"29" березня 2012 р. Справа № 21/149
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГрейц К.В.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія”
на постанову від 11.01.2012 року Донецького апеляційного
господарського суду
у справі
господарського суду№ 21/149
Донецької області
за позовомДержавного підприємства “Придніпровська
залізниця”
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія”
простягнення 18 885,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: ОСОБА_4 (довіреність № 29 від 01.01.2012р.)
від відповідача:не з'явились
Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) від 22.11.2011 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Бойченко К.І., судді -Чернота Л.Ф., Шевкова Т.А.) від 11.01.2012 року, у справі № 21/149 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 18 885,00 грн. штрафу, 188,85 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” 18 885,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу.
Судами встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи 24.04.2011 року зі станції Машчормет на станцію Сімферополь-Вантажний відвантажило сіль харчову “Екстра” Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” відправило вантаж -сіль харчова “Екстра”, у напіввагоні № 23947385 по накладній №51046977.
Вантаж у вагоні завантажений засобами відправника, який зазначив масу вантажу у накладній.
27.04.2011 року на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України здійснена перевірка маси вантажу у вагонах шляхом контрольного зважування на 150-ти тонних вагах станції. В ході перевірки встановлено, що в накладній №51046977 у вагоні № 23947385 вказана вага нетто -63961 кг, брутто -85261 кг, а фактично нетто -65950 кг, брутто -87250 кг, що більше даних, вказаних в накладній на 1989 кг (допустимий надлишок 127,92 кг).
Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом АА№ 036136/37 від 27.04.2011 року, підписаними належними особами, зокрема: начальником станції, заступником начальника станції, прийомоздавальником.
На цій же станції було здійснене відвантаження надлишку вантажу у вагон №24631368, після чого спірний вагон було відправлено на станцію призначення за накладною № 51046977, а вагон № 24631368 відправлено за досилочною накладною № 47857644.
05.05.2011 року на станцію призначення - Сімферополь-вантажний, здійснена комісійна перевірка маси вантажу. За результатами перевірки станцією Сімферополь-вантажний вантаж виданий одержувачеві у кількості: вагон №23947385 - вага нетто - 64000 кг, (брутто - 85300 кг, тара вагону -21300 кг) про що зроблені відмітки у відповідних графах комерційного акта АА №036136/37/7 від 27.04.2011 року
05.05.2011 року на станцію Сімферополь-вантажний прибув вагон №24631368 за накладною №47857644 з надлишком вантажу, вивантаженого станцією Синельникове-1 з вагону №23947385, при перевірці встановлено: вага нетто-2100 кг, (брутто - 24950 кг, тара вагона -22850 кг).
Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно п.2.1. розділу 2 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, (далі - Правила оформлення перевізних документів) у графі комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником”, яка заповнюється вантажовідправником, вказується маса вантажу у кілограмах.
Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно п.27 “Правил видачі вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто. Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становитъ 0.2 %. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховується: від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Згідно п.10 “Правил складення актів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).
У даному випадку провізна плата 3777,00 грн., а розмір штрафу, відповідно, складає 18885,00 грн. (3777,00 грн.х5=18885,00 грн.)
Відповідач заперечує позовні вимоги з посиланням на те, що дані, зазначені в комерційному акті, не відповідають дійсності: згідно висновку експерта Регіонального підприємства Торгово-Промислова палата Криму від 10.05.2011 року №Є-70, до якого звернувся вантажоодержувач з запитом щодо проведення експертизи визначення ваги вантажу, маса брутто згідно ярликів складає 63 995,1 кг, а фактична маса брутто транспортних упаковок складає 64 083,07 кг і, як наслідок, розбіжність складає 87,97 кг, яка не перевищує норму надлишку 0,2% або 128 кг, встановлену п.27 Правил видачі вантажів.
Суди на законних підставах не взяли до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки доказів контрольного зважування спірного вагону на станції відправлення суду не надано, висновок експерта Регіонального підприємства Торгово-Промислова палата Криму від 10.05.2011 року №Є-70 доказової сили не має, оскільки відповідно до ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.ст.1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року у справі № 21/149 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року у справі № 21/149 -без змін.
Головуючий-суддя К.Грейц
С у д д і С.Бакуліна
О.Глос