15 березня 2012 року 2а-1481/11/1070
приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 10 год. 10 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г.,
при секретарі судового засідання: Пономаренко Т.М, Васковець М. С,
за участю:
позивачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4,
представників відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4
до Прокурора м. Києва
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити
певні дії,
Позивачі -ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Прокурора м. Києва, в якому просять (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): визнати протиправною бездіяльність прокурора м. Києва у зв'язку з невиконанням доручення Генеральної прокуратури України згідно листа від 14.12.2010р. № 07/10414-04, а саме: не проведенням перевірки з кожного порушеного питання у скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 09.12.2010 р. до ГПУ; визнати протиправними дії Прокурора м. Києва у зв'язку з направленням матеріалів для проведення перевірки по скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 09.12.2010 р. до Прокуратури Солом'янського району м. Києва, що заборонено ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»; визнати протиправними дії Прокурора м. Києва у зв'язку з направленням матеріалів для проведення перевірки по скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 09.12.2010 р. до Прокуратури Солом'янського району м. Києва, що заборонено п.4.4. Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (Далі -Інструкції); визнати протиправним дії Прокурора м. Києва, у зв'язку з порушення ним ст.15 Закону України «Про звернення громадян»; визнати протиправними дії прокурора м. Києва у зв'язку з порушення ст.18 Закону України «Про звернення громадян», а саме: відмовою ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у ознайомлені з матеріалами перевірки за їх зверненням до Прокуратури м. Києва від 22.07.2011 р.; визнати протиправними дії Прокурора м. Києва, у зв'язку з порушення обов'язків, передбачених от.19 Закону України «Про звернення громадян», стосовно заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 24.01.2011р. №237; визнати протиправними дії Прокурора м. Києва, у зв'язку з порушенням ним Указу Президента України 109/2008 від 07.02.2008 при розгляді заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 24.01.2011р. №237; визнати протиправними дії Прокурора м. Києва у зв'язку з порушенням ним Інструкції при розгляді заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 24.01.2011р. № 237, а саме п.3.1, п..3.12, п.4.1, п.4.15; зобов'язати Прокурора м. Києва, відповідно до ст.15 Закону України «Про звернення громадян»об'єктивно розглянути заяву громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 24.01.2011 № 237, перевіряти викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання; надати копію документу «про результати перевірки з кожного порушеного у зверненні від 24.01.2011 № 237 69 питань.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 25.04.2009 р. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України була направлена заява про злочин, в якій повідомлялося про те, що на направлення ГПУ від 11.04.2005р. №7/3/1-1014-04 начальнику Київському міському бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_10 про необхідність проведення судово - медичного обстеження ОСОБА_4, комісія судово-медичних експертів у складі ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 оформила завідомо неправдивий Акт комісійного судово-медичного дослідження № 102, чим ввела в оману Генеральну прокуратуру України. У заяві були докладно викладені перелік порушень, які були вчинені комісією при виконанні доручення ГПУ і прохання в порядку ст. 97 КПК України порушити кримінальну справу по ч.2. ст. 384 КК України проти ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12
Листом від 15.05.2009 № 07/1/1-10414-04 ОСОБА_4 був повідомлений начальником головного управління ГПУ ОСОБА_13, що заступнику Прокурора м. Києва ОСОБА_14 направлено заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо порушення кримінальної справи стосовно судово-медичних експертів Київського міського бюро судово-медичних експертиз Головного управління охорони здоров'я населення м. Києва ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та лікаря стоматолога ОСОБА_12 у зв'язку з неправомірними, на думку заявників, діями під час проведення судово-медичного дослідження медичної документації на ім'я ОСОБА_4 та складання акту від 25.04.2006 № 102.
У зв'язку з неповідомленням заявників по причині не проведення перевірки доводів, наведених у заяві від 25.04.2009 року за результатом якої можливо було прийняти рішення в порядку ст.97 КПК України та не прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, 19.12.2010р. за №30 у ГПУ зареєстрована скарга, у якій ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вимагали: витребувати всі, зазначені вище документи з Прокуратури м. Києва та Солом'янського району м. Києва, провести службове розслідування протиправних дій і бездіяльності та порушення чинного законодавства посадовими особами прокуратури Солом'янського району і прокуратури м. Києва, відповідно до п. 3.1 Інструкції «Про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України»притягнути до відповідальності винних осіб прокуратури м. Києва та прокуратури Солом'янського району м. Києва за несумлінне ставлення до перевірок звернень позивачів та за неналежне і несвоєчасне виконання доручень Генеральної прокуратури України, з урахуванням п.4.4 Інструкції «Про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України»розглянути заяву ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України від 25.04.2009 р. і прийняти остаточне рішення в порядку ст.97 КПК України.
