21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
28 березня 2012 р. Справа 8/6/2012/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.
при секретарі судового засідання Хоменко С.І.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Медяна В.О. - (посвідчення НОМЕР_1 від 24.03.2011 р.) старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області,
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: ОСОБА_1- за довіреністю
від третьої особи: не з'явився
за позовом:заступника прокурора Вінницької області(21050,м .Вінниця, вул. Володарського, 33) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - фонду Державного майна України (код ЄДРПОУ 20055032, 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)
до:Сокілецької сільської ради (22846, с. Сокілець, вул. Леніна, 9, Немирівський район, Вінницька область)
до:ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (01033м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39- 41)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Дитячий санаторій "Сокілець" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (22846, село Сокілець, вул. Леніна, 49, Немирівський район, Вінницька область)
про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 27.07.1999 р. №32, свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець", визнання права власності,-
В господарський суд Вінницької області 16.01.2012 р. звернувся заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - фонду Державного майна України з позовом до Сокілецької сільської ради та ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 27.07.1999 р. №32, свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець", визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) на будівлі санаторію «Сокілець», розташовані за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Сокілець, вул. Леніна, 49 а саме: санблоки літ. А,Б,В,Г заг. площею 83,3 кв.м. матеріальний склад літ. А заг. площею 539, 7 кв.м.; насосна технічної води заг. площею 15,3 кв.м.; спальний корпус № 18 літ. А заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А1 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А2 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. АЗ заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А4 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А5 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А6 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А7 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А8 заг. площею 93,6 кв.м.; спальний корпус літ. А9 заг. площею 91,4 кв.м.; спальний корпус літ. А10 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А11 заг. площею 91,1 кв.м.; спальний корпус № 14 літ. А заг. площею 146,2 кв.м.; спальний корпус № 16 літ. А заг. площею 146, 2 кв.м.; спальний корпус № 17 літ. А заг. площею 156,2 кв.м.; лікувальний корпус літ. А заг. площею 217,4 кв.м.;^продовольчий склад літ. А заг. площею 78,3 кв.м.; продовольчий склад літ. Б заг. площею 33,8 кв.м.; продовольчий склад літ. В заг. площею 16,0 кв.м.;у адміністративний корпус літ. А заг. площею 208,5 кв.м.; їдальня літ. А заг. площею 445, 3 кв.м.; спальний корпус № 19 літ. А заг. площею 162,1 кв.м.;душеві з котельнею літ. А заг. площею 106 кв.м.; спальний корпус № 15 літ. А заг. площею 146,2 кв.м.Насосна над арт. свердловиною заг. площею 11,9 кв.м..
Позов обґрунтовано наступним. Згідно розпорядження Української Республіканської ради по управлінню курортами профспілок від 14.09.1988 № 400 "Про відкриття будинку відпочинку "Сокілець" у Вінницькій області" з 01.01.1989 на базі літнього відділення будинку відпочинку «Авангард»відкрито будинок відпочинку "Сокілець". Згідно розпорядження Хмільницької територіальної ради по управлінню курортами профспілок від 06.12.1988 р. № 160 проведено розподіл балансів будинку відпочинку “Авангард” та будинку відпочинку “Сокілець”. Рішенням виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 27.07.1999 № 32 оформлено право колективної власності на майновий комплекс санаторію “Сокілець”, що знаходиться за адресою: Немирівський р-н, с. Сокілець, вул. Леніна, 49, за акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”. На підставі зазначеного рішення виконавчим комітетом Сокілецької сільської ради видано свідоцтво про право власності від 28.07.1999 на цілісний майновий комплекс санаторію “Сокілець”, розташований за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Сокілець, вул. Леніна, 49, який складається з: адміністративно - приймального корпусу, лікувального корпусу, спальних корпусів № 1-12, 14-19, їдальні, 4-х санблоків, душової з котельнею, продовольчого складу, матеріального складу, насосних станцій питної та технічної води. Рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 27.07.1999 № 32 не відповідає вимогам законодавства та порушує права власника майна - держави в особі Фонду державного майна України. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 18.01.2012 р. порушено провадження у справі № 8/6/2012/5003 з призначенням судового засідання на 01.02.2012 р..
30.01.2012 р. заступником прокурора подано до суду тексти нормативно-правових документів, на які є посилання у позовній заяві (а.с.27-72, т.1).
