Справа № 2-8029/11
провадження № 22-ц/0390/263/12 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.
Категорія: 27 Доповідач: Овсієнко А. А.
02.03.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Овсієнка А А,
суддів - Осіпука В.В., Данилюк В.А. ,
при секретарі Галицькій І.П. ,
з участю: представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2011 року, -
05 липня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»» (далі - ПАТ «КБ «Надра»») звернулося до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 04 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 66-Б, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 64000 (шістдесят чотири тисячі) доларів США терміном до 04 липня 2022 року під 10,7 % річних, зобов'язуючись повертати кредит та сплачувати проценти щомісячно в сумі не меншій ніж 723,23 долари США.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором 04 липня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, а також між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено окремі договори поруки, якими передбачено солідарну з боржником відповідальність кожного поручителя за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань у повному обсязі, включаючи повернення кредиту, сплату відсотків та неустойки.
Покликаючись на ту обставину, що боржник та поручителі взятих на себе зобов'язань не виконують, у визначені договором терміни кредит та відсотки за ним не сплачують не заважаючи на надіслані їм вимоги, ПАТ «КБ «Надра»» просив суд стягнути з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3, та солідарно з ОСОБА_4 491937 (чотириста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 39 коп. боргу, що еквівалентно 61801,18 доларам США.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра»» 491937 (чотириста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 39 коп. боргу за кредитним договором, а також 1820 грн. судових витрат. В задоволенні позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «КБ «Надра»», покликаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, вимагає скасувати дане рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі щодо всіх відповідачів у справі.
В ході апеляційного розгляду даної справи представник позивача підтримав апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, тоді як відповідач ОСОБА_2 просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача відхилити з огляду на безпідставність наведених у ній доводів.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоча всі без виключення були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи за зареєстрованою адресою їхнього місця проживання у відповідності з вимогами ст.74 ЦПК України, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. І оскільки про причини своєї неявки зазначені особи суд не повідомляли, про відкладення розгляду справи не клопотали, то у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за їх відсутності.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Так, встановлено, що 04 липня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», на даний час перейменованим у ПАТ «КБ «Надра»», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 66-Б, за умовами якого остання отримала від банку кредит в сумі 64000 (шістдесят чотири тисячі) доларів США терміном до 04 липня 2022 року під 10,7 % річних, зобов'язуючись повертати кредит та сплачувати проценти щомісячно в сумі не меншій ніж 723,23 долари США (а.с.6-8).
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором 04 липня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, а також між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено окремі договори поруки № 66-Б/П1 (а.с.9) та № 66-Б/П2 (а.с.10), якими передбачено солідарну з боржником відповідальність кожного поручителя за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань у повному обсязі, включаючи повернення суми боргу, сплату відсотків та неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, а також п.5.2 кредитного передбачено сплату пені у випадку порушення позичальником строків виконання кредитних зобов'язань.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, причому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно наданого банком розрахунку (а.с.18) станом на 01 квітня 2011 року ОСОБА_2 прострочила повернення кредиту в сумі 1325,94 доларів США та процентів в сумі 2908,62 доларів США, при тому, що загальна заборгованість за тілом кредиту становить 57754,05 долари США, за процентами - 3440,77 доларів США. Згідно цього ж розрахунку пеня за прострочення повернення кредиту та процентів за період з 01.04.10 по 01.04.11 складає 606,36 доларів США.
Таким чином, загальна сума боргу з урахуванням пені становить 61801 (шістдесят одну тисячу вісімсот один) долар США 18 центів, що за курсом НБУ станом на вказану дату складає 491937 (чотириста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 39 коп.
Даний розрахунок є детальним, чітким, повністю ґрунтується на положеннях кредитного договору, не оспорювався відповідачами у справі, а тому приймається судом до уваги.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 4.2.4 кредитного договору передбачено можливість пред'явлення банком вимог про дострокове повернення кредиту та сплати процентів у випадку порушення позичальником термінів внесення чергового щомісячного мінімального платежу, передбаченого договором.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, положень кредитного договору та норм чинного законодавства суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо можливості дострокового стягнення всієї суми кредитної заборгованості, а також неустойки за порушення договірних зобов'язань.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності із вимогами п.1.1 договорів поруки дія поруки припинилася із отриманням ОСОБА_2 03 березня 2008 року свідоцтва про право власності на квартиру.
Однак, з такими висновками суду не можна погодитися з огляду на невідповідність їх фактичним обставинам справи.
Дійсно, згідно з п.1.1 вищевказаних договорів поруки, поручителі безвідривно та безспірно зобов'язуються відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 у повному обсязі взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 66-Б від 04.07.07 до моменту отримання документів на житло.
Разом з тим, наведені вище положення п.1.1 договорів поруки в частині визначення моменту припинення їхньої дії є неконкретними в силу того, що у них чітко не вказано ким саме, на яке житло, а також які конкретно документи мають бути отримані, аби порука припинилася, а відтак при визначенні строку дії даних договорів слід керуватися пунктом 5.3 цих же самих договорів поруки, якими передбачено, що дія поруки припиняється лише належним виконанням позичальником чи поручителями кредитних зобов'язань.
Отже, оскільки на момент вирішення спору судом кредитні зобов'язання не виконані, то дія поруки триває, а тому кожен з поручителів в силу вимог ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України та умов договору поруки несе солідарну з боржником відповідальність за кредитними зобов'язаннями останньої.
Однак, незважаючи на надіслані банком письмові вимоги від 12 квітня 2011 року про наявність прострочених ОСОБА_2 боргових кредитних зобов'язань (а.с.17), ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителі, своїх обов'язків за договорами поруки не виконали, у запропонований банком термін борги не сплатили.
Суд першої інстанції на зазначені вище обставини та положення договорів уваги не звернув, невірно визначив характер існуючих між сторонами у справі спірних правовідносин і тому, безпідставно вважаючи поруку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припиненою, неправомірно відмовив у позові до них, стягнувши борг лише із боржника ОСОБА_2
І оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, то відповідно до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі та стягнення боргу за кредитним договором в сумі 491937 (чотириста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 39 коп. з боржника ОСОБА_2 солідарно з кожним із поручителів.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн. (а.с.1, 2), а всього - 1820 грн. судових витрат, які на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках, а саме - по 606 грн. 39 коп. з кожного з відповідача, на користь ПАТ «КБ «Надра»».
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2011 року у даній справі скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» 491937 (чотириста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 39 коп. боргу за кредитним договором.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» 491937 (чотириста дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 39 коп. боргу за кредитним договором.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з кожного зокрема, по 606 (шістсот шість) грн. 67 коп. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили .
Головуючий:
Судді: