справа № 2-801/11
2011 року березня 16 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,
за секретаря - Майної Г. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
встановив:
Відповідач проти позову заперечень не надав, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 77 ЦПК України належним чином, в судове засідання не з'явився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.
Позивач, що змінив фірмове найменування через зміни у законодавстві, в судове засідання не з'явився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю своїх вимог, пред'явлених через суд у квітні 2009 року на предмет звернення стягнення на передане відповідачем в іпотеку майно в рахунок дострокового погашення боргу останнього перед позивачем в сумі еквівалентній 68 767,71 доларам США з підстав прострочення відповідачем виконання основного зобов'язання з договору кредиту.
Достатніх даних про визнання відповідача безвісно відсутнім з встановленням опіки над його майном чи про оголошення його померлим до часу ухвалення цього рішення у суду немає. На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Позивач передав 22.12.2006 відповідачу ОСОБА_1 у власність готівкою через касу 76 800 доларів США, що на час видачі кредиту складали еквівалент 387 840 гривень, на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № DNP0GK00000090 від 22.12.2006, долученого до справи в копії (а.с. 5-9).
За цими умовами, що обов'язкові для сторін згідно з ст. 629 ЦК України, 64 000 доларів США надані в кредит для цілей купівлі квартири і 12 800 доларів США -на сплату страхових платежів з поверненням всієї суми кредиту частинами у визначені узгодженим графіком строки з кінцевим терміном 22.12.2026 зі сплатою процентів за користування в розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а у разі порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,15 % на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Цим договором в пунктах 2.3.3 та 2.3.7 обумовлене право позивача, зокрема, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору, вимагати від відповідача достроково повернути кредит, сплатити винагороду, комісії й проценти за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.
Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кредит з виплатою процентів, дотримуючись умов п.п. 1.1, 2.2.2-2.2.4, 3.2, 3.7 цього договору про розміри та строки виплати, валюту виконання, що мав виконувати згідно з ст. 526 ЦК України.
Зобов'язання ОСОБА_1 щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечувалися пенею в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення (п. 4.1 кредитного договору). Щодо повернення кредиту його зобов'язання забезпечені передачею відповідачем в іпотеку (заставу) позивачу відповідно до ст. 575 ЦК України і ст.ст. 1, 3 Закону України «Про іпотеку»двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,3 м2, житловою -27,9 м2, що складається з коридору, санвузла, кухні, їдальні, житлової кімнати і балкону, за погодженою сторонами вартістю на суму 404 000 гривень на умовах укладеного 22.12.2006 між ними договору, долученого до справи в копії (а.с. 7-9). На цих умовах згідно з ст. 7 Закону України «Про іпотеку»заставою забезпечені вимоги позивача до відповідача ОСОБА_1 про сплату кредиту, процентів за користування ним, процентів за користування кредитом при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, і пені за час прострочення. Як встановлено розділом договору щодо прав та обов'язків сторін і обумовлено в п. 16.7.2 договору, у випадку прострочення ОСОБА_1, як боржника, і порушення ним будь-якого зі своїх обов'язків за кредитним договором позивач вправі достроково звернути стягнення на предмет застави відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України.
Суд виходить з дійсності договору кредиту і договору іпотеки відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки в межах судового розгляду іншого ніким не доведено.
Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобов'язання за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 545 ЦК України дійшов висновку згідно з ст.ст. 10, 60 ЦПК України про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу, виконаних позивачем (а.с. 4), які з огляду на не спростовану вірогідність відомостей про сплачені позивачу суми безспірно підтверджують підстави для надіслання боржнику вимоги про дострокове виконання зобов'язання з попередженням про звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Так, ОСОБА_1 з січня 2009 року під різними приводами в порушення ст.ст. 529, 530 ЦК України не виконував взяте перед позивачем зобов'язання, відступивши від частин виконуваного обов'язку і строків їх виконання за графіком, на підставі чого згідно з ст. 611 цього Кодексу позивач набув право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки для дострокового задоволення своїх вимог до відповідача, оскільки ним іншого не доведено.
