Справа № 2-1370/11
провадження № 22-ц/0390/154/12 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.
Категорія: 37 Доповідач: Матвійчук Л. В.
02.03.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Матвійчук Л.В.,
суддів - Антонюк К.І., Русинчука М.М.,
при секретарі - Семенюк О.А.
з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Луцька міська рада, про визнання права власності на спадковий будинок та поділ будинку в натурі, позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2011 року,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та поділ будинку в натурі. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Варшава, перебуваючи на заробітках, померла її мама ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина на будинок в АДРЕСА_1. В цьому будинку мати проживала до смерті, а з нею проживали також вона та її сестра відповідач у справі. Вона та відповідач є спадкоємцями першої черги після смерті матері. Сестра з сім'єю залишилася проживати в спадковому будинку і не дозволила їй там проживати. Вона з сім'єю проживає в найманій квартирі. Вважає, що вона та відповідач прийняли спадщину після смерті матері. А тому, просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на 1/2 частину будинку та поділити майно між нею та відповідачем в натурі.
Після проведення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_1 вимоги позову уточнила. Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку. Поділити житловий будинок, виділивши їй приміщення на 1 поверсі: приміщення 1-5 площею 15,5 кв. м, приміщення 1-4 площею 10,4 кв. м, запроектоване приміщення 1-3* площею 3,3 кв. м. На другому поверсі: запроектоване приміщення 1-1* площею 2,5 кв. м, приміщення 1-9 площею 9,5 кв. м, запроектоване приміщення 1-8* площею 2,2 кв. м,, приміщення 1-10 площею 11,3 кв. м та хлів (Б-1). Відповідачу виділити решту приміщень згідно з першим варіантом розподілу, за винятком приміщення 1-10. Стягнути з відповідача в її користь грошову компенсацію за відхилення від вартості ідеальної частки в сумі 2272,49 грн. Покласти на неї та відповідача виконання необхідних переобладнань в будинку. Стягнути з відповідача в її користь судові витрати.
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивує тим, що після смерті її матері ОСОБА_5 залишилися спадщина, яка складається з будинку в АДРЕСА_1. Вона та відповідач є спадкоємцями першої черги після смерті матері. Вона прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. З 2004 року несла обов'язки по утриманню будинку, проводила ремонтні роботи. Відповідач в шестимісячний строк після смерті матері не вчинила жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини, в будинку не проживала, заяву в нотаріальну контору не подавала, а тому не набула права власності на спадкове майно. Просила визнати за нею право власності на спадковий будинок в цілому. Стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 11.10.2010 року позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Луцька міська рада, про визнання права власності на спадковий будинок та поділ будинку в натурі задоволено частково.
Ухвалено визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на 1/2 частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Провести поділ будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту Висновку №О-249 судової будівельно-технічної експертизи від 08.12.2010 року.
Виділити ОСОБА_1 в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1:
- приміщення 1-5 (кімнату) площею 15,5 кв. м, приміщення 1-4 (кімнату) площею 10,4 кв. м, запроектоване приміщення 1-3* (частина коридору) площею 3,3 кв. м, запроектоване приміщення 1-1* (частина коридору) площею 2,5 кв. м, мансардне приміщення 1-9 площею 9,5 кв. м, мансардне запроектоване приміщення 1-8* (частина коридору) площею 2,2 кв. м, хлів (Б-1), які становлять арифметичну частку 46/100 будинковолодіння.
Решту приміщень залишити за ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від вартості ідеальних долей в розмірі 17121 (сімнадцять тисяч сто двадцять одну) гривню 28 копійок.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 закласти дверний проріз між приміщеннями 1-5 і 1-6, 1-5 і 1-3, 1-4 і 1-3, 1-8 і 1-9; влаштувати перегородку товщиною 0,15 м в приміщенні 1-3 таким чином, щоб утворилися запроектовані приміщення 1-3* і 1-3** з розмірами, як показано на плані; влаштувати перегородку товщиною 0,15 м в приміщенні 1-1 таким чином, щоб утворилися запроектовані приміщення 1-1* і 1-1** з розмірами, як показано на плані; влаштувати перегородку товщиною 0,12 м в приміщенні 1-8 таким чином, щоб утворилися запроектовані приміщенні 1-8* і 1-8 ** з розмірами як показано на плані; підняти дах на 0,5 м з влаштуванням перекриття в приміщеннях 1-9, 1-10, 1-11 і 1-8 з корисною висотою даних приміщень в 2,50 м; влаштувати автономні мережі газопостачання, опалення, водопостачання, каналізації та електропостачання.
Зобов'язати:
- ОСОБА_1 влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-4 і 1-5, 1-4 і 1-1*, 1-4 і 1-3*; влаштувати гвинтові міжповерхові сходи між приміщеннями 1-4 і 1-9; переобладнати приміщення 1-4 в кухню-вітальню, 1-3* у санвузол, 1-9 в кімнату;
- ОСОБА_3 влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-4 і 1-7, в приміщення 1-1** із подвійними вхідними дверима; влаштувати гвинтові міжповерхові сходи між приміщеннями 1-7 і 1-11; переобладнати приміщення 1-7 в кухню-вітальню, 1-10 в кімнату.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на 1/2 частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.
В решті позовів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави не доплачений судовий збір в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави не доплачений судовий збір в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Луцька міська рада про визнання права власності на спадковий будинок та поділ будинку в натурі відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю. Покликається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 права власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5 залишити в силі, в іншій частині -скасувати. Ухвалити нове рішення, яким розподіл будинковолодіння провести згідно висновку додаткової судово-будівельної експертизи № 0-100 від 23.05.2011 року, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовити. Покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Варшава. З матеріалів інвентаризаційної справи № 5686/43 вбачається, що право власності на нерухоме майно в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина, яка складається з вищевказаного житлового будинку. Спадкування здійснюється за законом, оскільки заповіт від імені спадкодавця не складався.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дочками спадкодавця і мають право на спадкування в порядку ст.1261 ЦК України, як єдині спадкоємці першої черги за законом.
Апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_1 - до часткового задоволення, а оскаржуване рішення -частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
За змістом ч.3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Встановлені судом першої інстанції та наведені вище обставини підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, витягом з акту про смерть, згідно з яким ОСОБА_5, останнє місце проживання АДРЕСА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, місце смерті - м. Варшава( а.с. 5-6); повідомленням КП ВОБТІ від 01.04.2010 року, з яких вбачається, що право власності на нерухоме майно в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с.9); свідоцтвами про народження ОСОБА_1, ОСОБА_3, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дочками померлої ОСОБА_5 ( а.с.7,8,50); копією паспорта ОСОБА_1, згідно з яким зареєстровано місце проживання за адресою АДРЕСА_1 з 22 лютого 2002 року( а.с.11).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 1271/01 щодо майна померлої ОСОБА_5( а.с. 121-128), що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звертались в Першу Луцьку державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті матері відповідно 14 грудня 2004 року і 16 червня 2005 року.
Разом з тим, з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції встановлено, що остання прийняла спадщину після смерті матері в силу положень ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов в частині визнання права власності на спадкове майно та визнав за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: по 1/2 частині будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 за кожною.
Проте не можна погодитись із рішенням суду першої інстанції в частині поділу будинку в натурі, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
При чому виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 0-249 від 08.12.2010 року, проведеної Волинською Торгово-промисловою палатою, виділ в натурі 1/2 частини будинковолодіння у АДРЕСА_1 кожному співвласнику можливий за умови виконання запропонованих експертом переобладнань (а.с.64-83).
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що враховуючи право позивача ОСОБА_1 на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та ту обставину, що виділ належних співвласникам часток будинковолодіння технічно можливий, тому слід провести поділ будинковолодіння , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з виділенням ОСОБА_1 1/2 її частки як першому співвласнику відповідно до І-го варіанту поділу вказаного у висновку судової будівельно-технічної експертизи, який є найбільш наближеним до позовних вимог, зобов'язати сторони виконати необхідні переобладнання, стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від вартості ідеальних долей в розмірі 17121,28 грн.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.
Так, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з рекомендацій викладених у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 08 грудня 2010 року про наявність технічної можливості для обладнання в будинку двох окремих ізольованих квартир, шляхом здійснення переобладнань вказаних у висновку експертизи.
З такими висновками суду не можна погодись у повній мірі, оскільки вони дійшли їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
За змістом ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Здійснюючи поділ спірного будинку у спосіб, визначений висновком судової будівельно-технічної експертизи № 0-249 від 08 грудня 2011 року, суд не навів мотивів такого поділу та не врахував, що такий поділ можливий лише за умови проведення перепланування та переобладнань вказаного будинку.
При цьому суд не врахував , що відповідно до п.п. «а»п. 12, п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»та п.п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, які відповідають розміру їх часток у приватній власності.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться за наявності дозволу на це виконавчого комітету місцевої ради (ст. 152 ЖК України).
Суд, вирішуючи спір про поділ будинку у спосіб, який передбачає необхідність переобладнання будинку, вказаного не врахував та здійснив такий поділ за відсутності дозволу виконавчого комітету місцевої ради на здійснення переобладнань.
Оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення вищенаведених норм матеріального права, вказане рішення слід скасувати в частині задоволення позову про поділ будинку в натурі і ухвалити нове рішення на підставі ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2011 року в частині поділу будинку в натурі скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ будинку в натурі відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді :