11.10.07р.
Справа № А36/468-07(38/398)
За позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Жовті Води
до Жовтоводської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м.Жовті Води
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Тесля М.М.
Представники:
від позивача: Дробот С.А., доручення №18/4883 від 10.07.07р.
від позивача: Євтушок Т.А., доручення №18/6466 від 05.09.07р.
від відповідача: Логойда Т.В., дорученн №277/10-10 від 15.01.07р.
від відповідача: Бондаренко Є.В., доручення №4759/10-10 від 04.06.07р.
від відповідача: Ільченко В.М., доручення №6960/10-10 від 08.08.07р.
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним, безпідставним та не відповідаючим діючому законодавству податкове повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ №0001082301/0 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 6968613,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства.
Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з діючим законодавством та просить в позові відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К-11139/06 від 20 червня 2007р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2005р. по справі №38/398 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
Жовтоводська об"єднана державна податкова інспекція податковим повідомленнм-рішеннм №0001082301/0 від 03.07.2004 р. визначила завищення бюджетного відшкодування державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області, на суму 6 968 613 грн. за результатами документальної перевірки вказаної юрдичної особи з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за лютий та березень 2004 р., на підставі акту перевірки №235/1/9 від 30.06.2004 р., керуючись п.4.2.2. ст.4 Закону Ураїни "Про порядок погашення зобов"язань платників податків переб бюджетами та державними цільовими фондами", п. 3.1. ст.3, п.4.5. ст.4 , п.7.2.1. ст.7, п. 10.3. ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно акту документальної перевірки у 1998-2002 роках державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - позивач по справі, продав Міністерству палива та енергетики України (Мінпаливенерго) урановий концентрат, відвантаживши його для галузевого резерву, отримавши від Мінпаливенерго України на свій розрахунковий рахунок кошти в сумі 46 407 537,86 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7 734 537,86 грн.
Відвантажений товар було списано з балансу підприємства, про що було зроблено бухгалтерські проводки у 1998-2002 роках. За відвантажений товар заборгованості між цими юридичними особами станом на 01 січня 2004 року не було.
Зазначені обставини підтверджуються також наданими суду позивачем доказами, зокрема: замовленнями на закладку концентрату природного урану до галузевого резерву, та прийняття його на відповідальне зберігання, рахунками 1998-2002 років, Положенням про порядок створення тимчасового галузевого резерву уранового концентрату та розрахунків за нього, затвердженого Головою Держкоматому 06.06.1994 р., розписками про збереження 2000-2002 р.р.
Міністерство палива та енергетики України розпорядженням № 100 від 09.01.2004 р. на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 10.11.2003 р. № 2395 та від 21.01.2004 р. № 32 щодо експорту уранового концентрату зобов'язало Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» реалізувати у лютому 2004 р. 250 тон уранового концентрату на загальну суму 46 407 227,16 грн. з галузевого резерву уранового концентрату Міністерства палива та енергетики України за умовами контракту № Д04/001 від 22.12.2003 р. з конкретною особою в Німеччині; перерахувати кошти, отримані від реалізації, на банківський рахунок цільового галузевого Фонду створення національного ядерно-паливного циклу Мінпаливенерго в повному обсязі. Сторонами не надану суду відповідних доказів того, що вказаний Фонд є юридичною особою у розумінні ст.. 80 Цивільного кодексу України.
Згідно змісту акту документальної перевірки, позивач виконав умови вищевказаного в розпорядженні Мінпаливенерго України контракту, відвантажив урановий оксидний концентрат через Криворізьку митницю нерезиденту України в лютому 2004 року, отримав від останнього за відвантажений товар згідно платіжних доручень № V891 від 01.03.2004 р. -44 076 940,53 грн. (8 269 750 доларів США), № V627 від 17.05.2004 р. -2 319 012,00 грн. (435 250 доларів США).
У лютому місяці 2004року Мінпаливенерго було здійснено повернення уранового концентрату Позивачу на підставі Повідомлення №1 від 19.02.2004р.(за підписом Заступника Міністра Штейнберга М.О.) на загальну суму 46 407 227,16грн., у тому числі ПДВ - 7 734 537,86грн.
