01 лютого 2011 року 8830/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Старової Н.Е.,
при секретарі судового засідання -Пшик Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МП Мітекс»
доКиєво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
проскасування податкових повідомлень-рішень
ТОВ «МП «Мітекс»(далі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -відповідач) в якому просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000802300/0 від 05.08.2010 та № 0000792300/0 від 05.08.2010 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі 98 211,57 грн. та 49 105,83 грн.
01.02.2011 представник позивача подав клопотання щодо уточнення позовних вимог та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000802300/0 від 05.08.2010 року та № 0000792300/0 від 05.08.2010 в частині суми, а саме, - в сумі 98 211,57 грн. та штрафних санкцій на суму 49 105,83 грн., оскільки частково суму по вказаним повідомленням-рішенням він визнав та сплатив, а саме, податкове зобов'язання в сумі 57 566,84 грн. включаючи суму штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо нарахування суми штрафних санкцій є безпідставним та необґрунтованими, оскільки висновок податкового органу суперечить нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у встановленому законодавством порядку.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
ТОВ «М'ясопереробне підприємство «Мітекс»зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 16.08.2007.
Відповідно до Акту планової перевірки № 428/23-2/35324895 від 23.07.2010 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі якого відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000802300/0 від 05.08.2010 року та № 0000792300/0 від 05.08.2010, якими позивачу нараховано суму податкових зобов'язань в розмірі 204 884,24 грн.
Позивач частково визнав та сплатив суми нарахованих податкових зобов'язань в сумі 57 566,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 380 від 16.08.2010 року на суму 10 646,54 грн. та платіжним дорученням № 379 від 16.08.2010 року на суму 46 920,30 грн.
З рештою нарахованих податкових зобов'язань позивач не погоджується, а саме, щодо встановленого порушення стосовно неправомірного віднесення до валових витрат послуг, наданих позивачу ТОВ «Край»послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг та передпродажної підготовки товарів, відповідно до якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000802300/0 та № 0000792300/0 від 05.08.2010, якими визначено невірне визначення суми податкового зобов'язання в результаті чого знижено податок на додану вартість в сумі 98 211,57 грн. та штрафних санкцій на суму 49 105,83 грн.
Відповідно до Акту перевірки та оскаржуваних повідомлень-рішень, відповідачем було встановлено порушення позивачем дотримання вимог податкового законодавства, а саме:
- Порушення п.5.1. ст. 5, п.5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств») а саме: неправомірне віднесення до валових витрат послуг наданих ТОВ «Край»з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг та послуг передпродажної підготовки товарів на загальну суму 218 248, 00 грн.
- Порушення пп. 7.4.1. та пп. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97- ВР, про завищення суми податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання маркетингових послуг на 43 649, 57 грн.
Вказане зниження податку на прибуток виникло в результаті обчислення вартості отриманих маркетингових послуг наданих ТОВ «Край»згідно Договору Поставки № 452 від 05.10.2007 року (надалі -Договір) укладеного між ТОВ «МП «Мітекс»та ТОВ «Край».
У Додатковій угоді № 2 до Договору поставки № 452 від 05 жовтня 2007 року визначено, що п. 2.7. Договору «Про перехід права власності»- виключено.
У Додатковій угоді № 3 до Договору № 452 від 05.10.2007 року передбачено, що з метою збільшення обсягів продажу товарів Постачальника як на ринку в цілому, так і в мережі Покупця, Постачальник замовляє та оплачує, а Покупець надає Постачальнику щоквартальні маркетингові та рекламні послуги, які полягають в:
· оперативному інформуванні Постачальника та поповненні обсягів товарів на торгівельних стелажах (полицях) з метою підтримання/збільшення обсягів продажу товарів Постачальника в мережі Покупця;
· моніторингу споживчого попиту на товари Постачальника;
· дослідженні та аналізу ринку збуту товарів, аналогічних товарам Постачальника;
· моніторингу та узагальненню основних претензій споживачів до товарів Постачальника, а також до аналогічних товарів;
· наданні пропозицій щодо покращення асортименту та упаковки товарів Постачальника з метою збільшення обсягів їх продажу на ринку.
Відповідно, висновок податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості маркетингових послуг наданих позивачу ТОВ «Край»не можна вважати обґрунтованим, оскільки він суперечить вимогам п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3. -5.7. цієї статті.
На підтвердження правомірності віднесення до валових витрат вартості маркетингових послуг, наданих ТОВ «Край», позивачем були надані наступні документи: Договір № 452 від 05 жовтня 2007 року укладеного між ТОВ «МП «Мітекс»та ТОВ «Край», Додаткова угода від 05 жовтня 2007 року до договору № 452 від 05 жовтня 2007 року, Додаткова угода № 2 від 05 жовтня 2007 року до договору № 452 від 05 жовтня 2007 року, Додаткова угода № 3 від 05 жовтня 2007 року до договору № 452 від 05 жовтня 2007 року, Акт № 3432 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30 червня 2008 року, Акт № 1357 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29 серпня 2008 року, Акт № 343 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 січня 2008 року, Акт № 24 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15 січня 2009 року, Акт № 25 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15 січня 2009 року, Акт № 1061 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30 квітня 2009 року , Акт № 3292 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30 червня 2009 року, Акт № 3458 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30 червня 2009 року, Акт № 3811 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 липня 2009 року, Акт № 4204 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 липня 2009 року, Акт № 4715 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 серпня 2009 року, Акт № 4591 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 серпня 2009 року, Акт № 4463 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 серпня 2009 року, Акт № 234 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10 лютого 2010 року, які підтверджують дотримання позивачем вимог законодавства при віднесенні до валових витрат вартості наданих за вказаними договорами послуг, та відповідне віднесення до податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних ПДВ.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо безпідставності визначення відповідачем у податковому повідомленні-рішенні № 0000802300/0 від 05.08.2010 за основним платежем податку на прибуток в розмірі 54 562,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 27 281,01 грн., у податковому повідомленні-рішенні № 0000792300/0 від 05.08.2010 за основним платежем ПДВ -43 649,57 грн. та штрафна санкція -21 824,82 грн., які були застосовані без врахування вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі помилкового висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Неправомірним є застосування до позивача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням, оскільки нарахування санкцій в такому розмірі суперечить вимогам п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.
В ході перевірки позивачем були надані документи, перелічені в п. 1 уточнень, що підтверджують надання маркетингових послуг ТОВ «Край»позивачу, та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ «МП «Мітекс».
Вказані послуги були віднесені позивачем на валові витрати згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до Листа ДПА України від 29 липня 2008 року № 15176/7/15-0217 «Про податковий облік витрат на маркетинг»зазначено, що п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон) встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»(далі -валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особливий порядок податкового обліку. Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
З огляду на зазначене, суд визнає правомірним віднесення позивачем до валових витрат 54 562,00 грн., та також правомірність збільшення суми податкового кредиту на суму 43 649,57, а нарахування суми штрафної санкції в розмірі 27 281,01 грн. і суми штрафних санкцій 27 281,01 грн. визнано судом таким, що суперечить п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та пояснень представників сторін, враховуючи те, що позивачем доведено неправомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем надано докази сплати судового збору (квитанція № 75 від 26.10.2010) в сумі 3 грн. 40 коп.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищенаведене, сума сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 71-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Мітекс» - задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000792300/0 від 05.08.2010 в частині суми основного платежу в розмірі 54 562,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 27 281,00 грн. та № 0000802300/0 від 05.08.2010 в частині суми основного платежу в розмірі 43 649,57 грн. та штрафних санкцій в сумі 21 824,82 грн. - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Мітекс» (ідентифікаційний код 35324895) 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Старова Н.Е.