21 березня 2012 року 2а-1049/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області звернулось з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1540 грн. 80 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і з 1 січня 2011 року вважається платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року у сумі 1540 грн. 80 коп. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому УПФУ у м. Славутичі звернулось до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 13 березня 2012 року на адресу суду надійшло клопотання від Першого заступника Начальника УПФУ у м. Славутичі В.Г. Товстої про розгляд справи у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі, в якому також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач- ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
24.01.2002 року ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа -підприємець Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.03.2012 р.
Відповідач -Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, яка обрала особливий спосіб оподаткування -фіксований податок, зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області як платник страхових внесків.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В силу статті 5 вказаного Закону, дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, визначено статтею 11 вказаного Закону, до яких належать, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 3 ст. 11 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV).
В силу положень пункту 5 статті 14 вказаного Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), є одночасно й страхувальниками.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Так, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, є квартал (ч. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461-VI) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Крім того, підпунктом 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, що діяла до 31.12.2010) передбачено, що особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону (до яких належать фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску. При цьому, під мінімальним страховим внеском розуміється сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ч.1. ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Аналіз положень підпунктів 2, 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дозволяє дійти висновку про те, що по фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), зобов'язані сплачувати страхові внески на загальних підставах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але мінімальна сума страхового внеску за місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, встановлений згідно з чинним законодавством.
З 1 січня 2011 року набув чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно з частиною другою статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(у редакції, що діяла до 31.12.2010) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Заборгованість ФОП ОСОБА_1 виникла внаслідок несплати страхових внесків за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року і становить 1540 грн. 80 коп., що підтверджується наступним.
16.03.2011 року ФОП ОСОБА_1 подала річний звіт за 2010 рік щодо сум нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, у якому зазначено встановлений розмір страхового внеску -2044 грн. 80 та розмір фактично сплаченого страхового внеску -504 грн.
Враховуючи визначені законодавством розміри мінімальної заробітної плати за липень-грудень 2010 року (липень-вересень - 888 грн., жовтень-листопад - 907 грн., грудень - 922 грн.) та відповідно до звіту за 2010 рік щодо сум нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед управлінням Пенсійного фонду України у Славутичі Київської області складає 1 540 грн.
Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ від 09.07.2003 року, а саме - щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме:
за липень-вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року;
за жовтень-грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року.
24.01.2012 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області було надіслано ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № Ф 1516 , але заборгованість до цього часу не погашена.
Відповідно до ст. 25 Закону України ««Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року №2464-VI Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що заборгованість зі сплати страхових внесків за липень-грудень 2010 року у розмірі 1540 грн. 80 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не сплачена; доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1540 грн. 80 коп. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість у сумі 1540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.