33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
"23" червня 2006 р. Справа № 18/121
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Гудак А.В. при секретарі судового засідання помічника судді Церковної Н.Ф., за участю представників сторін:
від позивача -Сумар Н.В. - директор, Чучалін В.І.- юрист ( дов. в справі); від відповідача-Опанасюк А.О. - юрист ( дов. в справі), Скаржинець Л.М. - СДПРІ ( дов. в справі), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу за позовом Дочірнє підприємство "Верес" відкритого акціонерного товариства "Стир" до відповідача Державна податкова інспекція Зарічненському районі про визнання нечиними податкових повідомлень-рішень № 0000062351/2, № 0000072351/2, № 0000022351/2 від 17 травня 2006 року
Статті 127, 49, 51 КАС роз"яснені
CУТЬ СПОРУ: Позивач -Дочірнє ''Верес'' ВАТ ''Стир'' звернулося з позовом до суду про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень № 0000072351/2, № 0000022351/2 від 17.05.06 та рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0000062351/2 від 17.05.06, прийнятих ДПІ у Зарічненському районі. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у платників ПДВ, що перейшли на сплату єдиного податку немає підстав для коригування податкового кредиту, оскільки Закон " Про податок на додану вартість" не містить норм, що регламентують проведення будь-яких перерахунків або коригувань при анулюванні свідоцтва платника ПДВ. Посилання перевіряючого на п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону ''Про податок на додану вартість'' /що передбачає розподіл сум ПДВ між податковим кредитом і валовими витратами/ йдеться про неоподатковувані операції, пряме визначення яких у цьому Законі відсутнє. Слід зазначити, що цей пункт Закону є логічним продовденням п.п. 7.4.2 ст.7 цього Закону, в якому розглядається ситуація податкового обліку ПДВ, що сплачується /нараховується/ платником податків у зв'язку із здійсненням операцій, звільнених від ПДВ /ст.5 Закону/, а також операцій, що не є об'єктом оподаткування /п.3.2 ст.3/.
Таким чином, неоподатковувані операції включають в себе операції, які не є об'єктом оподаткування, які звільнені від ПДВ.
Ніякої згадки про осіб, які не є платниками ПДВ, у п.п.7.4.3 так само, як і пп. 7.4.2 Закону ''Про податок на додану вартість'' /в редакції на січень 2004 року/, немає. Тому платник податків вважає законодавчо необгрунтованим прирівнювати операції неплатників ПДВ до звільнених від оподаткування операцій або операцій, що не є об'єктом оподаткування. Закон України ''Про податок на додану вартість'' не містить норм, регламентуючих проведення будь-яких перерахунків або коригування при анулюванні свідоцтва платника ПДВ.
Таким чином, відсутня законодавча база і немає правових підстав для коригування податкового кредиту.
При прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000022351/2 податковий орган проводить донарахування єдиного податку в сумі 262,86 грн. і при цьому не відображає у акті і не приймає до уваги переплату єдиного податку в 2004 році на суму 566 грн. 00 коп.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру. Перелік видів адміністративно-господарських санкцій, нведено у ст.239 Господарського кодексу України, до яких, зокрема, віднесено адміністративно-господарський штраф. В той же час, застосування адміністративно-господарської санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.250 Господарського кодексу України).
Актом перевірки щодо отримання суб'єктами підприємницької діяльності Положення про ведення касових операцій в національній валюті України складеному 17 лютого 2006 року встановлені порушення вимог Положення про ведення касових операцій в націнальній валюті України за період 2003-2004 років, а санкції застосовані більше ніж один рік з дня порушення позивачем, встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а саме 02 березня 2006 року.
Просить позов задоволити.
Відповідач надав заперечення проти адміністративного позову, які обгрунтовує тим, що відповідно до вимог пп. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР ''Про податок на додану вартість'' у разі коли товари /роботи, послуги/ виготовлені та/або придбанні, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого /нарахованого/ податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Вищезазначені вимоги передбачені також абзацом 8 ст.4.1 ''Методичних рекомендацій до застосування нормативно-правових актів щодо справляння ПДВ з операцій, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування обліку та звітності'' /лист ДПА України від 27.08.2001 року № 11563/7/16-1117/.