31.01.2012 р. КП “Тульчинське МБТІ” надано суду оригінали інвентаризаційних справ на ДП “Дитячий санаторій “Сокілець”, який розташований за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с.Сокілець, вул.Леніна, 49.
В судовому засіданні 01.02.2012 р. головним лікарем ДП "Дитячий санаторій "Сокілець" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Гончар П.М. подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки будівлі та споруди, які є предметом спору за позовом використовуються та обліковуються на балансі ДП "Дитячий санаторій "Сокілець" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с.77,78).
Ухвалою суду від 01.02.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.03.2012 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Дитячий санаторій "Сокілець" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (22846, село Сокілець, вул. Леніна, 49, Немирівський район, Вінницька область).
01.03.2012 р. представником позивача подано до суду додаткові пояснення по суті спору, в яких зазначено наступне.
01.03.2012 р. представником позивача подано до суду додаткові пояснення по суті спору, в яких зазначено, що власником майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України до визначення органу, уповноваженого здійснювати управління майном, є Держава Україна в особі Фонду державного майна України. Оскільки на даний час питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, то майно таких організацій є державною (загальнодержавною) власністю, і тому неправомірне здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна (а.с.111-113, т.1).
06.03.2012 р. прокурором надано додаткові пояснення по суті спору, в яких зазначено наступне. Санаторії та будинки відпочинку Міністерства охорони здоров"я передавалися профспілковим організаціям у відання. При цьому, спірне майно лікувально-оздоровчих закладів не могло бути передано у власність окремих громадських організацій, у тому числі Укрпрофради, оскільки за Конституцією колишньої УРСР на той час була єдина соціалістична власність.Оскільки предметом спору є майно, яке було майном загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР, а правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР законодавчо не визначено, то дане майно на даний час є державною власністю. З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України Постановою від 10.04.1992р. № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні громадських організацій. При цьому, згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення “Про Фонд державного майна України”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів). Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01. 1995 № 18 (18-95-п) визначено органи управління майном загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР. Однак, органу, який би був уповноважений здійснювати управління майном професійних спілок, визначено не було. За таких обставин, саме Фонд державного майна України уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України (а.с.119-122, т.1).
В судовому засіданні 13.03.2012 р. представником третьої особи -ДП “Дитячий санаторій “Сокілець” надано відзив на позовну заяву в якому обгрунтовано безпідставність заявлених позовних вимог (а.с.137-141, т.1).
13.03.2012р. представником відповідача -1 Сокілецької сільської ради в судовому засіданні подані письмові пояснення по суті позову в яких зазанчено, що він не заперечує проти задоволення позову (т.1 а.с.142).В судовому засіданні представник відповідача-1 сільський голова Сердюк Б.В. пояснив, що позов визнає та повідомив, що виконком Сокілецької сільської ради як юридична особа не реєструвався (т.2 а.с.10).
27.03.2012 р. на виконання ухвали суду від 13.03.2012 р. прокурором надано суду додаткові письмові пояснення по справі. В даних поясненнях прокурор повідомила наступне. Статтею 1 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України”від 10.09.1991 №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України. Даний Закон набув чинності з дня його прийняття. Посилання Укрпрофоздоровниці на прийняття постанови Президії Ради Загальної конференції професійних спілок СРСР від 18.11.1990 р. "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном" не свідчить про наявність волі держави чи уповноваженого нею органу на передачу спірного майна у власність будь-якій з профспілкових організацій, оскільки такі акти приймалися без волевиявлення держави. При цьому сам факт утворення Федерації незалежних профспілок України не являється підставою для автоматичного переходу права власності на майно. Після 1964 року власником (державою) не вчинялося дій, спрямованих на передачу (відчуження) спірного майна, а приписи Конституції УРСР 1978 р. та Цивільного кодексу УРСР 1963 р., встановлюючи нову форму власності (власність профспілок), не містять будь-яких перехідних положень щодо автоматичного набуття у власність раніше одержаного профспілками у безоплатне відання державного майна. Відсутні норми щодо автоматичного закріплення (зміни власника) майна, яке знаходилося у безоплатному віданні профспілок до набрання чинності нових нормативно-правових актів, і в Законах України "Про власність", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" чи Законах СРСР "Про власність", "Про громадські об'єднання", "Про професійні спілки, права і гарантії їхньої діяльності". Главою VI Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р. визначено, що весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу. Постановою Верховної Ради УРСР від 15.10.1990 р. "Про управління державним майном Української РСР" встановлено, що з метою захисту майнових прав та інтересів республіки, ефективного використання й збереження державного майна в умовах переходу до ринкових відносин і різноманітності форм власності до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів Української РСР покласти на Раду Міністрів УРСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності. Згідно із п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 р. № 311, яка прийнята на виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається. Установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Оскільки спірне майно не відноситься до майна, яке підлягало передачі до комунальної власності, тому є всі підстави вважати, що вказане майно залишилося у державній власності (а.с.20-23, т.2).
