14 березня 2012 року 2а-6135/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю
представника позивача: Бондарця Р.Б.,
представника відповідача: Оксентюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «СЕРВІТЕКС»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби
провизнання протиправними дій,
Приватне підприємство «Сервітекс»звернулось до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, що виявились у проведенні зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490, та про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання недійсною декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, яка була подана Приватним підприємством «Сервітекс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва за вихідним № 222025 від 05.08.2011.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що, на його думку, ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки платника податків щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що в силу приписів чинного податкового законодавства зустрічні звірки проводяться органами державної податкової служби виключно з метою отримання податкової інформації, яка може використовуватись під час проведення камеральних, документальних або фактичних перевірок для прийняття відповідних висновків про порушення платником податків законодавства про оподаткування та, як наслідок, визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом прийняття відповідних податкових повідомлень - рішень.
Натомість відповідачем, в порушення основних засад податкового контролю, за результатами складання акта від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з його контрагентами встановлено нікчемність правочинів, здійснених позивачем.
Крім цього, позивач також вказав на протиправність дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання недійсною декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, оскільки законодавчо визначені підстави щодо прийняття такого рішення у відповідача відсутні.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з реорганізацією відповідача, судом з огляду на положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України за згодою позивача було здійснено заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва на належного відповідача (правонаступника) - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.
У судовому засіданні, 14.03.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Сервітекс»(ідентифікаційний код 35431490, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 44) зареєстровано Голосіївською районною державною адміністрацією в м. Києві 02.09.2002.
Як платник податків, у періоді за який поводилась перевірка, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.04.2008 за № 100113205, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у вересні 2011 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на підставі пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Сервітекс»з питань підтвердження господарських відносин з такими платниками податків як ТОВ «Т.Д.», ТОВ «Дортранскомпані», ПРАТ «Хевіт», ПП «Гранд М».
За поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні, у зв'язку з встановленням посадовими особами податкового органу відсутності підприємства за податковою адресою та ненадання відповіді на запит, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490 про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Сервітекс»з питань підтвердження господарських відносин з такими платниками податків як ТОВ «Т.Д.», ТОВ «Дортранскомпані», ПРАТ «Хевіт», ПП «Гранд М»(далі -Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки позивача, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва здійснено аналіз інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва: БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, службової записки юридичного управління від 20.09.2011 № 1143/10-021, висновку спеціаліста від 09.09.2011 № 1521 почеркознавчої експертизи, висновку № 4761/6 ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. За результатами аналізу наведених документів, посадовими особами позивача зроблено висновок щодо наявності ознак «фіктивності», відсутності факту реального здійснення позивачем господарських операцій, про відсутність у позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників, а також про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.
Не погоджуючись із діями податкового органу, пов'язаними з проведенням зустрічної звірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
З 01.01.2011 обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 1) ведення обліку платників податків; 2) інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; 3) перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів.
Відповідно до пункту 73.1 статті 73 Податкового кодексу України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
В силу приписів абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.
Так, згідно з абзацом 1 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
При цьому, в силу приписів абзацу 3 пункту 73.5 статті 73 цього Кодексу зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог вказаної вище норми, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
В силу положень пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Разом з цим, у випадку проведення зустрічної звірки органом державної податкової служби (ініціатором), відповідно до положень пункту 3.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).
Як вбачається із змісту Акта від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490 податковим органом на адресу відповідача був направлений лист від 22.08.2011.
Судом, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, надання можливості відповідачеві надати суду всі наявні матеріали, у зв'язку з витребування судом у відповідача та у Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області всіх матеріалів, що були або мали бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті рішення та вчинення дії, з приводу яких подано позов, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, неодноразово оголошувалась перерва.
Проте, відповідачем на неодноразову вимогу суду не надано а ні копії запиту, а ні доказів його направлення та вручення позивачеві у порядку та спосіб, що визначені положеннями податкового законодавства.
За поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, запит Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про подання інформації та її документального підтвердження Приватним підприємством «Сервітекс»не отримано.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, 03.06.2011 ним було складено повідомлення за формою № 18-ОПП про відсутність позивача за місцезнаходженням та 28.07.2011 прийнято рішення № 356/29-203 про анулювання реєстрації Приватного підприємства «Сервітекс»як платника податку на додану вартість у зв'язку з наявністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про відсутність позивача за його місцезнаходженням.