У листі від 14.12.2010р. № 07/1/1-10414-04 до Прокурора м. Києва та до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 заст. Генерального прокурора України повідомив : «Надсилаю скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо незгоди з результатами розгляду та неприйняття рішення в порядку ст.97 КПК України Прокуратурою Солом'янського району м. Києва за заявою про неправомірні, на думку заявників, дії судово-медичних експертів Київського міського бюро судово-медичних експертиз, ненадання необхідної інформації та з інших питань. З урахуванням попередніх матеріалів прошу організувати перевірку викладених доводів, прийняти процесуальне рішення згідно з вимогами чинного законодавства та, за наявності підстав, вжити заходів реагування. Про результати перевірки повідомити заявників та ґрунтовно інформувати Генеральну прокуратуру України з кожного порушеного у скарзі питання».
Не отримавши повідомлень з Прокуратури м. Києва про результати перевірки, 24.01.2011 p. у відділі з питань розгляду листів громадян Прокуратури м. Києва за №237 був зареєстрований Інформаційний запит ОСОБА_4 і ОСОБА_3 щодо доступу до офіційного документу та інформаційний запит щодо доступу до письмової інформації.
Прокурор м. Києва протягом встановленого законом місячного строку не розглянув звернення ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 24.01.2011 р. відповідно до ст.15 Закону України «Про звернення громадян».
22.07.2011 p. у Прокуратурі м. Києва за № 3635 була зареєстрована заява ОСОБА_4 і ОСОБА_3, з проханням надати для ознайомлення матеріали перевірки за скаргою від 09.12.2009 р. та інформаційним запитом від 24.01.2011 р №237.
26.07.2011 p. у Прокуратурі м. Києва за № 3088 була зареєстрована заява ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , в якій було зазначено про відмову в надані прокуратурою інформації про результати перевірки за скаргою від 09.12.2009 р. та інформаційним запитом від 24.01.2011 р №237.
07.10.2011 р. за № 10 у ГПУ був зареєстрований інформаційний запит. Замість надання інформації на запит листом від 14.10.2011р. №0711/1-10414 ОСОБА_4 був повідомлений ГПУ про надсилання для вирішення звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо надання копії документа до Прокуратури м. Києва з приводу виконання доручення Генеральної прокуратури України від 14.12.2010 року.
Копією листа від 24.10.11 №06/3-122-04, який Прокуратура м. Києва направила до Прокурора Солом'янського району м. Києва, повідомила ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про надсилання для розгляду та прийняття рішення звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Прокуратури Солом'янського району м. Києва. Інформація на запит не прокурором Соломянського району не була надана.
11.01.2012 року за № 83 до Прокуратури м. Києва був поданий інформаційний запит, в якому запитувачі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 просили надати копію документу з приводу доручення Генеральної прокуратури України від 14.12.2010 р. № 07/1/1-10414-04, а саме: «Про результати перевірки повідомити заявників та ґрунтовно інформувати Генеральну прокуратуру України з кожного порушеного у скарзі питання». Інформація на запит надана не була.
Таким чином, позивачі вважають, що Прокуратурою м. Києва, в порушення чинного законодавства, не виконане доручення ГПУ, а саме: про результати перевірки не повідомлено заявників та ґрунтовно не інформовано Генеральну прокуратуру України з кожного порушеного у скарзі питання.
Позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві та доповненнях до адміністративного позову, просили позов задовольнити.
Представники відповідача у судових засіданнях проти позову заперечували у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши позивачів та представників відповідача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
До Прокуратури міста Києва 15.12.2010року з Генеральної прокуратури України із супровідним листом № 07/1/1-10414-04 від 14.12.2010 р. надійшло звернення позивачів від 09.12.2010р. щодо неналежного розгляду, а саме неприйняття Прокуратурою Солом'янського району м. Києва рішення в порядку ст. 97 КПК України, їх попереднього звернення з питань неправомірних дій судово-медичних експертів Київського міського бюро судово-медичних експертиз та з інших питань.