Як вбачається з договору іпотеки, її предмет не перебував у заставі третіх осіб, заставна не випускалася, а за браком доказів суд відповідно до ст.ст. 27, 60 ЦПК України відкидає як не встановлені факти передання нерухомого майна у наступну заставу та можливого його відчуження відповідачем після укладення договору іпотеки, що виключає осіб з переважним правом купівлі за ч. 4 ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Зі змісту поданого позивачем до суду договору не вбачається будь-яких істотних умов, які б вказували відповідно до ст.ст. 628, 638 ЦК України на укладання змішаного договору з елементами договору комісії за визначенням ст. 1011 цього Кодексу, окрім комісійної плати. Згідно ст.ст. 202, 203, 509 ЦК України за загальним правилом не допускається зобов'язання без відповідної правової підстави його виникнення через що відсутність факту надання послуг комісії виключає нарахування комісійної плати, яка кредитними відносинами не передбачена, а тому в позові в частині цих вимог належить відмовити за відсутності згідно ст. 11 ЦК України підстав виникнення права у позивача. Також за умовами цього договору відсутні будь-які застереження про підстави виникнення права на штраф згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, у зв'язку з чим на підставі відсутності умов про неустойку за ст. 547 ЦК України належить відмовити в позові про стягнення штрафу на суму 3 332,17 доларів США.
Таким чином, встановивши порушення зобов'язання відповідачем, який не сплатив основний борг в сумі 62 386,36 доларів США з нарахованими процентами за кредит на суму 2 269,93 доларів США, а так само пеню за час прострочення в сумі 176,26 доларів США, права позивача підлягають захисту згідно з ст.ст. 15, 611 ЦК України зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення цього грошового зобов'язання за офіційним курсом НБУ на час ухвалення рішення в сумі 514 815 гривень 83 коп. згідно з ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у спосіб продажу належного відповідачу предмету іпотеки позивачем від власного імені відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку»без проведення публічних торгів, на підставі чого за позивачем згідно з ч. 5 ст. 11 і ст. 658 ЦК України визнається право продажу такого товару.
В частині вимог про виселення відповідача з житла суд виходить з того, що за змістом ст. 40 Закону України «Про іпотеку»і ст.ст. 9, 109 ЖК УРСР звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є житло, визнається лише підставою для виселення, що може здійснюватися примусово за рішенням суду після закінчення встановленого Законом місячного строку від дня пред'явлення відомої вимоги іпотекодержателем чи після реалізації ним предмета іпотеки - вимоги нового власника. З огляду на це ухвалення судом рішення про виселення одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки допускається, відповідно, у тому випадку, коли вимога про виселення пред'являлась одночасно з вимогою про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки у повідомленні, надісланому на виконання ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Звідси, оскільки позивачем не доведено пред'явлення відповідачу вимоги про виселення в листі про дострокове виконання основного зобов'язання і можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, то підстави до задоволення цієї вимоги на час ухвалення цього рішення відсутні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 217-218, 226 ЦПК України, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»задовільнити частково.
Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»(код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,3 м2, житловою -27,9 м2, що складається з: 1-коридору, 2-санвузла, 3-кухні, 4-їдальні, 5-житлової кімнати, І-балкону, в рахунок сплати боргу ОСОБА_1 з кредитного договору № DNP0GK00000090 від 22.12.2006 на загальну суму 514 815 гривні 83 коп., еквівалентну сумі 62 386,36 доларів США боргу з кредиту з нарахованими процентами на суму 2 269,93 доларів США і пені за час їх прострочення в сумі 176,26 доларів США, шляхом її продажу без проведення публічних торгів з початковою ціною реалізації 404 000 гривень.
Визнати за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК»»(код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) право продажу з укладенням від власного імені договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,3 м2, житловою -27,9 м2, що складається з: 1-коридору, 2-санвузла, 3-кухні, 4-їдальні, 5-житлової кімнати, І-балкону, зареєстрованої на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.12.2006 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із записом в реєстрі під № 5453.
Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «ПРИВАТБАНК»в іншій частині позову до ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»(код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_1 відшкодування справленого судового збору в сумі 1 700 гривень та оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на суму 30 гривень.
ОСОБА_1 має право подати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.
Рішення підлягає оскарженню до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги позивачем протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії, а така само відповідачем -з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя