"28" березня 2012 р. Справа № 25/5009/5742/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКороткевича О. Є
суддівКоваленка В. М., Хандуріна М.І.
розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4
на постанову
та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року
Господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року
у справі№ 25/5009/5742/11
за заявою боржникаПублічного акціонерного товариства "Дніпробуд"
пробанкрутство
в судовому засіданні взяли участь представники:
Від ТОВ "Інтерстар-Ресурс-Сервіс"; ТОВ "Капітал Індекс Груп"; ТОВ "Сакський Меліоратор"; ТОВ "Атвуд-Інвест"; ТОВ "Інвест-Фонд-Сервіс": Чекштуріна Т. М.
У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 25/5009/5742/11 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпробуд".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року (з урахування ухвали суду від 11.11.2011 року) задоволено клопотання керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Дніпробуд", скасовано арешт рухомого та нерухомого майна Публічного акціонерного товариства "Дніпробуд" та заборони на його відчуження, накладені постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.02.2010 року.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2011 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2011 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального прав.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Виходячи з аналізу положень Закону, з моменту введення процедури санації відбувається здійснення відповідних заходів з метою відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансове оздоровлення боржника, запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.
У зв'язку з чим, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, господарський суд у справі про банкрутство вправі скасувати арешт на майно боржника, застосований органом державної виконавчої служби, якщо він протирічить плану санації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького районного управління юстиції з метою забезпечення виконання ухвали Центрально-Міського районного суду від 02.11.2009 року у справі №2-3013 накладено арешт на майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику, в той час як ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2011 року введено процедуру санації.
Отже, у даному випадку відповідним органом державної виконавчої служби було застосовано арешт на все майно боржника, що взагалі позбавляє можливості учасників справи про банкрутство здійснювати процедуру санації боржника.
Отже, відповідно до вказаної норми в межах процедури санації арешт може бути накладений на майно боржника, якщо такі забезпечувальні заходи не перешкоджають виконанню плану санації, в той час як судами попередніх інстанцій встановлено, що арешт всього майна боржника протирічить плану санації боржника та не дозволяє боржнику здійснювати розрахунки з поточними кредиторами та вчиняти дії направленні на здійснення господарської та виробничої діяльності боржника.
За таких обставин справи доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень та, відповідно, для задоволення касаційної скарги -відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року у справі № 25/5009/5742/11 залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року у справі № 25/5009/5742/11 залишити без змін.
Головуючий О. Є. Короткевич
Судді В. М. Коваленко
М. І. Хандурін