13 липня 2011 року 784/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старової Н.Е., розглянувши в порядку письмового провадження
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Яготинський механічний завод»
доДержавної екологічної інспекції в Київській області
провизнання протиправними та скасування припису і рішення
ВАТ «Яготинський механічний завод»(далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ДЕІ в Київській області (далі -відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати припис від 23.11.2010 про отримання дозволу та лімітів на утворення, розміщення відходів та рішення відповідача про тимчасову заборону діяльності № 19 від 21.01.2011.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуваний припис та рішення відповідача не відповідають вимогами чинного законодавства, є безпідставними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги мотивовано підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовних вимог не визнав, заперечував проти їх задоволення з підстав викладених у письмових заперечень проти позову та просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посадовими особами відповідача 23.11.2010 було винесено припис ВАТ «Яготинський механічний завод»в термін до 27.12.2010 отримати в ДЕІ в Київській області дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів.
13.01.2011 здійснено перевірку виконання вимог зазначеного припису, за наслідками перевірки було складено акт (а.с. 16), на підставі якого було винесено рішення № 19 від 21.01.2011 про тимчасову заборону з 24.01.2011 господарської діяльності ВАТ «Яготинський механічний завод».
Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваного рішення, його винесено у зв'язку з тим, що ВАТ «Яготинський механічний завод»здійснює свою діяльність по виробництву машин та устаткування для перероблення сільсгосппродуктів при відсутності дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів, що є порушенням статті 33 Закону України «Про відходи».
Відповідно до пункту 10 Постанови КМ України № 1218 від 03.08.1998 Про затвердження Порядку, розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
Відповідно до пункту 11 тієї ж Постанови, органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
Тобто, законодавством чітко визначено порядок визначення переліку власників відходів яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів та порядок їх повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів.
Відповідно до довідки виданої Яготинською районною державною адміністрацією Київської області № 518 від 05.07.2011, ВАТ «Яготинський механічний завод»в 2009 -2010 роках в перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів не вносилось.
Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів того, що ВАТ «Яготинський механічний завод»в 2009 -2010 роках було внесено в зазначений перелік.
Представник відповідача в ході розгляду справи наполягав на законності оскаржуваного рішення, в тому числі, і з тих підстав, що ВАТ «Яготинський механічний завод»при проведенні перевірки не було надано доказів того, що воно не перебуває в переліку власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів. Суд не вважає дані доводи обґрунтованими, оскільки саме на Державну екологічну інспекцію, як на спеціалізований державний орган, покладено обов'язок забезпечувати здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з метою реалізації якого їй надано право, зокрема, одержувати в установленому законом порядку від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності документи, матеріали та іншу необхідну інформацію для виконання покладених на неї завдань. В той же час, законодавством України не покладено на суб'єктів господарювання обов'язок надання доказів того, що вони не перебувають в переліку власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч зазначеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову і не довів правомірності й законності винесення оскаржуваних рішень, суду надані безспірні докази того, що позивач у 2009 -2010 роках не був суб'єктом господарювання, якому необхідно було одержувати ліміти на утворення, зберігання та розміщення відходів згідно Постанови КМ України № 1218 від 03.08.1998, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування припису від 23.11.2010 та рішення № 19 від 21.01.2011 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Яготинський механічний завод»-задоволити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Київській області від 23.11.2010 про отримання дозволу та лімітів на утворення, розміщення відходів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції в Київській області про тимчасову заборону діяльності № 19 від 21.01.2011.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Якщо апеляційну скаргу було подано не у встановлений сорок, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Старова Н.Е.