21 лютого 2012 року 2а-447/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Старова Н.Е., розглянувши порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом
до
третя особа - ,
про стягнення заборгованості по фінансових санкціях,
Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованості в сумі 103,62 грн.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно матеріалів справи, за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 103,62 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується: наявними в матеріалах справи копією Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 138 від 10.05.2011 року та копією корінця вимоги про сплату боргу від 05.10.2011 року № Ф-1493.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, у відповідача наявна заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені в сумі 103,62 грн.
Спеціальним законом, який регулює відносини в системі пенсійного забезпечення є Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 статті 14 цього ж Закону встановлено, що страхувальниками є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Статтею 17 Закону України № 1058 визначене коло прав та обов'язків страхувальників, серед яких, відповідно до п. 6 ч. 2 цієї статті страхувальник зобов'язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Згідно з п. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Отже, недоїмка за страхувальником встановлюється після настання однієї з обставин - або не нарахування страхувальником сум страхових внесків, або не сплата у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-ІV.
Оскільки статтею 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV для страхувальників, до яких відноситься фізична особа-підприємець ОСОБА_1, встановлено базовий звітний період - квартал, останнім у зв'язку з несплатою страхових внесків у строки визначені Законом України № 1058-ІV допущено порушення вказаних вище норм.
Тобто, відповідачем порушено порядок сплати страхових внесків у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Приписами п. 13 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Внаслідок несвоєчасної сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 страхових внесків, заступником начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області винесено Рішення № 138 від 10.05.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків на загальну суму 103,62 грн.
Дане рішення у встановлені законом терміни Відповідачем не оскаржено, а тому вважається узгодженим.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Для стягнення заборгованості Управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058-ІV була направлена Відповідачу вимога від 05 жовтня 2011 року № Ф-1493 про сплату боргу в сумі 103,62 грн. Дана вимога була отримана Відповідачем 27.10.2011 року. Указана вимога про сплату боргу протягом десяти робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, а тому вважається узгодженою.
Отже, судом встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 103,62 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.
У зв'язку з відсутністю заперечень проти позовних вимог та будь-яких пояснень щодо даного позову, при визначені суми, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з доказів наявних у матеріалах справи.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 11, 14, 33, 70-72, 86, 94, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 103 (сто три) грн. 62 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Старова Н.Е.