06 березня 2012 року 2а-1098/12/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, час прийняття постанови : 10 год. 45 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лиска І.Г.
при секретарі - Васковець М.С.
за участю представника заявника Вітер І.О.
представників ТОВ «Корм» Борисової М.С., Бужор А.Ю., Вареніченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання
за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна
Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм», в якому просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна.
В обґрунтування вимог подання вказує, що Баришівською ОДПІ на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями, наказу Баришівської ОДПІ від 02.02.2012р. №41, наказу від 01.03.2012р. №94 та направлень на перевірку від 02.02.2012р. №26, від 16.02.2012р. №54, від 17.02.2012р. №59 проводиться планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.
Під час перевірки Баришівською ОДПІ було вручено TOB «Корм»вимогу на проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
28.02.2012 року на адресу Баришівської ОДПІ надійшов лист ТОВ «Корм»з відмовою виконання законних вимог посадових осіб Баришівської ОДПІ , про що складений акт про відмову від проведення інвентаризації від 29.02.2012 р. №19/23/32445631.
В зв'язку з цим, заявником прийнято рішення від 02.03.2012 року, яким до відповідача застосовано умовний адміністративний арешт його майна.
Отже, Баришівська ОДПІ Київської області просить задовольнити подання та підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Корм».
Представник заявника Вітер І.О. у судовому засіданні вимоги подання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представники ТОВ «Корм»- Борисова М.С., Бужор А.Ю., Вареніченко О.П. у судовому засіданні заперечували проти задоволення подання, оскільки воно є безпідставним та необґрунтованим, письмових заперечень на подання не надали.
Заслухавши пояснення представника заявника, представників ТОВ «Корм», з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 05 листопада 2003 року Баришівською районною державною адміністрацією Київської області було видане Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №106312 Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм», код ЄДРПОУ 32445631.
11.11.2003р. за №28-1020TOB «Корм»взяте на облік платників податків Баришівською об'єднаною державною податковою інспекцією, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 24.04.2008 року №97/2008.
Баришівською ОДПІ Київської області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20,п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями, наказу Баришівської ОДПІ від 02.02.2012р. №41, наказу від 01.03.2012р. №94 та направлень на перевірку від 02.02.2012р. №26, від 16.02.2012р. №54, від 17.02.2012р. №59 проводиться планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.
16.02.2012 року, на підставі п.п.20.1.5 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, Баришівською ОДПІ Київської області у зв'язку із проведенням документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Корм», вручено представнику відповідача вимогу на проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей , коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
28.02.2012 року на адресу Баришівської ОДПІ Київської області надійшов лист №20 від 17 лютого 2012 року ТОВ «Корм»з відмовою виконати вимоги посадових осіб Баришівської ОДПІ.
29.02.2012 року за №19/23/32445631 було складено Акт про відмову від проведення інвентаризації, відповідно до якого головному державному податковому ревізору інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб Козленко Оленою Дмитрівною, головному державному податковому ревізору інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб Федорець Людмилою Володимирівною та головному державному податковому ревізору інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб Качановим Ігорем Васильовичем згідно наказу Баришівської ОДПІ № 41 від 02.02.2012 року та направлень на перевірку № 26 від 02.02.2012 року, №54 від 16.02.2012 року, №59 від 17.02.2012 року доручено проводити документальну планову виїзну перевірку TOB «Корм»на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з 02 лютого 2012 року терміном двадцять робочих днів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. Керівнику TOB "Корм" 16.02.2012 року було вручено вимогу на проведення інвентаризації. 28.02.2012 року підприємство відповідно листа вхідн. №581 повідомило, що точне визначення ваги продукції потребує тривалого часу та значних матеріальних витрат. Станом на 29.02.2012 року (останній день перевірки) TOB "Корм" інвентаризацію не провело.
На виконання вимог ст. 94 Податкового кодексу України, податковою інспекцією 2 березня 2012 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Корм».
Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпункт 20.1.5. п. 20.1. ст.20 ПК України, передбачає, що органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.
Обов'язки платника податків визначені статтею 16 ПК України. Зокрема, платник податків зобов'язаний виконувати законні вимоги посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків (підпункт16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України).
Відповідно до п.п. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Статтею 94 Податкового Кодексу України, визначено загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків. Згідно п. 94.1, п.п. 94.2.3 п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п. 94.5 ст. 94).
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового Кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Наказом ДПА України від 24.12.2010 1042 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1437/18732) затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (надалі -Порядок N 1042 ).
Підпунктом 3.1.8 п.3.1. розділу 3 названого Порядку N 1042 встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, а зокрема: у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів , товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).
Відповідно до підпункту 94.6.2 ст. 94 Податкового Кодексу України, п. 7.1 розділу 7 Порядку N 1042 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
З наведеного слідує, що в ході проведення перевірки вимога органу державної податкової служби (посадової особи) про проведення платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки є такою, що підлягає обов'язковому виконанню таким платником податків.
Таким чином, у разі відмови платника податків (в ході його перевірки) від проведення обумовленої інвентаризації арешт коштів на рахунку платника податків є заходом, що направлений на досягнення певної мети, а зокрема - спонукання платника податків до виконання покладеного на нього обов'язку щодо фактичного проведення інвентаризації.
Отже, арешт коштів на рахунку платника податків є не санкцією, а є заходом за допомогою якого забезпечується виконання певного обов'язку платником податків у випадку якщо такий платник добровільно відмовляється від виконання покладених на нього обов'язків. При виконанні платником податків обов'язку такий захід припиняється, оскільки відбулося досягнення мети на виконання якої застосовувався названий захід.
Такі висновки відповідають положенням підпункту 8.2.9 п. 8.2 розділу 8 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, котрий передбачає, що адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що ТОВ «Корм» відмовився від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При прийняті даного рішення суд також керувався наступним.
Частиною 1 статті 183-3 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:
1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
3) стягнення коштів за податковим боргом.
Частиною 7 зазначеної вище статті визначено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 158, 167, 183-3, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Подання задовольнити повністю.
Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм» (код ЄДРПОУ 32445631), застосованого рішенням від 02 березня 2012 року.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 березня 2012 р.