загальні положення про підряд.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до ч.1 ст.846 цього ж Кодексу, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати виконаних позивачем робіт, проте сплатив суму основного боргу в повному обсязі після звернення до господарського суду та порушення провадження у справі.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.1.2. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
Виходячи з умов договору, позивач нарахував на суму основного боргу пеню за період з 16.11.2011 р. по 16.02.2012 р. в розмірі 5331,53 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В порядку ст.625 ЦК України, відповідачу нараховано інфляційні та 3% річних за період з 16.11.2011 р. по 16.02.2012 р. у розмірі 994,99 грн. та 1031,90 грн. відповідно.
Розрахунок наводиться у позовній заяві. При цьому, як випливає з позовної заяви, позивач вважає, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з моменту здачі-прийняття передбачених договором робіт, тобто з 16 листопада 2011 р.
Однак, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд дійшов до висновку, що останні здійснений з порушенням чинного законодавства.
Так, умовами договору передбачено перерахування авансу у розмірі 100% від загальної вартості робіт для початку їх виконання. Всупереч вказаному, позивач приступив та виконав підрядні роботи без передоплати. В той же час, договором не обумовлені строки проведення розрахунків після виконання робіт та підписання сторонами актів здачі-приймання робіт.
Отже, оскільки сторони не визначили строк (термін) виконання відповідачем обов'язків по оплаті робіт, нарахування позивачем пені, інфляційних, трьох відсотків річних, починаючи з 16.11.2011 р., є безпідставним.
Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено наступне: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем виникло з моменту отримання ним відповідної вимоги, тобто з 31.01.2012 р., а нарахування пені, трьох відсотків річних є обґрунтованим з 08.02.2012 р. (через сім днів після отримання претензії) по 16.02.2012 р. Нарахування інфляційних за вказаний період не здійснюється.
Правильний розрахунок пені та трьох відсотків річних за період з 08.02.2012 р. по 16.02.2012 р. (кількість днів прострочення 9) на суму основного боргу 134998,88 грн. складає 514,54 грн. та 99,59 грн. відповідно.
Заперечення відповідача щодо нарахування штрафних санкцій на суму основного боргу, посилаючись на порушення позивачем строків виконання робіт, передбачених календарним планом (а.с.10), суд вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин справи і може бути предметом розгляду іншого спору.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного сторонами договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 614,13 грн., з яких: 514,54 грн. пеня та 99,59 грн. 3% річних.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4816,99 грн. пені, 932,31 грн. 3% річних та 944,99 грн. інфляційних суд відмовляє за безпідставністю.
Провадження в частині стягнення 134998,88 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 134998,88 грн. за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерне товариство Скоп'є (11775, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Сусли, вул.Радянська, буд.1, ідентифікаційний код 33864982)
на користь Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 39/1, ідентифікаційний код 05416892):
- 514,54 грн. - пені;
- 99,59 грн. - 3% річних;
- 2712,26 грн. - судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.04.2012 р.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - до справи
2,3 - сторонам (рек.)