23 березня 2012 року місто Київ № 2а-596/12/1070
12.00
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача:- Якубовського Д.Є.
відповідача:- Гущі О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест»
доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
провизнання протиправними дії службових осіб Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест», звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії службових осіб Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка ТОВ «Магнум-Інвест»Броварською ОДПІ Київської області була проведена з порушенням норм чинного законодавства України без належних на те правових підстав, тому позивач просить суд визнати протиправними дії службових осіб Броварської ОДПІ Київської області.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 21.02.2012 року.
В попереднє судове засідання 21.02.2012 року з'явився представник позивача. Представник відповідача в попереднє судове засідання не з'явився, надав суду клопотання (вхідний № 2816) про відкладення розгляду справи.
Попереднє судове засідання 21.02.2012 року відкладено на 01.03.2012 року.
01.03.2012 року у зв'язку з неявкою сторін попереднє судове засідання відкладено на 20.03.2012 року. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 3439) про розгляд справи без його участі.
В попереднє судове засідання, призначене на 20.03.2012 року з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду додаткові докази по справі та клопотання про закриття провадження у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.03.2012 року.
В призначений день та час в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду було відмовлено.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 08.11.2004 року, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 12 А, ідентифікаційний номер: 33212472.
З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2011 року Броварської ОДПІ Київської області проведено перевірку позивача ТОВ «Магнум-Інвест».
За результатами перевірки податковим органом складений Акт № 301/232/33212472 від 25.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Магнум-Інвест»(код за ЄДРПОУ 33212472) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року відображених в деклараціях з податку на додану вартість вх. № 9006260254 від 19.01.2011 року, № 9000688634 від 21.02.2011 року».
Позивач, не погодившись з актом перевірки № 301/232/33212472 від 25.03.2011 року, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дії службових осіб Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.
Встановлюючи фактичні обставини справи, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу від 25.03.2011 року № 496/232 Броварської ОДПІ Київської області та службового посвідчення серії УКО № 017800, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків, управління податкового контролю юридичних осіб, ІПС першого рангу Грозенко Аллою Михайлівною, згідно з пунктом 78.1.4 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України була проведена невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року відображених в деклараціях з податку на додану вартість вх. № 9006260254 від 19.01.2011 року, № 9000688634 від 21.02.2011 року».
Наказ на проведення документальної невиїзної перевірки від 25.03.2011 року № 496/232 не вручено відповідальним особам за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Магнум-Інвест»у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням, про що працівниками податкового органу був складений акт про неможливість вручення № 28/232/33212472 від 25.03.2011 року.
З метою вручення копії наказу від 25.03.2011 року № 496/232, повідомлення на проведення документальної невиїзної перевірки та запиту про надання пояснень працівниками податкового органу було здійснено виїзд до ТОВ «Магнум-Інвест»за адресою: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 12 А та встановлено відсутність посадових осіб позивача, про що були складені акти про неможливість вручення.
Відповідно до висновків Акту № 301/232/33212472 від 25.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Магнум-Інвест»(код за ЄДРПОУ 33212472) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року відображених в деклараціях з податку на додану вартість вх. № 9006260254 від 19.01.2011 року, № 9000688634 від 21.02.2011 року»встановлені наступні порушення:
- в ході проведення перевірки встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України від 04.03.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 4, 5, 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг.
Оглянувши Акт перевірки, судом встановлено, що у період, за який проводилась перевірка, відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання був директор -ОСОБА_5. Головний бухгалтер у штаті ТОВ «Магнум-Інвест»відсутній.
Місцезнаходження ТОВ «Магнум-Інвест»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 № 092250: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 12 А.
Результати перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року відображених в деклараціях з податку на додану вартість вх. № 9006260254 від 19.01.2011 року, № 9000688634 від 21.02.2011 року відображені в Акті перевірки № 301/232/33212472 від 25.03.2011 року та встановлено наступне.
За період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року ТОВ «Магнум-Інвест»задекларовано податкових зобов'язань по ПДВ на суму 766 478, 00 гривень.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року встановлено їх завищення у загальній сумі 766 478, 00 гривень.
Також слід зазначити, що за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року позивачем задекларовано податкового кредиту по ПДВ на суму 757 521, 00 гривень.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року встановлено їх завищення у загальній сумі 757 521, 00 гривень.
В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, якими зафіксовано цивільно-правові відносини платника податків, проведеною перевіркою не виявлено, а позивачем документально не доведено дотримання вимог, передбачених частинами першою, другою статті 3 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, частини першої статті 55 Господарського кодексу України в частині участі у господарських відносинах, реалізуючу господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), власного майна за рахунок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, за рахунок відсутності управлінського, технічного, робітничого персоналу, за рахунок відсутності власних складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, відсутності власного рухомого майна, спеціалізованої техніки, обладнання та устаткування, за рахунок відсутності можливостей фактичного здійснення операцій з урахуванням реального часу, оперативності проведення операцій в залежності від місця знаходження майна контрагентів та місця виконання зобов'язань, недотримання вимог частини першої статті 62 Господарського кодексу України в частині здійснення систематичної господарської діяльності для задоволення суспільних та особистих потреб.
Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС України, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання з метою штучного формування податкового кредиту з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця як у податкового органу, так і у суду не має можливості.
Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача та ведення господарської діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Як зазначалося вище, в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) позивачем від контрагентів-постачальників, а саме відсутність майна, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Отже, позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.
Також слід зазначити, що за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року позивачем задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 8 957, 00 гривень.
Перевіркою повноти нарахування ПДВ (визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню) за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року встановлено його завищення на суму 8 957, 00 гривень в результаті порушення податкового законодавства, про що зазначалося вище.
У періоді, що перевірявся, позивач не заявляв від'ємне значення ПДВ, також перевіркою не встановлено застосування пільги ПДВ.
З результатами проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (зі змінами і доповненнями)та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 4, 5, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями) в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Щодо правомірності призначення та проведення перевірки, слід відмітити наступне.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Згідно зі статтею 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Згідно з пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно пунктами 5, 6, 7 розділу 1 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі неможливості вручення для ознайомлення та підписання акта планової чи позапланової виїзної перевірок у строки, визначені у пункті 2 розділу 4 цього Порядку, у зв'язку з відсутністю посадових осіб суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відсутності, який підписується не менш як трьома службовими особами та в день його складання реєструється в єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) про результати документальної перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт (довідка) надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У таких випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт (пункт 4 розділу 4 Порядку).
Таким чином, на підставі наказу від 25.03.2011 року № 496/232 Броварської ОДПІ Київської області та службового посвідчення серії УКО № 017800, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків, управління податкового контролю юридичних осіб, ІПС першого рангу Грозенко Аллою Михайлівною, згідно з пунктом 78.1.4 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, правомірно проведена невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року відображених в деклараціях з податку на додану вартість вх. № 9006260254 від 19.01.2011 року, № 9000688634 від 21.02.2011 року».
Також слід зазначити, що до суду від позивача повернувся конверт з поштовими відправленнями з позначкою про те, що адресата за вказаною адресою не розшукано.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виготовлений за запитом суду станом на 01.03.2012 року статус відомостей про юридичну особу позивача не підтверджено.
Щодо викладених в Акті перевірки висновків податкового органу, слід відмітити наступне.
Перевіркою встановлено, що податковий кредит з податку на додану вартість позивачем нараховується від операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків ПДВ на митній території України відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР /(зі змінами і доповненнями) (в редакції на час виникнення правовідносин), де датою виникнення податкових зобов'язань відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).
За період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року ТОВ «Магнум-Інвест»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 757521 гривень.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року встановлено його завищення всього на суму 757521 гривень.
В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів інших документів якими зафіксовано цивільно-правові відносини платника податків, аналізу нормативних документів діючого податкового, бухгалтерського законодавства, Цивільного та господарського кодексів України, інших спеціалізованих законодавчих актів встановлено:
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованих на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, ю мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі відносини, які є майновими або іншими відносинами, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
Частиною першою статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючу господарську компетенцію (сукупність прав та обов'язків), мають відокремлене майно.
Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством документально не доведено дотримання вимог встановлених частинами першою, другою статті 3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, частиною першою статті 55 Господарського Кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючу господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), власного майна за рахунок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, за рахунок відсутності управлінського, технічного, робітничого персоналу, за рахунок відсутності власних складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, відсутності власного рухомого майна, спеціалізованої техніки, обладнання та устаткування, за рахунок відсутності можливостей фактичного здійснення операції з урахуванням реального часу, оперативності проведення операцій в залежності від місця знаходження майна контрагентів та місця виконання зобов'язань, недотримання вимог частини першої статті 62 Господарського Кодексу України в частині здійснення систематичної господарської діяльності для задоволення суспільних та особистих потреб.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Оскільки на ТОВ «Магнум-Інвест»відсутні виробничі потужності, первинні документи, підтверджуючи правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних державної податкової служби, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.
Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 Цивільного Кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (зі змінами та доповненнями) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ «Магнум-Інвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».
Враховуючи те, що ТОВ «Магнум-Інвест»не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (в редакції на момент виникнення правовідносин), у нього відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статтей 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (в редакції на момент виникнення правовідносин).
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Висновки в Акті базуються також на тому, що ТОВ «Магнум-Інвест»не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту.
У ході розгляду справи позивачем також жодних доказів, які документально підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства не надано.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 березня 2012 р.