"26" березня 2012 р. Справа № 28/5005/9003/2011 (35/369-10(В35/11546-10)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Жаботиної Г.В.,
Харченка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скаргиНікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації України
напостанову Дніпровського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р.
у справігосподарського суду Дніпропетровської області № 28/5005/9003/2011 (35/369-10(В35/11546-10)
за позовомНікопольської об'єднаної державної податкової інспекції
доВАТ "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство"
третя особа
проГоловне управління ДК України у Дніпропетровській області
стягнення 61 700грн.
за участю представників сторін:
від відповідача -Савенко О.О.;
від інших сторін -не з'явилися.
29.09.2010р. Нікопольська ОДПІ звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ВАТ “Чортомлицьке ХПП” заборгованості за бюджетною позичкою у розмірі 61 700 грн., підставою для чого, стало подання Управління державного казначейства у Нікопольському районі від 25.05.2010р. про застосування до останніх фінансових санкцій за несвоєчасне повернення позички, наданої на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом 1997р.
25.08.2011р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) у позові відмовлено, мотивуючи недоведеністю наявності у відповідача зобов'язання щодо сплати бюджетної позички у відповідному розмірі.
23.11.2011р. постановою Дніпровського апеляційного господарського суду (судді: Антонік С.Г. -головуючий, Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Постанова мотивована недоведеністю позовних вимог, які заявлено з пропуском строків позовної давності.
У касаційній скарзі Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Державної податкової адміністрації України посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які просили скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Заявник зазначав, що до матеріалів справи долучено достатньо документів, у тому числі підписаних і скріплених печатками відповідача, якими в повному обсязі було доведено наявність у відповідача зобов'язання сплатити заборгованість за бюджетною позичкою, які судами залишено без належної правової оцінки.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів частково погоджується з доводами заявника та приходить до висновку про скасування постанови від 23.11.2011р. з направлення справи для нового розгляду до апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Згідно положень ст.99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто, метою суду є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи повторно. Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції.
За змістом ст. 267 Цивільного кодексу України (ст. 80 ЦК УРСР) за умови дослідження у судовому засіданні доказів, судом буде установлено, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, ухвалюється рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.
Проте, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не визначився з підставами відмови в позові, який у порушення зазначених вимог закону, одночасно виходив з недоведеності позову та звернення з ним до суду з пропуском строків позовної давності.
Крім того, зміст постанови від 23.11.2011р. не відповідає вимогам ст.84 Господарського процесуального кодексу України, у якій відсутня установлена цією статтею послідовність частин судового рішення, друга сторінка якого взагалі містить опис інших спірних відносин між іншими особами, які не є сторонами у справі №28/5005/9003/2011. Апеляційним господарським судом у постанові зазначалось про наявність у матеріалах справи документів про правонаступництво відповідачем боргових зобов'язань ВАТ "Нікопольський комбінат хлібопродуктів" зі сплати податків і зборів; довідки про надання і повернення ВАТ “Чортомлицьке ХПП” бюджетної позички у розмірі 61 700,00грн., підписаної директором та головним бухгалтером товариства, скріпленої їх печаткою; акту від 27.03.2001р. прийому -передачі заборгованості по бюджетній позичці, складеного між ВАТ “Чортомлицьке ХПП” та відділенням державного казначейства у Нікопольському районі, акту звіряння розрахунків між цими ж особами, за яким заборгованість за надання бюджетної позички становила 61700,00грн., але при цьому їм не надавалась належна правова оцінка та без будь-якого обґрунтування зроблено висновки про недоведеність позовних вимог, не мотивовано підстави відхилення цих доказів, чому їх не взято до уваги.
За таких обставин постанова від 23.11.2011р. підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного господарського суду для нового розгляду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації України задоволити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. у справі господарського суду Дніпропетровської області №28/5005/9003/2011 (35/369-10(В35/11546-10) скасувати, а справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для нового розгляду.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяГ.В. Жаботина
СуддяВ.М. Харченко