На підставі зазначеного Повідомлення, ДП «Схід ГЗК" було виписано Розрахунок №100111 від 27.02.2004р. коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних 100489, 100626, 100719 за 2001р.; 100101, 100114 за 2002р. та проведено зменшення податкового зобов'язання в Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2004р. (код рядка 8) на суму ПДВ - 7 734 538грн.
Податкові накладні, зазначені в Розрахунку коригування, були виписані ДП «Східний ГЗК» в адресу Мінпаливенерго України при відвантаженні уранового концентрату до галузевого резерву.
В розрахунку коригувань кількості № 100111 від 27.02.2004 р., виписаному ДП «Східний ГЗК» при поверненні уранового концентрату з галузевого резерву вказана назва покупця «Мінпаливенерго», але замість індивідуального податкового номера покупця та номера свідоцтва платника ПДВ (покупця) поставлені прочерки.
На запит Жовтоводської ОДПІ вих. № 2924/7/23-006 від 27.04.2004 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 13.05.2004 р. №4272/7/23-04/006Д повідомила, що відповідно до «Положення про міністерство палива та енергетики України», затвердженого Указом Президента України від 14.04.2000 р. № 598/2000, Мінпаливенерго є центральним органом виконавчої влади і утримується за рахунок коштів Державного бюджету. У зв'язку з цим Міністерство палива та енергетики України (код 00013741) не має права займатися підприємницькою діяльністю і не є платником податку на додану вартість.
Зазначений Розрахунок №100111 від 27.02.2004р. коригування кількісних і вартісних показників складено ДП «СхідГЗК" відповідно до вимог п. 8 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення", а саме: «У разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю, який не зареєстрований як платник податку, продавець (платник податку), ... складає податкову накладну в двох примірниках. У рядках "Індивідуальний податковий номер покупця" та "Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість" робиться помітка "X".
Крім того, як зазначалось вище згідно розпорядження Міністерства палива та енергетики України від 09.01.2004 р. за № 100 позивач був уповноважений (зобов'язаний) реалізувати урановий концентрат з тимчасового галузевого резерву на визначених Міністерством умовах з перерахуванням коштів, отриманих від реалізації, третій особі -Фонду.
Позивач не надав договір чи інших доказів, які свідчили б про перехід до нього права власності на зазначений товар.
Згідно вимог ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Перевіркою було також встановлено порушення п. 3.1. ст. 3, п. 1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового зобов'язання за лютий 2004 р. на суму 7 734 537,86 грн.
Так як позивачем була виписана податкова накладна №100113 від 27.02.2004 року на загальну суму 46 407 227,16 грн., у тому числі ПДВ 7 734 537,86 грн., яка була включена до книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та податкових зобов'язань декларації з ПДВ за лютий 2004 р. В податковій накладній зазначено: «За урановий оксидний концентрат в лютому 2004 року згідно акту звірки станом на 01.03.2004 р. заборгованість СхідГЗК Мінтопенерго (повідомлення № 1 від 19.02.2004 р.)»
Згідно п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Згідно п. 1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР продаж товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншим цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності за компенсацію незалежно від строків її надання.
Кредиторська заборгованість підприємства не є об'єктом оподаткування ПДВ, а тому нарахування ПДВ суперечить вимогам ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
Ця помилка позивача була врахована відповідачем у висновках по результатам перевірки, зазначених у вище вказаному Акті.
Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем в березні 2004 р. п. 3.1. ст.3, п.4.5. ст.4, п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 7 340 325,20 грн., завищення податкового зобов'язання на суму 433 333,33 грн. та завищення податкового кредиту на суму 61 621,33 грн. Вказане порушення призвело до завищення бюджетного відшкодування за березень 2004 р. на суму 6 968 613,20 грн.
