21.11.07р.
Справа № А33/319-07
За позовом Прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Казенного підприємства "Екоантилід", м. Дніпродзержинськ
про стягнення 156 224 грн. 40 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Секретар с/з Короленко Л.О.
Представники сторін:
Від прокуратури: Акопова Л.В. (старший прокурора відділу), посвідчення № 98
Від позивача: Григорук О.О. (провідний спеціаліст з юридичних питань), довіреність № 03-06/0994 від 08.08.2007 року
Від відповідача: Шипіленко Ю.М. (представник), довіреність № 605 від 18.10.2007 року
Прокурор м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача казенного підприємства "Екоатилід" адміністративно-господарських санкцій у розмірі 156 224 грн. 40 коп.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог , посилається на ті підстави, що їх підприємство виконало всі вимоги що до працевлаштування інвалідів , повідомило органи працевлаштування про потребу в працівниках інвалідах, але органами працевлаштування інваліди не були направлені для працевлаштування на підприємство, отже відсутня вина відповідача у невиконанні вимог статей 19,20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину постанови відповідно до ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Згідно звіту відповідача «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006рік» середньооблікова чисельність працюючих чоловік на підприємстві склала 581 осіб; фонд оплати праці -6982900 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника -12018,76грн. , кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу 23 осіб, кількість працевлаштованих інвалідів -10.
Відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, що була чинною у 2006р. (далі - Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Також відповідно до п.10 Постанови КМ України «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» від 3 травня 1995 р. N 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. При цьому місцеві органи соціального захисту населення виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", обов'язок працевлаштування інвалідів покладений на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.
Отже, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а створення робочих місць має відбуватися з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Також, п. 11 Положення встановлено, що місцеві органи соціального захисту населення виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації і щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей. Отже, державна служба зайнятості повинна мати відомості щодо інвалідів, які потребують працевлаштування, і безпосередньо сприяти їх працевлаштуванню.
Відповідно довідки Дніпродзержинського міського центру зайнятості № 1989 від 30.05.2007 р. підприємство відповідача -казенне підприємства "Екоантилід" надавало звіти про наявність у нього вільних робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів щомісяця, опубліковував оголошення про наявні робочі місця з обмеженими можливостями, які були здійснені в рекламному інформаційному тижневику м.Дніпродзержинська "Супернова" (а.с. 41-45), приймав учать у ярмарках вакансій для працевлаштування інвалідів, які проводилися Дніпродзержинським міським центром зайнятості, що підтверджується листом № 3995 від 17.10.2007 р.
Крім того в матеріалах справі відсутні будь-які докази , що у 2006 р. органи , на яких покладено обов"язок працевлаштування інвалідів, зверталися до відповідача з питанням щодо працевлаштування на його підприємстві інвалідів.
Згідно з ст.ст. 216, 217, 218, 238 ГК України, підставою для застосування будь-яких штрафних санкцій, тобто для застосування певного виду відповідальності має бути конкретне правопорушення з певним його складом, визначеним чинним законодавством, якого суд не вбачає у діях відповідача.
Посилання прокурора на невиконання відповідачем Порядку надання підприємствами , установами , організаціями, фізичними особами, що використовують найману правцю, звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації , необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007року № 70 « Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» суд не приймає оскільки позов пред'явлено за не створення робочих місць у 2006 році, а постанова № 70 була прийнята 31.01.2007р.. тому її дія не розповсюджується на спірні правовідносини.
За таких підстав суд вважає, що відповідач створив робочі місця для інвалідів, належним чином повідомляв органи працевлаштування про потребу в працівниках інвалідах, доказів що відповідач відмовив інвалідам у працевлаштуванні позивач не надав , отже відсутня вина відповідача у невиконанні вимог статей 19, 20 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів», ст.ст. 69-71, 158-163, 167 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.А. Рудовська
Постанова виготовлена
у повному обсязі 26.11.2007 р.