Оцінюючи дії податкового органу стосовно вжиття ним заходів для повідомлення позивача про необхідність надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів з метою проведення зустрічної звірки, суд виходить з наступного.
Як вже зазначалось судом вище, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації.
Так, запит про подання інформації та її документального підтвердження надсилається податковим органом на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
При цьому, в силу приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження, у тому числі внаслідок відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту.
За таких обставин, наявність здійснення відповідачем заходів з метою встановлення місцезнаходження Приватного підприємства «Сервітекс»(вихід 02.06.2011 за юридичною адресою платника податків) не може свідчити про дотримання податковим органом процедури надіслання (вручення) позивачу запиту про подання інформації та її документального підтвердження, що у свою чергу порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків щодо документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами.
Слід також зазначити, що визначені чинним законодавством заходи, які здійснюються податковим органом з метою проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання, мають на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації.
Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи, зокрема, акта про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що посадовою особою податкового органу за наслідками аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних звітних та інших документів позивача встановлено, «що діяльність позивача підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання; відсутність у нього адміністративно -господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань; відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та як, наслідок, відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювались правочинами». У зв'язку з зазначеним, податковим органом зроблено висновок про те, що господарські операції Приватного підприємства «Сервітекс»не мають реального товарного характеру, а угоди підприємства мають ознаки нікчемності.
В силу приписів статті 16 Закону України “Про інформацію” від 02.10.1999 № 2657-XII податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.
Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.
У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).
Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.
Крім цього, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою).
Суду не надано жодного належного та допустимого доказу щодо відсутності позивача та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою).
Разом з цим, позивачем до матеріалів справи приєднано належним чином завірену копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії ААБ № 384646 від 10.08.2011, з якої вбачається, що місцезнаходженням позивача є м. Васильків, вулиця Шевченка, 44 та, як наслідок, відсутність запису про відсутність позивача за вказаним ним місцезнаходженням.
Суду також не надано жодного акта (довідки) про встановлення місцезнаходження (місця проживання) позивача у період липень -вересень 2011 року, як і повідомлення форми № 18-ОПП про відсутність позивача за місцезнаходженням у зазначений період.
Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Враховуючи приписи наведених правових норм, зважаючи на те, що проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання має на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації, відображені в акті від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490 висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва стосовно відсутності у позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Це означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача, що виявились у проведенні зустрічної звірки Приватного підприємства «Сервітекс», результати якої оформлені актом від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490, вчинено відповідачем без дотримання встановленої податковим законодавством процедури та виходять за межі прав і обов'язків контролюючого органу, що є підставою для визнання таких дій протиправними та такими, що порушують вимоги пунктів 73.3 та 73.5 статті 73 Податкового кодексу України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання недійсною декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, яка була подана Приватним підприємством «Сервітекс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва за вихідним № 222025 від 05.08.2011 суд зазначає, що в обґрунтування заявлених в цій частині, позовних вимог позивач покликався лише на наявність в описовій частині Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, а саме у пункті 12 «Остання податкова звітність», інформації про те, що «декларація позивача з податку на додану вартість за червень 2011 року визнана «недійсною».
У ході судового розгляду справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2011 року було визнано як таку, що не подана, про що повідомлено позивача листом від 08.08.2011 за № 3591/10/3/28.312 (а.с.64).
Відповідно до пояснень представника відповідача жодних рішень щодо визнання вказаної декларації «недійсною»відповідачем не приймалось, а наявність такого запису у Акті про неможливість проведення зустрічної звірки є лише технічною помилкою, яка за своєю правовою природою не породжує жодних юридичних наслідків для позивача.
Крім цього, чинним законодавством взагалі не передбачено такої підстави відмови у прийнятті декларації як визнання її «недійсною». В силу положень Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право відмовити у прийнятті декларації та визнати її такою, що не подана, якщо вона заповнена з порушенням пунктів 48.3-48.4 Податкового кодексу України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками сторін, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до положень статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї із сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з чим, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, що виявились у проведенні зустрічної звірки Приватного підприємства «СЕРВІТЕКС», результати якої оформлені Актом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 22.09.2011 № 1091/3-23-40-35431490.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 березня 2012 р.