"27" березня 2012 р. Справа № 8/20
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:Запорощенка М.Д.,
Акулової Н.В., Прокопанич Г.К.
розглянувши касаційні скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів та прокуратури Львівської області, м. Львів
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року
та рішення господарського суду Львівської області від 10.11.2011 року
у справі№ 8/20 господарського суду Львівської області
за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі:
1) Національної комісії регулювання електроенергетики України, м. Київ,
2)Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут", м. Львів
допублічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
простягнення 26 791 672,58 грн.,
за участю представників:
від прокуратури: Савицька О.В. (посв.№231);
від позивача-1: ОСОБА_5 (дов.№ 5 від 29.12.2011 року);
від позивача-2: ОСОБА_6 (дов.№ НЮ-2 від 01.01.2012 року);
від відповідача: ОСОБА_7 (дов.№112-1917/2 від 26.04.2011 року);
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.11.2011 року (суддя Гутьєва В.В.) по справі № 8/20 в частині стягнення основного боргу за період з 01.07.2007 року по 01.01.2009 року за послуги з передачі електроенергії 2 класу напруги власними місцевими електричними мережами Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" публічному акціонерному товариству "Львівобленерго" на суму 8 805 208, 31 грн.- провадження у справі припинено; в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 10 525 969, 80 грн. боргу за послуги з передачі електроенергії 2 класу напруги власними місцевими електричними мережами Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" публічному акціонерному товариству "Львівобленерго" за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, 4 290 157, 95 грн. втрат від інфляції, 2 218 551, 75 грн. - пені, 951 784, 77 грн. - 3 % річних -відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року (судді: Бонк Т.Б., Гриців В.М., Марко Р.І.) апеляційні скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів та Львівського міжрайонного транспортного прокурора залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 10.11.2011 у справі № 8/20 залишено без змін.
Оскаржувані судові акти мотивовані необґрунтованістю позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10 525 969,80 грн. боргу, 4 290 157, 95 грн. втрат від інфляції, 2 218 551, 75 грн. пені, 951 784, 77 3 % річних, нарахованих за період з 01.07.2007 року по 31.10.2010 року, оскільки за вказаний період відсутня заборгованість відповідача перед Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" за послуги з передачі електроенергії, оскільки відповідачем повністю виконано зобов'язання перед Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця".
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" та прокуратура Львівської області, звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.11.2011 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року у справі №8/20 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В касаційних скаргах скаржники посилаються на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційні скарги в якому просить оскаржувані рішення та постанову у справі №8/20 залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.
Національна комісія регулювання електроенергетики України підтримує відзив публічного акціонерного товариства "Львівобленерго".
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Проведеною Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою перевіркою встановлено, що Державне територіальне галузеве об'єднання "Львівська залізниця" має ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з постачання електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 вересня 1997 року № 715 Державному територіальному галузевому об'єднанню "Львівська залізниця" затверджено тарифи на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
3 січня 2000 року між Державним територіальним галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" та відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" укладено договір про оплату послуг з передачі електроенергії № 21/556 НП.
Відповідач до липня 2007 року здійснював оплату вартості послуг на передачу електроенергії за тарифами, затвердженими Державному територіальному галузевому об'єднанню "Львівська залізниця" Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 вересня 1997 року № 715 по І та ІІ класах напруги.
З 1 липня 2007 року вступила в дію Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України № 831, яка затвердила нові тарифи на постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами, та анулювала попередню Постанову № 715.
Суди попередніх інстанцій вважають, що за послуги з передачі електричної енергії за період з 01.07.2007 року по 01.01.2009 року необхідно припинити провадження у справі, оскільки рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2011 року у справі №28/215, яке набрало законної сили відмовлено у позові; за період з 01.01.09 по 31.10.10. обсяги передачі електричної енергії мережами позивача-2 оплачуються за тарифами, які затверджені постановою НКРЕ №831, заборгованість у відповідача відсутня.
Суди попередніх інстанцій також зазначили, що класи напруги обсягів переданої електроенергії визначаються відповідно до постанови НКРЕ "Про затвердження Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії" № 654 від 25.05.2006 року та не можуть визначатися відповідно до умов договору.
Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.01.2000 року між ВАТ "Львівобленерго" та Львівською залізницею укладено договір № 21/556-НП предметом якого є зобов'язання відповідача оплатити Залізниці послуги з передачі електроенергії, яка відпускається з шин тягових підстанцій для потреб підприємств замовника та їх абонентів відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).
Відповідно до п.2.1. договору замовник зобов'язується щомісячно нараховувати та оплачувати на підставі показників обліку суму розрахунку: по 1 класу -0,43 коп./кВт.год., по 2 класу -1,40коп./кВт. год., за послуги з передачі електроенергії мережами Залізниці для потреб Замовника на підставі наданих залізницею довідок.
Договір діє з моменту підписання до 31.12.2001 року. (п.5.1. договору).
Матеріали справи містять додаткову угоду про внесення змін до договору №21/556-НП від 03.01.2000 року від 30.06.2006 року, в якій зазначено, що термін дії договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000 року подовжується на строк до 31.12.2006 року. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п.1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди до договору оплату за весь об'єм переданої електроенергії проводиться подекадно, за тарифом на передачу по 1 та 2 класу затвердженим Постановою НКРЕ №715 від 12.09.1997 року, в наступні терміни: до 10 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 20 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 30 числа 40% вартості прогнозованої величини транзиту; до 10 числа наступного місяця -остаточний розрахунок відповідно до отриманого рахунку.
28.08.2007 року між сторонами підписана додаткова угода з протоколом розбіжностей, відповідно до пункту 1.1. якої зазначено, що п.1.2. договір № 21/556-НП від 03.01.2000 року викладений в наступній редакції: оплату за весь об'єм переданої електричної енергії проводиться подекадно, за тарифом на передачу по 1 та 2 класу затвердженим Постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007 року в наступні терміни: до 10
числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 20 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 30 числа 40% вартості прогнозованої величини транзиту; до 10 числа наступного місяця -остаточний розрахунок відповідно до отриманого рахунку.
Проте протокол розбіжностей державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" не підписаний.
Судами попередніх інстанцій не надана оцінка протоколу розбіжностей, додатковій угоді від 28.08.2007 року та умовам договору № 21/556-НП; не з'ясовано чи укладено договір на послуги з передачі електроенергії оскільки матеріали справи не містять підписаного протоколу розбіжностей.
Судами попередніх інстанцій також не надана оцінка листу НКРЕ №4105/13/17-09 від 22.06.2009 року в якому зазначено, що взаємовідносини між енергопостачальною компанією (ВАТ "Львівобленерго") та ДТГО "Львівська залізниця" регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910).
Також суди попередніх інстанцій зазначили, що провадження у справі щодо стягнення боргу в частинні 8 805 208,31 грн. має бути припинено, оскільки рішенням господарського суду Львівської області у справі №28/215, яке набрало законної сили відмовлено у позові, проте з даним висновком судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України погодитися, оскільки по справі №28/215 інші сторони.
Крім того, відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування попередніх судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Тобто вказані порушення не можуть бути усунені касаційною інстанцією, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин прийняті рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційні скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів та прокуратури Львівської області, м. Львів задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року та рішення господарського суду Львівської області від 10.11.2011 року у справі №8/20 скасувати.
3. Справу №8/20 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
Г.К. Прокопанич