20 березня 2012 року № 2а-501/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості, -
Позивач, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1 026, 99 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з єдиного податку.
Відповідачу за адресою його місця проживання (07413, АДРЕСА_1), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Однак до суду повернувся конверт з позначкою про те, що закінчився термін зберігання.
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
В силу частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована Броварською РДА Київської області 28.02.2011 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1.
Підставою виникнення податкової заборгованості була заява відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.03.2011 року вх. № 389 та Рішення Броварської міської ради Київської області від 27.12.2007 року № 581-31-05 «Про внесення змін до Рішення Броварської міської ради Київської області від 20.07.2006 року № 45-06-05 «Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва».
Вищевказана податкова заборгованість виникла 20.04.2011 року.
У зв'язку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією в Київській області, з метою погашення податкової заборгованості, у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1037 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1432/18727, було виставлено відповідачу податкову вимогу № 1070 від 25.06.2011 року на суму 259, 45 гривень.
Вищевказана податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак до податкового органу повернувся конверт з позначкою про те, що закінчився термін зберігання.
Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 1 026, 99 гривень.
Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України, несплата (неперерахування) фізичною особою -платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач неодноразово повідомлявся Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 1 026, 99 гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 07413, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, до бюджету України в сумі 1 026 (одна тисяча двадцять шість) гривень 99 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.