За результатами розгляду зазначеного звернення Прокуратурою м. Києва листом № 07/1-1-11 від 13.01.2011р., у встановлений законом термін, заявникам надано ґрунтовну відповідь, згідно з якою 10.01.2011р. Прокуратурою Солом'янського району м. Києва за фактами, викладеними у зверненні, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочину, передбаченого ст. 384 КК України.
Листом № 07/1-1-11 від 13.01.2011р.Прокуратурою м. Києва повідомлено Генеральну прокуратуру України про виконання доручення № 07/1/1-10414-04 від 14.12.2010року щодо проведення перевірки за зверненням позивачів.
Відповідно до статті 121 Конституції України, прокуратура становить єдину систему, на яку покладається виконання таких функцій: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.
Зазначені завдання загального характеру конкретизуються у відповідних статтях Закону України «Про прокуратуру»та наказах Генерального прокурора України з окремих напрямків прокурорської діяльності.
Компетенція прокуратури розповсюджується на різних суб'єктів додержання і застосування законів у сфері державного управління - Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи державного та господарського управління та контролю, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради, їх виконавчі органи, військові частини, політичні партії, громадські організації, масові рухи, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадових осіб та громадян.
Відповідно до статей 121, 122 Конституції України та статті 6 Закону України «Про прокуратуру»органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні, природоохоронні та інші спеціалізовані прокуратури.
Генеральна прокуратура України здійснює керівництво підпорядкованими прокуратурами, а також виконує покладені на прокуратуру наглядові та інші функції, організує свою діяльність за територіальним та предметно - галузевим принципом.
Згідно з наказом Генерального прокурора України № 1/2гн від 30.12.2010р. «Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом»організація роботи прокуратур міст з районним поділом, зокрема, й прокуратури м. Києва, здійснюється за територіальним і галузевим принципами. Відповідно до вказаного наказу прокуратурі м. Києва, як прокуратурі з районним поділом, надані повноваження щодо керівництва прокуратурами районів у місті.
З метою виконання завдань, покладених на органи прокуратури, прокуратура м. Києва має право залучати прокуратури районів у місті до виконання завдань, доручень, перевірок, які проводяться прокуратурою м. Києва, надавати їм доручення з цих питань, отримувати від них необхідні матеріали, узагальнення, інші документи.
Звернення позивачів від 09.12.2010 року було розглянуто Прокуратурою м. Києва із залученням Прокуратури Солом'янського району м. Києва і саме прокуратурою міста заявникам надано відповідь на дане звернення, а також про результати перевірки проінформовано Генеральну прокуратуру України.
Процесуальне рішення за зверненнями позивачів Прокуратурою Солом'янського району раніше не приймалось, що і вбачається з супровідного листа Генеральної прокуратури України від 14.12.2010р., а тому надання прокуратурі району доручення щодо прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України цілком відповідає вимогам закону та компетенції міськпрокуратури.
А відтак, фактів бездіяльності при виконанні доручення Генеральної прокуратури України та протиправних дій щодо направлення матеріалів до Прокуратури Солом'янського району прокуратура міста не допускала.
У подальшому, 24.01.2011року до Прокуратури м. Києва надійшло звернення позивачів - інформаційний запит щодо надання інформації з приводу розгляду їх попереднього звернення, скерованого 09.12.2010 року до Генеральної прокуратури України.
Листом № 07/1-1-11 від 08.02.2011 року Прокуратурою міста Києва позивачам було надано відповідь про те, що попереднє звернення від 09.12.2010 року Прокуратурою м. Києва отримано 15.12.2010р., розглянуто та 13.01.2011р. надано відповідь. При цьому, до вказаного листа Прокуратури м. Києва було додано копію попередньої відповіді.
Відповідно до п.6.4 Регламенту прокуратури міста Києва, затвердженого Наказом В.о. прокурора міста Києва №22 від 29 липня 2008 року зі змінами, начальникам самостійних структурних підрозділів прокуратури міста передаються на розгляд інші віднесені до їх компетенції документи: інформації про виконання доручень прокуратури міста, що стосуються розгляду конкретних звернень та судами справ, розслідування злочинів; звернення громадян та юридичних осіб щодо рішень, прийнятих підлеглими працівниками або керівництвом прокуратур районного рівня, а також з питань зволікання, тривалого неприйняття ними рішень, залишення їх без розгляду.