28.03.2012 р. представником відповідача-2 подано до суду відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач невірно застосовує норми матеріального права (а.с.57,58, т.2).
Також 28.03.2012 р. представником відповідача-2 подано клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи. Клопотання обгрунтовано тим, що непризначення судом вказаної експертизи може призвести до того, що, у разі задоволення позовних вимог, за державою може бути визнано право власності на майно якого вже не існує в натурі або яке ніколи не перебувало у власності держави (а.с.24, 25, т.2).
Представник прокуратури проти задоволення даного клопотання заперечила.
Суд розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду,прийшов до переконання у відсутності підстав для його задоволення, з огляду на те, що представником відповідача не вказано конкретно які документи пропонується надати експерту для дослідження та ці документи не надані суду та не містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача-2 проти позову заперечила, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.14-19, т.2), про причини неявки та невиконання вимог ухвали суду від 13.03.2012 р. не повідомили.
При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно розпорядження Української Республіканської ради по управлінню курортами профспілок від 14.09.1988 р. № 400 "Про відкриття будинку відпочинку "Сокілець" у Вінницькій області" з 01.01.1989 на базі літнього відділення будинку відпочинку “Авангард” відкрито будинок відпочинку "Сокілець" (а.с.19, т.1).
Відповідно до розпорядження Хмільницької територіальної ради по управлінню курортами профспілок від 06.12.1988 № 160 проведено розподіл балансів будинку відпочинку “Авангард” та будинку відпочинку “Сокілець” (а.с.21, т.1).
Філія закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” "Санаторій Сокілець" зареєстрована державною адміністрацією Старокиївського району м. Києва 25.05.1998 р. за № 00702 (а.с.12, т.1).
Будинок відпочинку "Сокілець" (с.Сокілець,Немирівського р-ну, Вінницької обл.) за актом прийому-передачі від 24.01.1992р. був переданий Федерацією незалежних профспілок України у власність АТ " Укрпрофоздоровниця" згідно з постановою президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991р. (т.2 а.с.42-50).
Пунктом 1 наказу № 140 від 29.09.1992 р. “Про перепрофілювання будинку відпочинку “Сокілець” в пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми” з 01.11.1992 р. перепрофільовано будинок відпочинку “Сокілець” у пансіонат з лікуванням на 300 ліжок для батьків та дітей з заховрюваннями органів кровообігу та функціональними порушеннями нервової системи (а.с.22, т.1).
Рішенням виконавчого комітету Сокілецької сільської ради №32 від 27.07.1999р. "Про оформлення права колективної власності на майновий комплекс санаторію "Сокілець" розташованого в с.Сокілець вул.Леніна №49" оформлено право колективної власності з видачею свідоцтва на цілий майновий комплекс , що розташований в с.Сокілець по вул. Леніна№49 за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та зобов"язано Тульчинське МБТІ провести відповідну реєстрацію права власності.Як вбачається з тексту, рішення приймалося за результатами розгляду клопотання адміністрації санаторію "Сокілець", матеріалів представлених Тульчинським МБТІ та актів державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом об"єктів нерухомого майна: 1. адміністративно-приймальний корпус загальною площею 172,6 м.кв.; 2. лікувальний корпус - 217,4 м.кв.; 3. спальні корпуса №1 - 89,6 м.кв., №2 - 89,3 м.кв., №3 89,6 м.кв.,№4 - 89-6 м.кв.,№5 89,6 м.кв.,№6 - 89,3 м.кв.,№7 - 89,6 м.кв.,№8 - 89,6 м.кв.,№9 - 93,6 м.кв., №10 - 91,4 м.кв.,№11 - 89,3 м.кв.,№12 - 91,1 м.кв.,№14 - 146,2 м.кв., №15 - 146,2 м.кв.,№16 - 146,2 м.кв.; 4. їдальня - 445,3 м.кв.; 5. 4 санблоки загальною площею 22,4 м.кв,26,0 м.кв.,26,0 м.кв.,8,9 м.кв.; 6. душова з котельнею загальною площею 106 м.кв.; 7.продовольчий склад загальною площею 128,1 м.кв.; 8. матеріальний склад загальною площею 492 м.кв.; 9. спальний корпус №19 загальною площею 217 м.кв.; 10. спальний корпус №18 загальною площею 411,1 м.кв.; 11. спальний корпус №17 загальною площею 172,9 м.кв.; 12. насосна станція загальною площею 11,9 м.кв.,питної та технічної води - 15,3 м.кв. (т.1 а.с.10).
28.07.1999р. Тульчинським міжрайонним бюро технічної інвентаризації видано свідоцтво про право власності згідно якого цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець" в цілому, який розташований в с. Сокілець по вул. Леніна №49 належить на праві колективної власності закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Сокілецької сільської ради від 27.07. 1999р. №32. Відповідний запис внесено в книгу №1 за реєстровим №4 28.07.1999р. (т.1а.с.11).
Пунктами 1 та 2 наказу № 42 від 30.10.2000 р. “Про зміну назви філії дочірнього підприємства” філії дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” “Санаторію “Сокілець” надано статус дитячого санаторно-курортного закладу для лікування дітей з захворюванням органів дихання, нервової системи та вадами зору та змінивши її назву на філію Хмільницького дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” “Дитячий санаторій “Сокілець”; затверджено положення про філію Хмільницького дочірнього підприємства ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” “Дитячий санаторій “Сокілець” (а.с.23, т.1).
29.12.2006р. Державним реєстратором проведено реєстрацію статуту ДП "Дитячий санаторій "Сокілець".Статутом передбачено наступне: 1.1.Дочірнє підприємство "Дитячий санаторій "Сокілець" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" створене одним засновником - ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" згідно із рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця від 22.01.2003р. "Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; 1.3.Підприємство є правонаступником Будинку відпочинку "Сокілець", Пансіонату з лікуванням "Сокілець", Філії АТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій сезонного функціонування "Сокілець", Філії ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Санаторій "Сокілець", Хмільницького дочірнього підприємства ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" стосовно цивільно-правових відносин , що виникли в результаті діяльності філії Хмільницького дочірнього підприємства ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" - "Дитячий санаторій "Сокілець" відносно всього майна, прав та обов"язків, а також зобов"язань, стосовно всіх кредиторів та боржників; 3.1.Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, який входить у зведений баланс Товариства ... (т.1 а.с. 80-93).
05.05.2011р. проведено державну реєстрацію нової редакції статуту ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".У статуті , окрім іншого, вказано наступне: Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що було створене відповідно до Установчого договору від 04.12.1991р., змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Товариство є повним правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об"єднань санаторно-курортних закладів профспілок України (п.1.1); засновниками Товариства є юридичні особи України : 1) Федерація професійних спілок України, яка є правонаступником Ради Федерації незалежних профспілок України; 2) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який є правонаступником Фонду соціального страхування України (п.1.2.); товариство є юридичною особою приватного права, яке діє на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери і фондовий ринок", "Про Національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні", інших законодавчих актів України, та цього статуту (п.1.3.) (т.2 а.с.28-40).
Відповідно до інформації ДП “Дитячий санаторій “Сокілець” від 03.11.2011 р. № 209 санаторно - курортний заклад “Сокілець” заснований в 1989 році розпорядженням № 358 від 29.08.1988 р Центрсоветкурорту на базі філії будинку відпочинку “Авангард”. В 1992 році наказом № 140 Правління “Укрпрофоздоровниця” від 29.09.92 р будинок відпочинку “Сокілець” був перепрофільований в пансіонат з лікуванням для батьків з дітьми. З 1997 року функціонує як санаторій ( рішення Правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”). В 2000 році “Сокілець” отримує статус Дитячого санаторію (наказ ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 30.10.2000 року. На даний час санаторій “Сокілець” є власністю приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” , має самостійний баланс , який входить у зведений баланс Товариства, поточні та інші рахунки в установах банків. Санаторно-курортна діяльність здійснюється згідно Статуту. Всі документи , що стосується будівель, землі та майна знаходяться у власників за адресою; м. Київ вул.Шота Руставелі 39 /41 ., м. Київ. Майдан незалежності ,2 (а.с.15, т.1).
Згідно листа ДП “Клінічний санаторій “Авангард” № 764 від 21.11.2011 р. документи про статус БВ “Сокілець” як літнього відділення БВ "Авангард" відсутні. Будинок відпочинку "Сокілець” був відкритий на базі літнього відділення будинку відпочинку “Авангард”. До створення БВ “Сокілець”, БВ “Авангард” і літнє відділення в с. Сокілець Немирівського району мали єдиний баланс. Розподіл балансів відбувся згідно розпорядження №160 від 06.12.1988 р. Хмільницькою Територіальною Радою по управлінню курортами профспілок. Ролподіл балансу та передачу майна здійснювала безпосередньо Хмільницька Територіальна Рада по управлінню курортами профспілок. Після розподілу балансів у 1988 році між БВ “Авангард” та БВ “Сокілець” кожне з новоутворених підприємств було на самостійному балансі та підпорядковувалось Хмільницькій Територіальній Раді по управлінню курортами профспілок. На даний час всі документи що стосуються нерухомого майна знаходяться у власника майна ДП “Клінічний санаторій “Авангард” - ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”. Відомостями про власника та статус майна в період до 1988 року ДП “Клінічний санаторій “Авангард” не володіє. Адреса власника: 01019, м. Київ, вул Шота Руставеллі, 39/41 (а.с.14, т.1).
Згідно повідомлення КП Тульчинське міжрайонне бюро бюро технічної інвентаризації за №3616 від 29.11.2011р. цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець" складається з двадцяти дев"яти будівель, а саме :санблоки літ. А,Б,В,Г заг. площею 83,3 кв.м. матеріальний склад літ. А заг. площею 539, 7 кв.м.; насосна технічної води заг. площею 15,3 кв.м.; спальний корпус № 18 літ. А заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А1 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А2 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. АЗ заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А4 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А5 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А6 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А7 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А8 заг. площею 93,6 кв.м.; спальний корпус літ. А9 заг. площею 91,4 кв.м.; спальний корпус літ. А10 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А11 заг. площею 91,1 кв.м.; спальний корпус № 14 літ. А заг. площею 146,2 кв.м.; спальний корпус № 16 літ. А заг. площею 146, 2 кв.м.; спальний корпус № 17 літ. А заг. площею 156,2 кв.м.; лікувальний корпус літ. А заг. площею 217,4 кв.м.;^продовольчий склад літ. А заг. площею 78,3 кв.м.; продовольчий склад літ. Б заг. площею 33,8 кв.м.; продовольчий склад літ. В заг. площею 16,0 кв.м.;у адміністративний корпус літ. А заг. площею 208,5 кв.м.; їдальня літ. А заг. площею 445, 3 кв.м.; спальний корпус № 19 літ. А заг. площею 162,1 кв.м.;душеві з котельнею літ. А заг. площею 106 кв.м.; спальний корпус № 15 літ. А заг. площею 146,2 кв.м.Насосна над арт. свердловиною заг. площею 11,9 кв.м. (т.1 а.с.17).
Згідно повідомлення Головного управління статистики у Вінницькій області за №1741 від 08.12.2011р. виконавчий комітет Сокілецької сільської ради у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Вінницькій області не знайдено (т.1 а.с.18).Витяг з ЄДРПОУ (т.1 а.с.75).
Згідно інформації ДП "Дитячий санаторій "Сокілець" за №228 від 27.12.2011р. залишкова балансова вартість нерухомого майна, яке перебуває у користуванні санаторію "Сокілець" ПрАТ " Укрпрофоздоровниця" становить 595,5 тис. грн.(т.1 а.с.97).
Згідно ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ст.20ч.2 ГК України кожний суб"єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.Права та законні інтереси зазначених суб"єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству ... .
