19.11.07р.
Справа № А36/561-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уртехресурс", м.Орджонікідзе
до Орджонікідзевської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Орджонікідзе
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Тесля М.М.
Представники:
від позивача: Кучер О.С., довіреність №6-07/1 від 04.04.07р.
від позивача: Іващенко В.В., довіреність №6-07 від 04.04.07р.
від відповідача: Жмихов Є.С., довіреність №8431/10-023 від 12.10.07р.
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської ОДПІ №0000072301/0 від 21.03.2007 р., №0000082301/0 від 21.03.2007 р., №0000072301/1 від 06.04.2007 р., №0000082301/1 від 06.04.2007 р., №0000072301/2 від 20.06.2007р., №0000082301/2 від 20.06.2007р., №0000082301/3 від 05.09.2007 р., №0000072301/3 від 05.09.2007р., у відношенні ТОВ «Укртехресурс»повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства.
Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності з діючим законодавством та просить в позові відмовити.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
У відповідності із п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (з подальшими змінами) Орджонікідзевською ОДШ здійснена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Укртехресурс». За результатами дане»" перевірки складено акт №56/23-118/31277213 від 07.03.2007 року, на підставі якого інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення №0000072301/0 від 21.03.2007 р. та № 0000082301/0 від 21.03.2007 р.
На підставі вказаного акту перевірки з врахуванням адміністративного оскарження у порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (в подальшому «Закон №2181») відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000072301/1 від 06.04.2007 р., №0000082301/1 від 06.04.2007 р., №0000072301/2 від 20.06.2007р., №0000082301/2 від 20.06.2007р., №0000082301/3 від 05.09.2007 р., №0000072301/3 від 05.09.2007р.,
У відповідності із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7393,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 4928,7 грн. та за фінансовими санкціями - 2464,3 грн. ) та податку на додану вартість в сумі - 4928,67 (в тому числі за основним платежем - 3285,78 грн. та за фінансовими санкціями - 1642,89 грн.).
Суд вважає, що спірні рішення є правомірними а позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Орджонікідзевською ОДПІ порушено норми статей 11 та 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в яких, зокрема, визначаються права та обов'язки посадових осіб органів державної служби. Так, у своїй позовній заяві позивач стверджує, що незаконність проведеної перевірки випливає з того, що податковою інспекцією не було використано право запрошення позивача для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ним податків та зборів, передбачене п.4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Проте, такі запрошення с правом посадових осіб органів податкової служби, а не обов'язком, що вказує на можливий варіант вибору дій з боку посадових осіб органів податкової служби. А тому невикористання права посадовими особами ніяк не може бути підставою для ствердження про незаконність проведеної перевірки. Вказівка у статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на те, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані повною мірою використовувати надані їм права ніяк не змінює значення та зміст терміну «права надані посадовим особам органів податкової служби», а лише підкреслює фактор належності виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх службових обов'язків.
Правовою підставою для проведення перевірок органами державної податкової служби є п.1 ст.11 Закону Україну «Про державну податкову службу в Україні», згідно якого органам податкової служби надається право здійснювати невиїзні документальні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів). Саме цим правом і скористалися посадові особи податкової інспекції при проведенні перевірки.
Поряд з цим, як підстава проведення перевірки безпосередньо в самому акті вказується рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006р. у справі №38/47. Позивач зазначає, що це невірно, оскільки, на його думку, пунктом 1 ст.11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено здійснювати невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі. До цих інших документів і відноситься рішення суду.
Разом з тим, обґрунтовуючи свою позицію, позивач вказує на порушення норми, передбаченої пунктом 1.10 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (з подальшими змінами) у тій частині, що посадовими особами здійснено перевірку на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області та у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в України», а не, як вказується, в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»- податкових деклараціях, оскільки рішення суду не є документом, який можна віднести до податкової декларації (розрахунків). Проте, як вже вказувалось вище, правова підстава проведення перевірки та матеріал який слугує підставою для отримання інформації, необхідної при проведенні перевірок не є одним і тим же, та має різні цілі; перша слугує для реалізації повноважень посадових осіб органів податкової служби, для можливості допуску їх до проведення відповідних перевірок, а другий є законним джерелом отримання інформації про результати діяльності платника податків по відношенню до якого проводиться перевірка. А тому, стверджувати, що правовою підставою для проведення перевірок, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні»є податкові декларації (розрахунки) є невірним розумінням Закону.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006 р. по справі № 38/47 не є винятком, оскільки набрало законної сили, а, отже, підлягає виконанню з боку позивача. У вказаному судовому рішенні встановлено, що угода б/н від 03.01.03 р. укладена між ТОВ «Реад»та ТОВ «Укртехресурс»є недійсною і у зв'язку з цим судом вирішено стягнути з ТОВ «Укртехресурс»на користь держави грошові кошти в сумі 19741,70 грн. Дане судове рішення ТОВ «Укртехресурс»не виконало.
З огляду на вказане ТОВ «Укртехресурс»повинно було надати до Орджонікідзевської ОДПІ уточнені розрахунки з податку на прибуток за І квартал 2003 року та з податку на додану вартість за січень 2003 р. про визначення податкових зобов'язань, які виникли у товариства після винесення вказаного рішення суду. А саме, позивачу необхідно було виключити із валових витрат суми, сплачені за вказаною недійсною угодою та виключити з податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за вказаною недійсною угодою. У зв'язку з тим, що товариством не було внесено уточнень до відповідних податкових декларацій за за звітний період у якому була здійснена операція з ТОВ «Реад»Орджонікідзевською ОДПІ правомірно (у відповідності до норм пп. 15.1.2. п.15.1. статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») було визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток та з податку на додану вартість.
Щодо твердження позивача щодо порушення відповідачем строку у 1095 днів, що визначений у статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід зазначити, що визначення спірних податкових зобов'язань було здійснено відповідачем в межах вказаного строку, оскільки з моменту прийняття рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006 р. по справі № 38/47 до дати прийняття спірних рішень - 21.03.2007 р. минуло менше року.
Зважаючи, на викладені вище обставини можна зробити висновок, що очевидним є помилковість вказаних висновків позивача, оскільки підставою для застосування норм абз «а»підпункту 15.1.2 пункту 15.1. статті 15 зазначеного Закону є неподання ТОВ «Укртехресурс»уточнених розрахунків до Орджонікідзевської ОДПІ, а не відповідне порушення з боку ТОВ «Реад».
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про відсутність порушень з боку Орджонікідзевської ОДПІ під час складання акту невиїзної перевірки та нарахування податкових зобов'язань по відношенню до ТОВ «Укртехресурс».
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі 12.12.2007р.