Лист № 07/1-1-11 від 08.02.2011р. підписано начальником відділу прокуратури м. Києва за результатами розгляду звернення відповідно до п. 6.4 Регламенту прокуратури міста Києва.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
У зв'язку з чим варто зазначити, що Прокуратура міста розглянула звернення позивачів від 09.12.2010р. та 24.01.2011р. та у строк, встановлений законом, надала відповіді про результати їх розгляду.
Відповідно до п.6.22 Регламенту прокуратури міста Києва, затвердженого Наказом В.о. прокурора міста Києва №22 від 29 липня 2008 року зі змінами, заступники прокурора міста підписують документи відповідно до їх компетенції; адресовані керівникам структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, та ті, що ними розглядалися.
Лист Прокуратури м. Києва № 07/1-1-11 від 13.01.2011року про результати перевірки за зверненням позивачів від 09.12.2010р. підписано заступником прокурора м. Києва Гоголем В.В. відповідно до п. 6.22 Регламенту прокуратури м. Києва.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян». громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами перевірки та одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви.
Пунктом 4.15 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України передбачено, що після закінчення перевірки заявнику, на його прохання, надається можливість ознайомитися з документами і матеріалами, що безпосередньо зачіпають його права і свободи (із закритими провадженням кримінальними справами, матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи, наглядовими провадженнями за скаргами тощо) у тій мірі, в якій це не суперечить вимогам дотримання державної або іншої, що охороняється законом, таємниці, законним інтересам інших осіб.
Посилання позивачів на те, що Прокуратурою міста Києва відмовлено їм в ознайомленні з матеріалами перевірок не відповідають дійсності в зв'язку з наступним.
22.07.2011року позивачами до Прокуратури міста Києва подано заяву щодо надання можливості ознайомитись з матеріалами перевірок за попередніми зверненнями.
Пунктом 1.12 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 90 від 28.12.2002року передбачено, що кожному громадянину на його прохання можуть бути надані для ознайомлення у приміщеннях прокуратури документи та матеріали, які зачіпають його права і свободи, у тому числі закриті провадженням кримінальні справи, відмовні матеріали, наглядові провадження, якщо інше не передбачено законом.
Рішення щодо надання громадянину документів для ознайомлення приймає керівник прокуратури, структурного підрозділу у письмовій формі.
Так, за результатами розгляду заяв позивачів щодо надання можливості ознайомитись з матеріалами за їх попередніми зверненнями листом № 07/1-1-11 від 11.08.2011року за підписом начальника відділу прокуратури міста позивачам було повідомлено, що вони можуть ознайомитись з матеріалами в будь-який робочий день попередньо звернувшись до чергового прокурора.
Своє право на ознайомлення з матеріалами перевірок позивачі реалізували 21.09.2011 року, про що є відмітка в матеріалах наглядового провадження Прокуратури м. Києва.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
За викладених обставин, прокуратурою м. Києва дотримано вимоги Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з п. 7 Указу Президента України № 109/2008 від 07.02.2008 року з метою забезпечення реалізації та гарантування закріплених Конституцією України права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, права громадян на участь в управлінні державними справами, а також підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі зверненнями громадян, ураховуючи необхідність об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду звернень громадян Генеральній прокуратурі України рекомендовано вжити додаткових заходів щодо забезпечення нагляду за додержанням прав громадян на звернення та особистий прийом, додержанням законів з питань звернень громадян, поновлення порушених прав.
Тобто, згаданим Указом Президента України на органи прокуратури покладено вжиття додаткових заходів по забезпеченню нагляду за додержанням прав громадян на звернення та особистий прийом органами державної влади та органами місцевого самоврядування. А відтак, цей Указ не стосується правовідносин, що виниклі між позивачами та Прокуратурою міста Києва у зв'язку з розглядом їх звернень.
Зі змісту пунктів 3.1, 3.12, 4.1 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, на порушення яких посилаються позивачі, вбачається, що вони стосуються лише діяльності органів прокуратури і не поширюються на правовідносини між прокуратурою та заявниками.
Відповідно до ст. 2 КАС України. завданням адміністративного судочинства є є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Проте, позивачами у позовній заяві не обґрунтовано, які саме їх права порушено прокуратурою міста Києва, яким чином, а також не наведено доказів на підтвердження своїх доводів.
Таким чином, Прокурор міста Києва при розгляді звернень позивачів діяв у відповідності з вимогами закону та у межах своєї компетенції.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Київського окружного адміністративного суду, позивачами не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Витрати, які підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Прокурора м. Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 березня 2012 р.