23 квітня 1960 р. Радою Міністрів Української РСР, з метою подальшого поліпшенння організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок у цій важливій справі на виконання постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.03.1960 р. № 335 “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку”, прийнято постанову № 606 відповідно до якої постановлено, крім іншого, наступне: 1) зобов'язати Міністерство охорони здоров'я УРСР передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок: а) всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних) загальною кількістю 73 об'єкти на 23586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, згідно з додатками №№ 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління; б) Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно з додатком № 3. 2) Передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року. 14) Довести до відома міністерств і відомств УРСР, виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад депутатів трудящих, що Рада Міністрів СРСР постановою від 10 березня 1960 року № 335: б) зобов'язала Держплан СРСР: - передбачати, починаючи з 1961 року, в річних і перспективних планах по бюджету державного соціального страхування необхідні капітальні вкладення на будівництво і проектування санаторно-курортних установ; - виділяти на будівництво, розширення, ремонт і благоустрій санаторіїв і будинків відпочинку необхідні матеріали, обладнання і транспорт (т.1 а.с.28-29). В додатку № 1 до постанови № 606 наведено перелік санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській Раді профспілок Міністерства охорони здоров'я УРСР - до їх числа включений санаторій "Авангард" м.Немирів вінницька область (т.1 а.с.30-33).
Главою VI Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р. визначено, що весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу.
Постановою Верховної Ради Української РСР № 506-ХІІ від 29.11.1990 р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна встановлено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна, ініціаторами та учасниками яких є органи державної влади і управління; заборонено випуск і реалізацію акцій усіх державних підприємств, організацій та установ, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, розташованих на території України, фізичним та юридичним особам з-поза меж Української РСР .
Постановою Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 № 1427 - XII "Про проголошення незалежності України" проголошено 24 серпня 1991р. Україну незалежною демократичною державою та визначено, що з моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.
Законом України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991 №1540-ХІІ передбачено наступне: майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України (ст.1); визнати недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР 29 листопада 1990 року (ст.3); встановити, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними (ст.4).
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається; установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Відповідно до цього переліку у комунальну власність, крім іншого, передано лише санаторії для лікування дорослих і підлітків, хворих на туберкульоз та дитячі спеціалізовані санаторії, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.Будинки відпочинку в т.ч. - "Сокілець" до комунальної власності не передавалися (а.с.39-44 т.1).
Постановою Верховної Ради України № 2268-ХІІ від 10.04.1992 р. до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Фонду державного майна України прийняти майно цих підприємств, установ та об'єктів до 1 травня 1992 року (а.с.52, т.1).
Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів)
Системний аналіз наведених праових норм переконує суд в тому,що цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець" перебував у державній власності, а оскаржуваним рішенням №32 від 27.07.1999р. це право порушується, оскільки визнано за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" .
Так, постановою Ради міністрів УРСР від 23.04.1960р. №606 всі санаторії, в тому числі й санаторій "Авангард", на базі якого в подальшому з 01.01.1989р. був відкритий санаторій "Сокілець", шляхом розподілу балансів, були передані у відання, а не у власність Української Республіканської ради профспілок (Укрпрофради), а відтак правонаступники останньої не вправі були розпоряджатись спірним майном як власники. Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.Таким чином Президія Ради Федерації незалежних профспілок України не вправі була своєю постановою від 22.11.1991 р. передавати за актом від 24.01.1992р. у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" спірне майно, яке, як вбачається є державною власністю. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2010р. у справі №2-8/2471.3-2009.
Посилання представника відповідача на судові рішення у справі №137/7 від 20.01.1997р. та у справі 041/18а 137/7-7/30 від 17.06.1997р., як на підставу для відмови в позові, є безпідставними з огляду на те, що вони винесені за результатами розгляду спору про визнання недійсними установчих документів, а факти встановлені в ході розгляду розгляду цієї справи відповідно до ст.35ч.2 ГПК України не є приюдиційними при розгляді даної справи в якій участь беруть інші сторони.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції чинній на час прийняття оскажуваного рішення (редакція закону від 21.05.1997р.) передбачено наступне:до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад(ст.29ч.1 п."а", п.п.1); до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: б) делеговані повноваження: 1) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством(ст.31 ч.1п."б" п.п. 1 ).
Проте судом встановлено , що на час прйняття оскаржуваного рішення цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець" перебував у державній власності, а його приміщення вводилися в експлуатацію в період з 1961р. по 1990р., що підтверджується книгою обліку основних засобів, наданою третьою особою та оглянутою в судовому засіданні(т.2 а.с.3-7).Відповідачі на вимогу суду не надали доказів, які підтверджували б будівництво спірного об"єкту саме ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та за його кошти.
