м. Київ
06 березня 2012 року Справа № 2а-6298/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Вітюк К.В., за участю:
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»
до
про Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2011 № 0003272302.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, на думку позивача, прийнято з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято податковим органом правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні, призначеному на 6 березня 2012 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»(ідентифікаційний номер 31767309, місцезнаходження: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Гагаріна, 31) зареєстроване державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 12.11.2001, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за № 1 339 120 0000 001617 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 088412 (а.с. 7).
Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.
У грудні 2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області згідно направлень на перевірку від 09.12.2011 № 2543, № 2544, на підставі приписів підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та статті 80 Податкового кодексу України, з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій, проведено фактичну перевірку господарської одиниці відповідача -станції технічного обслуговування (далі -СТО), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 19-А.
За результатами перевірки складено акт від 12.12.2011 № 0308/101323/31767309 (далі -акт перевірки), в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що виявилось у неоприбуткуванні готівки у повній сумі її фактичних надходжень в касовій книзі підприємства у сумі 7334 грн. 63 коп.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення від 23.12.2011 № 0003272302, яким відповідно до приписів абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 36673 грн. 15 коп.
Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 4 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Податковий контроль в силу приписів пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України є системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю за дотриманням законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, перевірка, що здійснюється податковим органом за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника є фактичною перевіркою. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання, зокрема, порядку здійснення платниками податків розрахункових та касових операцій.
Порядок проведення операцій, пов'язаних з прийманням, зберіганням, видачею підприємством готівки, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі -Положення № 637).
Абзацом 1 пункту 2.2 зазначеного Положення передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Згідно з приписами абзацу 2 пункту 2.2 Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
При цьому, в силу приписів пункту 1.2 цього Положення книгами обліку є: касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.
Касова книга є документом установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Книгою обліку розрахункових операцій вважається прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Абзацом 1 пункту 2.6 Положення № 637 встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки вважається проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (пункт 1.2 Положення № 637).
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та з оформленням їх відповідними касовими ордерами.
Крім того, відокремлений підрозділ позивача здійснює облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій та у касовій книзі, що ведеться підприємством.
Як вбачається з даних акта перевірки, у ході проведення контролюючих заходів відповідачем встановлено, що 10.12.2011 позивачем вчинено на сторінці 5 касової книги запис про надходження виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у сумі 7334 грн. 63 коп.
Разом з тим, первинний касовий документ, що підтверджує надходження до каси коштів у вказаному вище розмірі, протягом робочого дня 10.12.2011 позивачем не оформлювався.
Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про неоприбуткування 10.12.2011 позивачем готівки у повній сумі її фактичних надходжень в касовій книзі підприємства у сумі 7334 грн. 63 коп.
У свою чергу, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що 10.12.2011 у зв'язку з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»товару на суму 7334 грн. 63 коп. та надходженням до каси підприємства готівки, на виконання вимог Положення № 637 позивачем було здійснено оформлення та роздрукування прибуткового касового ордеру за № 310 від 10.12.2011 за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів, у тому числі і за допомогою принтера.
Проте, у зв'язку з відсутністю фарби у спеціальному змінному блоці (картриджі), що забезпечує подачу у принтер відповідних фарбуючих речовин, зображення вказаного вище касового документа не вдалось конвертувати на паперовий формат.
Враховуючи, що 10.12.2011 є вихідним днем (субота) для більшості підприємств, які працюють за графіком п'ятиденного робочого тижня, заправка зазначеного картриджа була здійснена суб'єктом господарювання, уповноваженим на виконання робіт з технічного обслуговування офісної техніки, лише у перший робочий день тижня (понеділок), а саме: 12.12.2011.
На підтвердження зазначених обставин представником позивача надано суду акт від 12.12.2011 № 006310 про надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокопі»послуг з заправки картриджа HP Q2612А (1010/1012/1015/3015/3020/3030 (а.с. 16) та відомість щодо використаних матеріалів при виконання робіт, вказаних в акті від 12.12.2011 № 006310 (а.с. 17).
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що 12.12.2011 під час технічного обслуговування (заправки) картриджу було здійснено тестову перевірку якості виконаних робіт, у ході якої за допомогою комп'ютерних засобів було роздруковано прибутковий касовий ордер № 310, за яким 10.12.2011 оформлювалось надходження готівки в касу підприємства у сумі 7334 грн. 63 коп.
Проте, вказаний вище документ було роздруковано засобами комп'ютерної техніки не за датою оформлення (10.12.2011), а за поточною датою повторного роздрукування -12.12.2011.
Представник позивача наголошує, що облік готівки у касі підприємства у сумі 7334 грн. 63 коп. здійснювався у день її фактичного надходження, тобто 10.12.2011, а відтак в діях позивача, що виявились у нероздрукуванні прибуткового касового ордера 10.12.2011 з технічних причин, відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Крім того, представник позивача звернув увагу на те, 10.12.2011 облік грошових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»також у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, що у свою чергу спростовує висновок податкового органу про неоприбуткування підприємством готівки у сумі 7334 грн. 63 коп.
Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Положення № 637, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом вище, оприбуткуванням готівки вважається проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.6 Положення № 637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Абзацом 3 пункту 2.6 вказаного Положення передбачено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Аналізуючи вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що Положення № 637, що встановлює порядок ведення підприємствами касових операцій у національній валюті України, не визначає пріоритету оприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі або у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.
Зазначений Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
З матеріалів адміністративної справи, а саме: витягу з книги обліку розрахункових операцій позивача (а.с. 13-14), вбачається, що 10.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «РВ-Сервіс Плюс»вчинено запис про рух готівки та суму розрахунків на підставі Z-звіту від 10.12.2011 на суму 7334 грн. 63 коп.
Зазначені обставини не були спростовані представником податкового органу у судовому засіданні.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно та належним чином здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій.
Суд зазначає, що наявність недоліків в оформленні прибуткового касового ордеру при одночасному належному оформленні обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій не може свідчити про неоприбуткування підприємством готівкових коштів та про порушення ним норм з регулювання обігу готівки у національній валюті України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано законодавчо визначені умови здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Під час судового розгляду судом встановлено відсутність в діях позивача порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36673 грн. 15 коп. за порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення № 637 застосовано Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками сторін, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 23.12.2011 № 0003272302, - визнати протиправним та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.
Постанову складено у повному обсязі 12 березня 2012 року.