"28" березня 2012 р. Справа № 5002-17/3356-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю прокурора відділу Генеральної прокуратури України М. Ходаківського, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-17/3356-2010 за позовом прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської районної державної адміністрації до Сімферопольського районного відділу освіти, приватного підприємства “Чико-Юг”, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, Сімферопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання недійсним договору,
У червні 2010 року прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольського районного відділу освіти, приватного підприємства “Чико-Юг”, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, Сімферопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, про визнання недійсним договору від 29 січня 2010 року № 10/17 про надання послуг шкільних їдалень з підстав невідповідності закону.
Відповідачі позов не визнали.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2010 року до участі в справі третьою особи залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2011 року (суддя В. Гайворонський) позов задоволено.
За скаргою Сімферопольського районного відділу освіти, Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 12 жовтня 2011 року рішення скасував і в позові відмовив з мотивів безпідставності.
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 203 і 215 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 28 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, пункту 54 Положення про закупівлю товарів , робіт і послуг, статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і їхні представники у судове засідання не з'явилися.
Клопотання Сімферопольського районного відділу освіти про відкладення розгляду справи, яке прокурор заперечив, залишено без задоволення як безпідставне.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 30 листопада 2009 року в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 48 (384) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі послуг шкільних їдалень за кошти міського бюджету, які були проведені 12 січня 2010 року замовником торгів - Сімферопольським районним відділом освіти.
Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій, документи, передбачені тендерною документацією, були оформлені відповідно до тендерної документації тільки в двох учасників - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства “Чико -Юг”.
Тендерним комітетом 18 січня 2010 року була проведена оцінка тендерних пропозицій учасників та прийнято рішення про акцепт тендерних пропозицій: приватного підприємства “Чико-Юг” у 17 лотах за №№ 6, 7, 9-12, 14, 15, 17, 21, 23, 25 30, 32, 35, 36, 42 і фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у 25 лотах за №№ 1-5, 8, 13, 16, 18-20, 22, 24, 26-29, 31, 33, 34, 37-41, пропозиції яких по вказаним лотам були визнані найбільш економічно вигідними.
У подальшому приватне підприємство “Чико-Юг” відмовилося від укладення договорів про закупівлю за лотами № № 6, 7, 9-12, 15, 17, 23, 25, 30, 32, 35, 36, а підприємець ОСОБА_2 - за лотами № ё№1-5, 8, 13, 16, 18-20, 22, 24, 26-29, 31, 33, 34, 37-41 з мотивів відсутності матеріальної бази у тих шкільних їдальнях, у яких мали здійснювати господарську діяльність як переможці процедури закупівлі.
У зв'язку з відмовою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 укласти договір про закупівлю за лотом № 34 (Скворцовська загальноосвітня школа), переможцем торгів за цим лотом визнано приватне підприємство “Чико-Юг”.
29 січня 2010 року між Сімферопольським районним відділом освіти та приватним підприємством “Чико-Юг” був укладений договір № 10/17 про надання послуг з харчування учнів та вчителів Скворцовської середньої загальноосвітньої школи.
Прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим просить визнати цей договір недійсним з підстав не дотримання замовником і учасником “Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 921.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що в результаті торгів обрано тендерну пропозицію учасника, яку не було акцептовано як найбільш економічно вигідну, внаслідок чого, замовником не досягнуто максимальної економії та ефективності в проведенні державної закупівлі послуг за державні кошти і договір про закупівлю укладений за ціною, яка перевищує максимально економічно вигідні ціни тендерних пропозиції.
Апеляційний господарський суд з таким висновком господарського суду правомірно не погодився.
Відповідно до пункту 8 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17 жовтня 2008 року з наступними змінами, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення), закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за принципами, зокрема, максимальної економії та ефективності. Згідно з приписами частини 2 пункту 54 Положення замовник та учасники не повинні ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до поданої тендерної пропозиції, включаючи зміну її ціни та коригування.
Здійснюючи перегляд рішення, апеляційний господарський суд встановив, що загальна сума за повторно обраними пропозиціями для укладання договорів про закупівлю становила 3 519 547 грн. 50 коп., а річним планом державних закупівель на 2010 рік видатки на послуги шкільних їдалень передбачалися у більшому розмірі - 3 997 875 грн. Згідно розрахунку до річного плану державних закупівель на 2010 рік, запланована сума по лоту № 34 складала 98 875 грн., а сума акцептованої пропозиції - 73 167 грн. 50 коп.
Отже, у даному випадку замовником і учасниками принципи закупівлі товарів, робіт і послуг порушені не були.
Дії тендерного комітету щодо повторного визначення тендерної пропозиції відповідали правилу пункту 68 Положення, за яким у разі відмови учасника, тендерну пропозицію якого було акцептовано, від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, замовник повторно визначає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, крім випадків, коли всі тендерні пропозиції було відхилено.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірний договір не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямовано на настання правових наслідків.
За обставин недоведеності прокурором порушення сторонами процедури торгів та факту здійснення їх учасниками змови, у господарських судів були відсутні підстави для задоволення позову.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-17/3356-2010 залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяВ. М. Палій