12 березня 2012 року 2а-192/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомБаршівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство»
простягнення податкової заборгованості в сумі 36568 грн.
Позивач -Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача -Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство», в якому просила стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість в сумі 36568 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було подано до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в якій відповідач самостійно зазначив суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет -36568грн. 00 коп., але вказану суму ПДВ у визначені законодавством строки не сплатив.
Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 12 березня 2012 року представником позивача Пустяковою О.І. надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому зазначено, що Баришівська ОДПІ Київської області підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу у відсутності представника позивача, в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. 30 січня 2012 року на адресу суду надійшли заперечення В.о. начальника КП «ЖПП» В.П. Варениченка, з яких вбачається, що відповідач визнає позов частково на суму 22568 грн., оскільки згідно наданих копій платіжних доручень, відповідачем було самостійно сплачено 14000 грн. ПДВ за листопад 2011 року.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
05.06.1998 року Комунальне підприємство «Житлово-побутове підприємство» зареєстровано, як юридичну особу Виконавчим комітетом Березанької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №591713.
20.12.2011 року відповідачем було подано до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року за вх №9012891139, в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду -36568 грн. 00 коп.
Згідно ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 203 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як вбачається з копій наданих відповідачем платіжних доручень №434 від 19 грудня 2011 року, №431 від 16 грудня 2011 року, №445 від 22 грудня 2011 року, №448 від 23 грудня 2011 року та від 26 грудня 201 року на загальну суму 14000 грн., відповідач зазначив в реквізиті платіжних доручень “Призначення платежу”- «ПДВ за листопад 2011 року», на кожному платіжному дорученню стоїть відмітка банку про реєстрацію банківською установою платіжного документа.
Відповідно до ст. 35 Податкового Кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.
Згідно з вимогами ст.38 Податкового Кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 87 Податкового Кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Отже судом встановлено, що сума податку на додану вартість за листопад 2011 року, яка самостійно обчислена відповідачем та підлягає сплаті до бюджету по вказаній вище податковій декларації складає -36568 грн. 00 коп., на день розгляду справи вказана сума податку на додану вартість відповідачем сплачена частково у сумі 14000 грн., що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, не сплаченою залишилась сума ПДВ -22568 грн.
Відповідно до п.п 14.1. 175 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Отже, сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 22568 грн. 00 коп., яка на день розгляду справи не сплачена відповідачам є податковим боргом, а сума 14000 грн. не є податковим боргом, оскільки сплачена відповідачем самостійно.
Пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України, передбачено, що органи державної податкової служби мають право, звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають частковому задоволенню і з відповідача до Державного бюджету України необхідно стягнути податковий борг у розмірі 22568 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Позов Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство» про стягнення податкової заборгованості в сумі 22568 грн. 00 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство» (07540, Київська область, м. Березань, вул. Леніна, 129, ідентифікаційний код юридичної особи 03562810) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 22568 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.