"02" квітня 2012 р. Справа № 17/70-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддівКота О.В.
Кролевець О.А.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 р.
у справі № 17/70-10
господарського суду Сумської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Керамітекс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
провизнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності
за участю представників:
позивача: ОСОБА_6
відповідача: не з'явився
третьої особи: не з'явився
Фізична особа-підприємець (надалі -"ФОП") ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Керамітекс" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна - вагову, літера "В", загальною площею 39,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, технічна характеристика якої визначена в технічному паспорті на будівлі та споруди, виданому комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації (надалі -"КП "БТІ") виконавчого комітету Лебединської міської ради" з під'їзними залізничними коліями №№ 18, 21, 25 -загальною довжиною 1 713.66 кв.м., технічну характеристику яких визначено в технічному паспорті на під'їзні залізничні колії по ст. Лебединська Південної залізниці, виданому ВАТ "Сумський Промпроект" (надалі -"Об'єкти нерухомого майна").
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. позов задоволено частково; визнано за ФОП ОСОБА_4 право власності на Об'єкти нерухомого майна; стягнуто судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 р. рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.10.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ФОП ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.2010 р. в порядку ст. 78 ГПК України затверджено мирову угоду від 10.11.2010 р., укладену між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ "Керамітекс", провадження у справі припинено з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2011 р., ухвалу місцевого господарського суду скасовано у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права, а справу передано на розгляд до господарського суду Сумської області.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.09.2011 р. (суддя Лиховид Б.І.) прийнято заяву ФОП ОСОБА_4 про відмову від позову та в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 р. (судді Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу передано до господарського суду Сумської області.
Позиція суду апеляційної інстанції мотивована неврахуванням місцевим господарським судом вимог ч. 6 ст. 22 ГПК України та порушенням прав третьої особи ФОП ОСОБА_5
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 р. у зв'язку з порушенням судом процесуальних норм, та залишити в силі ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2011 р.
Учасники процесу згідно приписів ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Право на відмову від позову передбачено ч. 4 ст. 22 ГПК України та може бути реалізоване до прийняття рішення судом першої інстанції.
Зазначене право може бути використане позивачем також під час нового розгляду у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2011 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Сумської області із заявою про відмову від позову у справі № 17/70-10, яка мотивована врегулюванням спору між сторонами у позасудовому порядку. Місцевим господарським судом прийнято дану відмову від позову та припинено провадження у справі № 17/70-10.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2011 р. Харківський апеляційний господарський суд зазначив про неправильне застосування судом норм процесуального права та порушення прав і охоронюваних законом інтересів третьої особи у справі -ФОП ОСОБА_5
Дійсно, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України має застосуватись у системному зв'язку з положеннями ч. 6 ст. 22 ГПК України, якою визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Отже, загальний принцип диспозитивності судочинства, відповідно до якого сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору, не є беззастережним, оскільки процесуальним законом передбачена активна роль суду, який зобов'язаний перешкодити діям сторін, які порушують закон і права інших осіб. Відповідно, перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін.
Якщо суд установить, що реалізація права позивача на відмову від позову призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний відмовити в реалізації цих прав і розглянути справу по суті.
З огляду на наведені законодавчі приписи господарський суд може не прийняти відмову позивача від позову виключно в разі, якщо така відмова суперечить законодавству та/або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Зі змісту заяви ФОП ОСОБА_4 від 26.09.2011 р., зокрема, вбачається, що вона мотивована тим, що відмова від позову не порушує прав будь-яких осіб, в тому числі і третьої особи у справі -ФОП ОСОБА_5, якому рішенням господарського суду Сумської області від 14.02.2011 р. у справі № 10/94-10 відмовлено в задоволенні позову про визнання за ним права приватної власності на Об'єкти нерухомого майна.
Втім, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції в частині того, що посилання на рішення справі № 10/94-10 не може бути підставою для незастосування ч. 6 ст. 22 ГПК України. Так, провадження у вказаній справі порушено за позовом ФОП ОСОБА_5 до КП "БТІ" про визнання права власності на Об'єкти нерухомого майна. Рішенням господарського суду Сумської області від 14.02.2011 р. у справі № 10/94-10 ФОП ОСОБА_5 дійсно відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог. Однак, правовою підставою для прийняття такого рішення стала ст. 16 ЦК України та не доведення ФОП ОСОБА_5 порушення КП "БТІ" його права власності. Відповідно, суд зазначив про подання ФОП ОСОБА_5 позову до неналежного відповідача.
В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не зазначено, яким чином відмова від позову та припинення провадження у справі № 17/70-10 порушує права ФОП ОСОБА_5
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_4 подано позов до ТОВ "Керамітекс" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також про визнання за позивачем права власності на Об'єкти нерухомого майна. Правовим наслідком відмови позивача від позову та припинення провадження у справі, як форми закінчення господарсько-судової справи без винесення рішення, є неможливість повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Тобто, у справі № 17/70-10 не прийнято рішення про визнання за ФОП ОСОБА_4 права власності на Об'єкти нерухомого майна, що були предметом спору у справі № 10/94-10.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_5 у справі № 17/70-10 наділений процесуальним статусом третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Частина 1 статті 27 ГПК України визначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Метою участі таких осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. При цьому, предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору.
Матеріали справи не містять доказів подання ФОП ОСОБА_5 позовних заяв в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Докази заміни процесуального статусу третьої особи в порядку ст. 26 ГПК України в матеріалах справи також відсутні.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції не обґрунтував, яким чином відмова від позову та припинення провадження у справі № 17/70-10 за позовом ФОП ОСОБА_4 про визнання права власності на Об'єкти нерухомого майна порушує права ФОП ОСОБА_5 Не містить оскаржуваний судовий акт і обґрунтування неможливості захисту в рамках окремого судового провадження порушених або оспорюваних прав ФОП ОСОБА_5, якщо такі існують відносно Об'єкту нерухомого майна. Отже, матеріали справи свідчать про те, що апеляційним господарським судом винесено постанову з порушенням ст.ст. 104, 106 ГПК України, що є підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 р. у справі № 17/70-10 скасувати.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2011 р. у справі № 17/70-10 залишити в силі.
Головуючий суддяО. Кот
СуддіО. Кролевець
С. Шевчук