"27" березня 2012 р. Справа № 5002-12/3290-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Перовської сільської ради
на постановувід 06.12.2011 р. Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№ 5002-12/3290-2011 господарського суду АР Крим
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до Перовської сільської ради
провизнання протиправним та скасування рішення
ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Перовської сільської ради про визнання недійсним рішення 9 сесії 6 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим "Про розгляд заяви ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду під розміщення торгового павільйону" від 27.05.2011р. № 62 (з урахуванням заяви від 15.09.2011 р. про зміну предмету позову а.с. 91-92).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення сільською радою було прийнято в результаті неправильного застосування норм діючого законодавства, зокрема положень розділу Х Земельного кодексу України, а висновок відповідача про необхідність проведення торгів є помилковим, оскільки відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 року, передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів). При цьому, позивач зазначав, що згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,015 га для розміщення торгового павільйону в АДРЕСА_1 позивачу було надано рішенням Перовської сільської ради від 14.09.2077 р., тобто до 01.01.2008 р., а тому відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України вимоги щодо передачі в оренду земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів на позивача не поширюються, у зв'язку з чим оспорюване рішення сільської ради суперечить законодавству та порушує права позивача.
Перовська сільська рада у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні вказуючи на правомірність прийнято радою рішення та його відповідність нормам законодавства, оскільки положення абзацу 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, на який посилався позивач, втратили чинність у 2010 р., тобто на момент прийняття сільською радою оспорюваного рішення не діяли.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22.09.2011 р. (суддя Іллічов М.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив щодо відсутності підстав та обставин для визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування в порядку статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також зазначивши, що норма закону, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, діяла два роки до 15.10.2010 р., тобто на час прийняття сільською радою спірного рішення для отримання в оренду спірної земельної ділянки необхідно дотриматись порядку, встановленого нормами чинного законодавства, зокрема щодо проведення аукціону (торгів) щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_4 Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Заплава Л.М., Воронцова Н.В., Остапова К.А.) переглянувши рішення господарського суду АР Крим від 22.09.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.12.2011 р. скасував його, прийняв нове рішення, визнав недійсним рішення 9 сесії 6 скликання Перовської сільської ради "Про розгляд заяви ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду під розміщення торгового павільйону" від 27.05.2011 № 62. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оспорюване рішення сільською радою було прийнято в порушення Закону України № 509-VІ від 16.09.2008 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", яким пункт 1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено абзацом 3, який передбачає, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Перовська сільська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. скасувати, а рішення господарського суду АР Крим від 22.09.2011 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи на залишення судом поза увагою норм законодавства, згідно яких положення абзацу 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, на який посилався позивач, втратили чинність у 2010 р., тобто на момент прийняття сільською радою оспорюваного рішення не діяли.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду - без змін вказуючи на встановлення судом апеляційної інстанції всіх обставин справи та правильне застосування норм права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням 22 сесії 24 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 18.06.2004 ФОП ОСОБА_4 було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування торгового павільйону на землях загального землекористування площею до 30 кв.м. в АДРЕСА_1.
Рішенням 1 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 14.04.2006 були внесені зміни до рішення 22 сесії 24 скликання Перовської сільської ради від 18.06.2004 та збільшено площу земельної ділянки до 0,015 га з земель жилої та громадської забудови.
Рішенням 15 сесії 5 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 14.09.2007 "Про розгляд заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки під розміщення торгового павільйону в АДРЕСА_1 та про надання дозволу на проект відведення цієї ділянки" Перовською сільською радою затверджений ФОП ОСОБА_4 акт вибору і акт обстеження земельної ділянки під розміщення торгового павільйону в АДРЕСА_1.
Надано ФОП ОСОБА_4 згоду на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею до 0,15 га в АДРЕСА_1 під розміщення торгового павільйону.
Рішенням виконавчого комітету Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим № 27/289 від 18.06.2008 земельній ділянці, яка відводиться в оренду ФОП ОСОБА_4 для розміщення торгового павільйону було привласнено поштову адресу: АДРЕСА_1.
Рішенням 9 сесії 6 скликання Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим "Про розгляд заяви ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду під розміщення торгового павільйону" від 27.05.2011 № 62, ФОП ОСОБА_4 було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою по відведенню в оренду земельної ділянки в АДРЕСА_1 під розміщення торгового павільйону з земель жилої та громадської забудови, з посиланням на необхідність проведення земельних торгів.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.
Частиною 3 пункту 4 статті 123 Земельного кодексу України (чинного на момент прийняття оспорюваного рішення сільської ради) передбачено, що підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (пункт 10 вказаної норми).
Пунктом 2 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом до суду про визнання недійсним рішення Перовської сільської ради від 27.05.2011 р. № 62, позивач посилався на те, що в силу абзацу 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передача в оренду позивачу земельної ділянки в даному випадку має здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VІ (509-17) від 16.09.2008 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2367-VI (2367-17) від 29.06.2010 р., пункт 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено, зокрема, абзацом третім та встановлено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)" (абзац 3 підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону).
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" (в редакції, зі змінами внесеними згідно із Законом № 2367-VI (2367-17) від 29.06.2010 р.) абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону діє протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" (в редакції Закону № 2367-VI (2367-17) від 29.06.2010 р.) встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509 (509-17) від 16.09.2008 р. набирає чинності з дня його опублікування (пункт 1 Прикінцевих положень) (крім випадків, встановлених вказаним пунктом), тобто з 14.10.2008 р. (Голос України, 2008, 10, 14.10.2008 р. № 195).
Крім того, абзацем 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів), при цьому, зазначено, зокрема, що абзац 3 пункту 1 розділу Х діє до 15 жовтня 2010 року згідно із Законом України від 16.09.208 р. № 509- VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 29.06.2010 р. № 2367- VI.
Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги те, що норма закону, на яку посилався позивач в обґрунтування позовних вимог, діяла два роки до 15.10.2010 р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на час прийняття сільською радою спірного рішення для отримання в оренду спірної земельної ділянки необхідно дотримуватися порядку, встановленого нормами чинного законодавства, зокрема щодо проведення аукціону (торгів) щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Здійснюючи судовий розгляд справи судом першої інстанції було встановлено, що спірне рішення Перовської сільської ради № 62 від 27.05.2011 р. було прийняте сільською радою в межах своєї компетенції та із дотриманням вимог чинного законодавства.
Статтею 105 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, а у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Проте, скасовуючи рішення, судом апеляційної інстанції були залишені поза увагою приписи законодавства та не спростовано висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду піддягає скасуванню, а рішення -залишенню в силі.
Керуючись статтями 1119, 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі № 5002-12/3290-2011 скасувати, а рішення господарського суду АР Крим від 22.09.2011 р. залишити без змін.
Касаційну скаргу задовольнити.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач