Справа № 2-8170/11 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.
Провадження № 22-ц/0390/151/12
Категорія:27 Доповідач: Данилюк В. А.
28 лютого 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Данилюк В. А.,
суддів - Подолюка В.А., Гапончука В.В.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2011 року
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2011 року позов задоволено повністю.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором №86707С12 від 14.06.2007 року в розмірі 5 139 963 ( п»ять мільйонів сто тридцять дев»ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) гривні 07 копійок та за кредитним договором № 86707С51 від 27.12.2007 року в розмірі 4 338 007( чотири мільйони триста тридцять вісім тисяч сім ) гривень 44 копійки, а всього 9 477 970 ( дев»ять мільйонів чотириста сімдесят сім тисяч дев»ятсот сімдесят) гривень 51 копійку.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судові витрати.
В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, відповідач ОСОБА_1 просила вказане рішення скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити частково в позові банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судове засідання сторони не з»явилися, однак, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, оскільки у матеріалах справи наявні розписки їх представників про отримання повідомлення про розгляд справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 14 червня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 86707С12 у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 548 000,00 швейцарський франків з кінцевою датою погашення кредиту 12 червня 2014 року з річною процентною ставкою 9,99 % ( а.с.12-16) та 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 86707С51 у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 330 000,00 Євро з кінцевою датою погашення кредиту 26 грудня 2014 року з річною процентною ставкою 12,00% ( а.с. 34-38). Додатковими угодами від 14.06.2007 року та 27.12.2007 року до вказаних договорів було внесено зміни до деяких пунктів з метою реструктуризації заборгованості (а.с.20,21,25,28,30,31,42,44,47,50,53). В результаті неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитних договорів в останньої виникла заборгованість по сплаті кредитів в розмірі 9 477 970 гривень 51 коп. (а.с. 117-124).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що наслідками порушень боржником зобов»язання щодо повернення чергової частини суми позики, є право позикодавця вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплатити процентів належних йому.
Відповідно до п. 4.2 кредитних договорів від 14 червня 2007 року та 27 грудня 2007 року Банку надано право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов»язань за цими договорами, якщо позичальник не сплатив Банку у строк платежі по погашенню кредиту, будь-яку іншу суму належну до сплати згідно договорів
З матеріалів справи вбачається, що між Банком та ТзОВ «Норт-Експорт» з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитними договорами 14 червня 2007 року та 27 грудня 2007 року було укладено Іпотечний договір №86707Z60 (а.с. 55-58).
За змістом п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 2.2.2, 5.1 вказаного іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником та іпотекодавцем умов кредитних договорів або порушення обов»язків, встановлених цими договорами, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов»язання іпотекодавцем, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.
22 листопада 2010 року та 15 грудня 2010 року Банком було надіслано ОСОБА_1 та ТзОВ «Норт-Експорт» вимоги про необхідність погашення заборгованості по кредитних договорах (а.с. 66-68), які залишилися без виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України дійшов правильного і обґрунтованого висновку про те, що кредитор (Банк) мав право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитними договорами як від боржника ОСОБА_1, так і від поручителя ТзОВ «Норт-Експорт», оскільки боржник порушив умови кредитних договорів, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме, в простроченні платежів згідно з умовами договорів, додаткових угод до них, графіків погашення кредитів та неповерненні кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, розрахунок якої позивачем проведено відповідно до умов договорів та розмір якої відповідачем ОСОБА_1 не оспорюється.
Покликання в апеляційній скарзі відповідача на те, що строки дії договорів не збігли, договори не розірвано, не заслуговують на увагу, оскільки ненастання кінцевого строку виконання зобо»язань за кредитними договорами не позбавляє позивача встановленого п. 4.2 кредист.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПКтних договорів права вимоги дострокового виконання відповідачем зобов»язань за цими кредитними договорами.
Доводи апеляційної скарги про те, що при задоволенні позовних вимог має місце подвійне стягнення, не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать вимогам ст.543 ЦК України щодо права кредитора вимагати виконання зобов»язання від усіх боржників разом, а відповідно до ч. 4 даної норми виконання солідарного обов»язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов»язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи, а тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді