Справа № 2-5670/11
провадження № 22-ц/0390/464/2012 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С.С.
Категорія: 37 Доповідач: Веремчук Л. М.
28.02.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого-судді Веремчук Л.М.,
суддів Карпук А.К., Стрільчука В.А.
при секретарі Сіліч Ю.Л.
з участю:
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_4
представника особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Луцького району про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 9 вересня 2011 року,
12 серпня 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_6. Після його смерті залишилося спадкове майно -Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в у селі Романів Луцького району Волинської області. Після смерті діда вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала, протягом усього часу доглядає за будинком, обробляє належну їй земельну ділянку та сплачує податок на землю. В нотаріальній конторі, куди вона звернулась за оформленням спадщини у лютому 2010 року, їй відмовили. Просила визнати за неї право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, що у селі Романів Луцького району Волинської області в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 0 вересня 2011 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 просить скасувати це рішення і постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві у позові, посилаючись на неповне з»ясування обставин по справі, що мають істотне значення для справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення -скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких мотивів.
Задовольняючи позов, місцевий суд без повного і всебічного з»ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, без підтвердження будь-якими доказами у справі і без їх дослідження в судовому засіданні, на підставі лише одних пояснень позивача прийшов до висновку, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 в порядку ст.549 ЦК УРСР, зазначивши, що доказів наявності інших спадкоємців та прийняття ними спадщини суду не представлено.
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права та без належного з'ясування дійсних обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Позивач ОСОБА_2 є онукою спадкодавця, що підтверджено рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 червня 2011 року (а. с.12). Згідно з нотаріально посвідченим заповітом від 27 травня 1980 року ОСОБА_6 заповів ОСОБА_1 належну йому частину житлового будинку, що знаходиться у селі Романів Луцького району Волинської області своїй внучці ОСОБА_1 (а.с.6).
Судом не досліджувалося і не встановлювалося, кому і на підставі якого правовстановлюючого документа належало спірне майно, де знаходиться це майно, з яких причин заінтересовані особи не можуть в установленому законом порядку відновити вказаний документ або отримати його дублікат.
Також судом не визначено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6, до справи не долучено відомостей із нотаріальної контори про те, хто із спадкоємців звернувся за отриманням спадщини після смерті спадкодавця.
Відповідно до ст. ст. 3, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу (далі -ЦПК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються. В мотивувальній частині рішення має бути зазначено, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.
За змістом наведених правових норм задоволення позову в цивільній справі може мати місце лише у випадку порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача.
Відповідачем у даній справі позивач зазначив Романівську сільську раду Луцького району, яка ніякого відношення до спадкового майна не має. Задовольнивши позов до даного відповідача, суд не встановив і не зазначив у рішенні, в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання ним прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні даного спору місцевий суд, посилаючись на норми шостої книги Цивільного кодексу України вважав, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин.
Однак, відповідно із п.5 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України вбачається, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Із апеляційної скарги, вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його дочка ОСОБА_7 та син ОСОБА_8
Отже, місцевий суд не встановив всіх осіб, які мають право на спадкове майно.
Крім того, відповідно до ст.553 ЦК УРСР вважається таким, що відмовився від спадщини той із спадкоємців, який не вчинив жодної дії, яка б свідчила про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР). В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що позивачка жодним із визначених ч.1 статті 549 ЦК УРСР способів прийняття спадщини не скористалась, а тому вважається такою, що не прийняла спадщини за заповітом.
Отже рішення у справі прямо впливає на права та законні інтереси ОСОБА_4 стосовно спірного майна, однак суд всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України не вирішив питання про залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача.
За таких обставин позов ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Луцького району про визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами, що у селі Романів Луцького району після смерті ОСОБА_6 не може бути задоволений.
Оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення до участі в справі осіб, які не брали в ній участь в суді першої інстанції, та у зв'язку з допущеними цим судом порушеннями вищенаведених норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові на підставі ст. 309 ЦПК України.
Разом з тим, дане рішення апеляційного суду не перешкоджає ОСОБА_2 захистити свої права шляхом повторного звернення до суду з аналогічним позовом, зазначивши у ньому відповідачами всіх осіб, яких стосуються заявлені нею вимоги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 9 вересня 2011 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Луцького району про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: