"27" березня 2012 р. Справа № 21/5005/7047/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:Запорощенка М.Д.,
Акулової Н.В., Прокопанич Г.К.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького", с. Богданівка, Дніпропетровська обл.
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року
у справі № 21/5005/7047/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького", с. Богданівка, Дніпропетровська обл.
простягнення 680 857,99 грн.,
за участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Назаренко Н.Г.) від 15.08.2011року позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького" заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 680 857,99 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору фінансового лізингу від 16.09.2008 року у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 680 857,99 грн., доказів погашення якої відповідач суду не надав.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року (судді: Стрелець Т.Г., Головко В.Г., Логвиненко А.О.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське товариство ім. Б.Хмельницького” задоволено частково; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011 року у справі № 21/5005/7047/2011 скасовано; позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство імені Б.Хмельницького" заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 393 060 грн. 99 коп. в решті позову відмовлено.
Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка доведена матеріалами справи, за договором фінансового лізингу від 16.09.2008 року складає 393 060, 99 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького", звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить частково скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року по справі № 21/5005/7047/2011 в частині стягнення заборгованості по договору фінансового лізингу №L3005-09/08 від 16.09.2008 року з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство імені Б.Хмельницького" в розмірі 393 060, 99 грн. та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.09.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького" (лізингоодержувач) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) №L3005-09/08, відповідно до предмету якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №Р3005-09/08 від 16.09.2008 року зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток № 2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток №1 до Договору), та не може бути менше одного року.
Пунктом 2.1 договору лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмета лізингу - товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького".
Згідно з п.2.2. договору Договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку.
Вартість предмета лізингу визначена у пункті 3.1. договору та становить 1 313 000,00грн.
Після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вартість предмета лізингу може бути збільшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмету лізингу лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість предмета лізингу на момент укладення договору (вказаному в пункті 3.1. цього договору). В цьому випадку лізингодавець складає новий графік з розрахунку на перший робочий день першого лізингового періоду та направляє його лізингоодержувачу. Змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання лізингоодержувачем у безспірному порядку (п.3.2. Договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2 договору).
Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 25% від вартості предмета лізингу (п. 4.3 Договору).
Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4 Договору).
Пункт 4.5. Договору передбачає, що комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 Договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.
Відповідно до п. 4.6 Договору до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дії по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.
Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п.4.7. договору).
У пункті 4.9. Договору лізингу передбачено, що для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні, сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені цим Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку.
Пункт 5.1. Договору передбачає, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 5.3. додатку № 4 до Договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. Договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану у договорі електронну адресу лізингоодержувача за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутись до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.
Відповідно до п. 6.2. додатку №4 до Договору змінений за правилами п. 6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця (Позивача) та підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем) у безспірному порядку.
Пунктом 6.4 договору, у разі припинення або розірвання договору всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 24.09.2008 року відповідач на виконання вимог пункту 4.3. договору перерахував на користь позивача 354 510,00 грн. в якості авансового платежу, про що свідчить платіжне доручення № 142 від 24.09.2008р.
01.10.2008 року за актом приймання-передачі предмета лізингу лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу -комбайн John Deer 9570 STS 2008 р.в., серійний номер НОМЕР_1 (а.с. 34, том 1).
У зв'язку з порушенням лізингоодержувачем умов договору, який не сплатив лізингові платежі (частково чи у повному обсязі) та прострочення сплати становило більше 30 днів, лізингодавцем було прийнято рішення про дострокове розірвання договору та вилучення у лізингоодержувача предмета лізингу.
05.03.2009р. згідно акту вилучення предмета лізингу лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв предмет лізингу - комбайн John Deer 9570 STS 2008 р.в., серійний номер НОМЕР_1.
Вилучений предмет лізингу був реалізований за 1 500 000,00 грн., що підтверджується Договором фінансового лізингу №LC3431-12/09 від 24.12.2009р. та Актом приймання-передачі предмета від 23.03.2010р.