З наведеного вбачається,що виконкомом Сокілецької сільської ради оскаржуване рішення № 32 від 27.07.1999 р., було винесене з перевищенням власних повноважень та всупереч наведеним нормам, що є підставою для визнання його недійсним, а також задоволення похідної вимоги про визнання недісним свідоцтва про право власності,яке по своїй суті хоча й не є правочином і не може бути визнане недійсним за правилами визнання недісності правочинів , але наявність якого перешкоджатиме державі в реалізації права власності на належне їй майно.
Що стосується позовної вимоги про визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на будівлі санаторію «Сокілець», розташовані за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Сокілець, вул. Леніна, 49 а саме: санблоки літ. А,Б,В,Г заг. площею 83,3 кв.м. матеріальний склад літ. А заг. площею 539, 7 кв.м.; насосна технічної води заг. площею 15,3 кв.м.; спальний корпус № 18 літ. А заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А1 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А2 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. АЗ заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А4 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А5 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А6 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А7 заг. площею 89,6 кв.м.; спальний корпус літ. А8 заг. площею 93,6 кв.м.; спальний корпус літ. А9 заг. площею 91,4 кв.м.; спальний корпус літ. А10 заг. площею 89,3 кв.м.; спальний корпус літ. А11 заг. площею 91,1 кв.м.; спальний корпус № 14 літ. А заг. площею 146,2 кв.м.; спальний корпус № 16 літ. А заг. площею 146, 2 кв.м.; спальний корпус № 17 літ. А заг. площею 156,2 кв.м.; лікувальний корпус літ. А заг. площею 217,4 кв.м.;продовольчий склад літ. А заг. площею 78,3 кв.м.; продовольчий склад літ. Б заг. площею 33,8 кв.м.; продовольчий склад літ. В заг. площею 16,0 кв.м.;у адміністративний корпус літ. А заг. площею 208,5 кв.м.; їдальня літ. А заг. площею 445, 3 кв.м.; спальний корпус № 19 літ. А заг. площею 162,1 кв.м.;душеві з котельнею літ. А заг. площею 106 кв.м.; спальний корпус № 15 літ. А заг. площею 146,2 кв.м.,насосна над арт. свердловиною заг. площею 11,9 кв.м., то в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Згідно із постановою Верховної Ради України № 2268-ХІІ від 10.04.1992 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, що розташовані на території України»майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників були тимчасово передані до Фонду державного майна України.
Згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення “Про Фонд державного майна України”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України є державним органом , який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів,що є загальнодержавною власністю ( постанова втратила чинність на підставі ЗУ "Про Фонд державного майна "країни" від 09.12.2011р.).
Законом України від 09.12.2011р. "Про Фонд державного майна України" передбачено наступне: Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (ст.1).
Оскільки законодавчо не визначено правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР відповідно до постанов Верховної Ради України від 10.04.1992р. та від 04.02.1994р.,які є чинними на час розгляду справи, та на підставі яких Фонд державного майна України наділений лише повноваженнями на розпорядження цим майном в процесі приватизації та передачі його в оренду, то позовні вимоги про визнання права власності держави саме в особі Фонду державного майна України є передчасними та задоволенню не підлягають.
Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене,керуючись ст.ст. 4-2 - 4-5, 12, 32-35, 43, 49, 69, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 27.07.1999 р. № 32 "Про оформлення права колективної власності на майновий комплекс санаторію "Сокілець" розташованого в с.Сокілець, вул. Леніна № 49".
3. Визнати недійсним свідоцтво від 28.07.1999 р. про право колективної власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на цілісний майновий комплекс санаторію "Сокілець", розташований за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Сокілець, вул. Леніна, 49, видане 28.07.1999 р. державним комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".
4. В задоволенні решти частини позову відмовити.
5. Стягнути з Сокілецької сільської ради(22846, с. Сокілець, вул. Леніна, 9, Немирівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03327420) до Державного бюджету України 1073 грн. судового збору.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 квітня 2012 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)
3 - відповідачу-1 (22846, с. Сокілець, вул. Леніна, 9, Немирівський район, Вінницька область)
4 - третій особі - (22846, с. Сокілець, вул. Леніна, 49, Немирівський район, Вінницька область)