В березні 2004 р. ДП «Східний ГЗК» проведено часткове погашення кредиторської заборгованості перед Мінпаливенерго України. Згідно платіжного доручення №1216 від 03.03.2004 р. перераховується сума 44 041 951,21 грн., в тому числі ПДВ 7 340 325,20 грн. Станом на 01.04.2004 р. згідно акту звірки за ДП «Східний ГЗК» рахується кредиторська заборгованість в сумі 2 365 275,95 грн.
ДП «Східний ГЗК» на підставі розпорядження 1СО дек. від 09.02.2004 р. Мінпаливенерго України та платіжного доручення № 1216 від 03.03.2004 р. виписано розрахунок коригувань вартості №100168 від 03.03.2004 р. до податкової накладної №100113 від 27.02.2004 р. та проведено зменшення податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за березень 2004 р. на суму 7 340 325,20 грн.
Згідно п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Кредиторська заборгованість підприємства не є операцією продажу товарів (робіт, послуг), тобто не є об'єктом оподаткування ПДВ, а тому коригування сум ПДВ суперечить вимогам п. 4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
Керуючись п.п. «а" п.17.2 ст.17 Закону України №2181 ДП Східний ГЗК 03.04.2004 року надав до Жовтоводської ОДПТ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за лютий 2004р., у якому змінено лише напрямки відшкодування задекларованої суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету яка складає 1839600 грн., як і по первинній декларації.
В Додатку № 2 до декларації з ПДВ за березень 2004 р. зазначено "розрахунок № 100168 від 03.03.2004 р. - коригування вартості уранового концентрату Мінпаливенерго №00113 від 27.02.2004 р. згідно платіжному дорученню № 1216 від 03.03.2004р., тобто фактично Підприємством здійснено декларування своїх зобов'язань за березень 2004 р., на підставі розрахунку №100168 від 03.03.2004 р. Однак, податковим періодом по податку на додану вартість у ДП «Східний ГЗК" є місяць, тому в декларації з ПДВ за березень 2004р. податкові зобов'язання визначаються на підставі первинних документів за результатами роботи за березень 2004р.
У судовому засіданні під час розгляду справи позивач визнав, що податкова накладна №1001 13 від 27.02.2004 року на загальну суму 46407227,16 грн., у т.ч. ПДВ 7734537,86грн., яка була включена до книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та до складу податкових зобов'язань в декларацію з ПДВ за лютий 2004р. була виписана в порушення п.3.1. ст.З та п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» та призвела до необгрунтованого завищення нарахованих позивачем податкових зобов'язань по ПДВ за лютий 2004 року. Зазначена помилка була врахована перевіряючими особами та при визначенні податкових зобов'язань позивача за лютий 2004 року (стор. 14 акту перевірки № 235/1/9 від 30.06.2004р.).
Підставою для зменшення задекларованих позивачем до відшкодування сум ПДВ за березень 2004р. став виписаний ним розрахунок № 100168 від 03.03.2004р. до податкової накладної № 100113 від 27.02.2004р. який було включено позивачем до книги продажу (підрозділу "Управління"), декларації за березень 2004 року та проведено зменшення податкового зобов'язання, в декларації з ПДВ за березень 2004р. на суму 7340325,20 грн.
ДП «Східний ГЗК»вказує про виправлення у декларації за березень 2004р. самостійно виявленої помилки з ПДВ в сумі 7734537,86 грн. задекларованих за лютий 2004 року. Проте, позивач не надав уточненого розрахунку Декларації за лютий 2004 року з виправленими помилками, як це передбачено вимогами п.п. «а" п. 17.2 ст. 17 Закону України №2181 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму у розмірі 7734537,86 грн.
Крім того, в Додатку 2 до декларації з ПДВ за березень 2004 року не відображено суми ПДВ за результатами самостійно виявлених платником помилок, як це передбачено п.5.6. ст.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, (зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997 за № 250/2054) та п.п. «б" п.17.2 ст. 17 Закону України №2181 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на суму у розмірі 7734537,86 грн.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №0001082301/0 від 03.07.2004р. про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 6968613,00 грн. за березень 2004р. у декларації поданій до ОДПІ 20.04.2007р. вх.№3032 є таким, що відповідає вимогам законодавства України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі 06.11.2007р.