За розрахунками позивача відповідач зобов'язаний сплатити борг в сумі 680 857, 99 грн., який складається з відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума непогашеної вартості) - 719 762,73 грн.; відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума курсової різниці) 563 178,17 грн.; комісія лізингодавця (Позивача) без ПДВ - 2% за дострокове розірвання Договору - 30 790,58 грн.; комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) - 274 612,24 грн.; відшкодування частини вартості Предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) -264 987,27 грн.; пеня (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) - 42 134,60 грн.;додаткові витрати з ПДВ (суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем) - 144 439,42 грн.; комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима) - 140 952,98 грн.; з відрахуванням відшкодованої частини вартості Предмету лізингу (вартість повернутого Предмету лізингу) -(- 1 500 000,00 грн.).
У зв'язку із реалізацією предмету лізингу, 30.03.2010р. позивачем був виставлений рахунок № L3005-09/08/r1, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача, на думку позивача, склав 680 857,99 грн.
Суд першої інстанції визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими та задовольнив їх у повному обсязі, натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в сумі 393 060, 99 грн.
Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренда), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Статтею 16 цього Закону визначений перелік лізингових платежів, які можуть бути включені до договору фінансового лізингу:
а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсація відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Узгодження сторонами віднесення до складу лізингових платежів суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, є способом погодження наміру сторін про відчуження лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу шляхом купівлі-продажу.
Статтею 7 Закону передбачене право лізингодавця відмовитися від договору лізингу.
Наслідком відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу є вимога повернення предмета лізингу, що виключає виконання сторонами зобов'язань з оплати купівлі-продажу.
Розділом 4 договору фінансового лізингу встановлені лізингові платежі та порядок їх розрахунків.
Згідно з п. 4.1 договору фінансового лізингу № L3005-09/08 від 16.09.2008 лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку (п. 4.2 договору фінансового лізингу), який є додатком №1 до договору фінансового лізингу.
Відповідно до п. 4.5 комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу.
Розділом 10 "дострокове припинення договору" додатку №4 до договору, передбачено, що зазначені в цьому розділі загальних умов положення жодним чином не обмежують розділ 6 договору, а лише доповнюють його положення.
Відповідно до п.10.3.1 додатку №4 до договору у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1 цих загальних умов обставин лізингоодержувач зобов'язаний: сплатити лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в такому порядку: комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмір 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п.10.3.2 цих загальних умов; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем;
заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях; суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, та змінену за визначеними в договорі та додатках до нього (загальні умови, графік) правилами.
Пункт 10.2.1 додатку №4 до договору передбачає направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття лізингодавцем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 договору.
Судами попередніх інстанцій, не дана оцінка листу №103 від 22.12.2008 року відповідача, яким він заявляє про дострокове припинення договору фінансового лізингу № L3005-09/08 від 16.09.2008 року та L3006-09/08 та прохання до 26.12.2008 року прислати свого представника для оформлення акту передачі-приймання предметів лізингу; листу №211-02/09 від 23.02.2009 року позивача про відмову від договору; не з'ясовано чи були надіслані ці листи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання зазначених листів.
Крім того, здійснюючи аналіз наявних матеріалів справи, суди попередніх інстанцій в супереч приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надали належної правової оцінки наявному у матеріалах справи платіжному дорученню №141 від 24.09.2008 року (а.с.58 т.1); судами попередніх інстанцій не дана оцінка розрахунку відповідача.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції послався на ряд рахунків-фактур, а саме: №L3005-09/08/3 від 01.12.2008р - 162 769,93 грн.; №L3005-09/08/4 від 02.01.2009р. - 20 945,19 грн.; №L3005-09/08/5 від 02.02.2009р. - 178 890,84 грн.;
№L3005-09/08/6 від 02.03.2009р. - 176 993,55 грн., за якими заборгованість відповідача на дату вилучення предмету лізингу становила 539 599, 51 грн. де відшкодування частини вартості предмета лізингу - 264 987,27 грн.; комісія лізингодавця - 274 612,24 грн. Однак матеріали справи не містять зазначених рахунків, таким чином судом належним чином не були досліджені дані рахунки на предмет відповідності зазначених в них сум.
Вищенаведене переконливо свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог.
Отже, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог статті 47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи; стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Згідно зі статтею 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького", с. Богданівка, Дніпропетровська обл. задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011 року у справі №21/5005/7047/2011 скасувати.
3. Справу №21/5005/7047/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
Г.К. Прокопанич