06.10.08р.
Справа № 8/264-07(31/451-06)
За позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (м.Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка" (смт.Кіровське Дніпропетровської області)
Третя особа: Приватне підприємство "Юта" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 760 000,00 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення з останнього 760 000,00 грн. штрафних санкцій за порушення тим договору відповідального зберігання, що полягає у видачі майна, переданого на відповідальне зберігання, без письмово дозволу застоводержателя, якому таке майно було передано у заставу.
Ухвалою господарського суду від 01.08.07 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю.
Ухвалою голови господарського суду від 01.10.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 02.11.07 р. включно.
Ухвалою господарського суду від 01.10.07 р. провадження у справі було зупинене.
Ухвалою господарського суду від 01.11.07 р. провадження у справі було поновлене.
Відповідач відзив на позов не надав, до прийняття рішення по справі звернувся до позивача із зустрічним позовом про визнання недійсним договору відповідального зберігання № 77/1 від 28.04.06 р., укладеного між сторонами.
Зустрічний позов мотивовано наступним:
Згідно ст. 5.6.3. Статуту відповідапча, директор представляє товариство у відносинах з українськими та іноземними юридичними і фізичними особами, укладає укладає в Україні та за кордоном договори та інші угоди від імені товариства, видає доручення на укладення укладення таких угод. Директор відповідача Набока С.В. ні договір відповідального зберігання № 77/1 від 28.04.06 р., ні лист № 56 від 05.10.2006 р. від імені товариства не підписувала, оскільки знаходилась в службовому відрядженні за межами Дніпропетровської області, і довіренність на підписання вказаних документів нікому не видавала.
Ухвалою господарського суду від 22.11.07 р. зустрічний позов було прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом. строк вирішення спору по справі був продовжений за клопотанням сторін по 04.01.08 р. включно.
По справі оголошувалась перерва з 22.11.07 р. по 29.11.07 р.
Позивач проти зустрічного позову заперечує з наступних підстав:
В документах, виданих від імені ТОВ «Агрофірма «Мар'янівка», є печатка данного підприємства. Таким чином, директор підприємства, якщо припустити той факт, що він не підписував договір відповідального зберігання, знав і надав згоду на підписання цього договору. Крім того, ні позивач, ні 3-тя особа не знали і не могли знати, що від імені відповідача діяла неуповноважена особа, оскільки з ії дій, документів, що надавалися до банку, наявності в неї печатки підприємства випливало, що дана особа саме і є директором та уповноваженою особою на здійснення відповідних дій та підписання договору.
При розгляді документів на надання кредиту ПП «Юта», ТОВ «Агрофірма «Мар'янівка»теж надавала документи, що підтверджували факт зберігання на її складах майна, що буде надано у заставу позивачу. Такі дії свідчать про те, що відповідач фактично приймав участь в оформлені документів на отримання ПП «Юта»кредиту. У своїй довідці № 29 від 17.04.06 р. відповідач надав гарантію збереження заставного майна на період кредитування. В цих документах підписи директора підприємства візуально збігаються. Тобто його воля, як представника підприємства, чітко визначена.
Підтвердженням факту укладення договору відповідального зберігання є також той факт, що у процесі його виконання відповідач направив на адресу банка лист № 56 від 05.10.06 р., видаткову накладну № 30/08-1 від 30 серпня 2006 року та акт приймання-передачі від 30 серпня 2006 року, тобто підтвердив і факт укладення договору, і факт його неналежного виконання, і існування правовідносин між сторонами. На всіх цих документах є печатка підприємства, а на двох з них візуально співпадають підписи, які до всього іншого співпадають візуально і з підписами в договорі відповідального зберігання.
Таким чином, якщо припустити той факт, що договір від імені відповідача був підписаний неуповноваженою особою, мало місце наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, що робить її дійсною з моменту укладення.
Цей факт також можно обгрунтувати тим, що на протязі 4-х місяців здійснювалися перевірки заставного майна за адресою, що була вказана, як у договорі застави, так і в договорі відповідального зберігання. Відповідачем надавався доступ до приміщень для перевірки.
Факт наступного схвалення також можна огрунтувати й тим, що вже на протязі 11 місяців між сторонами розглядаються спори щодо цього договору, але до цього часу відповідачем ні разу не було завялено, що договір підписаний не директором підприємства.
18.10.07 р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом по справі № 16/67-07 було винесено постанову, згідно якій відповідачу було відмовлено в зідоволені вимог щодо визнання п.2.1.4, п.п. 4.1 та 4.2. договору відповідального зберігання, тобто було визнано ці пункти договору відповідального зберігання дійсними.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Фактично на теперішній час існують умови договору, які вже в судовому порядку визнані дійсними, а крім того і сам факт укладення договору відповідального зберігання також визнаний судом, тобто він є дійсним.
Ухвалою господарського суду від 29.11.07 р. по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі було зупинене.
Ухвалою господарського суду від 05.09.08 р. провадження у справі було поновлене.
В судове засідання 06.10.08 р. сторони та третя особа не з'явились, причин свого нез'явлення суду не повідомили.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаних осіб, оскільки останні були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, вказану у довідці органу статистики від 02.10.08 р., а також повідомленнями про вручення поштових відправлень позивачу та 3-й особі.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.07 р. по справі № 31/451-06 було скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.07 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.07 р. по справі, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
У вказаній постанові Вищого господарського суду України зокрема зазначено:
Відповідно до ч. 1 ст. 937 ЦК України, договір зберігання складається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 цього Кодексу; договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання; письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Всупереч вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності судами першої та апеляційної інстанції не досліджено питання цодо прийняття відповідачем як зберігачем товару на відповідальне зберігання; виконання ПП "Юта" своїх зобов'язань перед позивачем за умовами кредитного договору № 77 від 28.04.2006 щодо повернення кредитних коштів, в забезпечення виконання яких було укладено 28.04.2006 договір про заставу товарів на складі № 77/1 між позивачем та ПП "Юта" враховуючи, що договір відповідального зберігання № 77/1 від 28.04.2006 діє до моменту повного виконання заставодавцем ПП "Юта" обов'язків, що виникають із умов цього кредитного договору); не з'ясовано, чи відбувалася зидача відповідачем товару без письмового дозволу позивача як заставодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 09.07.07 р. по справі № 31/451-06, під час нового розгляду справи у позивача витребовувались докази, зазначені в цій постанові, що підтверджується ухвалами господарського суду від 01.08.07 р. та від 21.08.07 р.
Вказані вимоги суду позивачем виконані не були, відповідні докази суду позивачем не надано.
В судове засідання 06.10.08 р. позивач не з'явився, поважних причин свого нез'явлення суду не надав, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки строк вирішення спору, з урахуванням його продовження, закінчується 07.10.08 р.
Згідно ч. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;
При викладених обставинах господарський суд вважає за необхідне первісний позов Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Дніпропетровської філії банку залишити без розгляду.
Відповідач, який заявив зустрічний позов до позивача, двічі без поважних причин не з'явився в судове засідання, хоча ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, вказану у довідці органу статистики від 02.10.08 р., витребувані судом матеріали суду не надав, що також перешкоджає вирішенню спору, оскільки строк вирішення спору, з урахуванням його продовження, закінчується 07.10.08 р.
При викладених обставинах господарський суд вважає за необхідне зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка" також залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 44, 49, 81, 86, 111-12 ГПК України, господарський суд, -
Первісний позов Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Дніпропетровської філії банку залишити без розгляду.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка" також залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивачі мають право знову звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.
Суддя
І.Ю. Дубінін