Таким чином, при переході на спрощену систему оподаткування на ставці 10 відсотків необхідно зменшити /відкоригувати/ суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість, сплаченого /нарахованого/ при їх придбанні у розмірі, який відповідає частці таких невикористаних в оподатковуваних операціях в попередніх звітних періодах товарних залишків.
В порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР ''Про податок на додану вартість '' /далі -Закон про ПДВ/ ДП ''Верес'' при переході на сплату єдиного податку за ставкою 10 відсотків в поданій до Зарічненського відділення Дубровицької МДПІ податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року не провело коригування податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого /нарахованого/ при придбанні товарів, у розмірі, який відповідає частці тиких невикористаних в оподатковуваних операціях в попередніх звітних періодах товарних залишків, оскільки вказані товари не будуть використовуватись в оподатковуваних операціях в зв'язку з тим, що ДП ''Верес'' виключено з реєстру платників ПДВ з 01.01.2004 року.
Відповідно до статті 3 п.3.1.1 Закону України ''Про ПДВ'' об'єктом оподаткування є операції платників податків, поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику /кредитору/ для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу /орендарю/.
Відповідно до пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону "Про ПДВ" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів /робіт та послуг/ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія , що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця /замовника/ на банківський рахунок платника податку як оплата товарів /робіт, послуг/, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів /робіт, послуг/ за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дати - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаженння товарів, а для робіт /послуг/ - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт /послуг/ платником податку.
Перевіркою встановлено, що за листопад та грудень 2003 року до операцій, що оподатковуються за ставкою 20 відсоктів не включено ПДВ в сумі 832,74 грн. в т.ч. за листопад в сумі 416,37 грн., грудень в сумі 416,37 грн.
Щодо правильності нарахування єдиного податку, в акті перевірки від № 3-23/30563158 від 17.02.2006 року перевіряючим вчинено запис, що в порушення ст.3 Указу Президента України ''Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'' № 727/98 від 03.07.1998 року в поданий в Зарічненське відділення Дубровицької МДПІ розрахунок для нарахування 10% єдиного податку за ІІ квартал 2005 року не в повній мірі включались суми виручки від реалізації продукції, що поступила в касу та на розрахунковий рахунок, що призвело до заниження суми єдиного податку за ІІ квартал 2005 року в розмірі 262,86 грн.: виручка по касі в сумі 187,44 грн., яка надійшла по ПКО № 16 від 05.04.2005 року від Кучмін М.А. за облицювальну дощечку; виручка яка надійшла на розрахунковий рахунок 04.04.2005 року в сумі 2441,12 грн. від районного відділу освіти за перевезення школярів.
Відповідно до ст.3 Указу Президента України ''Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'' № 727/98 від 03.07.1998 року суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукцї /товарів, робіт, послуг/ без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України ''Про податок на додану вартість''; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції /товарів, робіт, послуг/ за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Виручкою від реалізації продукцї /товарів, робіт, послуг/ вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або /та/ в касу за здійснення операцій з продажу /товарів, робіт, послуг/.
Перевіркою /акт перевірки від 17 лютого 2006 року № 3-23/30563158/ щодо порядку ведення касових операцій в національній валюті України встановлено понадлімітні залишки готівки в касі підприємства за 9 та 10 липня 2003 року на загальну суму 267 грн. 76 коп. та використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням на суму 1690 грн., чим порушено вимоги п.п. 2.9 та п.п. 2.13, п.2 ''Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні'' /затверджено постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 237/5427, із змінами та доповненнями, якк діяла за період, що перевірявся).
Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази та всі обставини справи і їх сукупності, суд -
Податковим органом проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДчП ''Верес'' ВАТ ''Стир'' за період з 01.01.03 по 31.12.05 р. про що складено акт перевірки від 17.02.06 № 23/30563158. Перевіркою встановлені порушення: пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 пп.7.4.3 ст. 7 Закону України ''Про податок на додану вартість" на загальну суму 954,71 грн.,в т.ч. за листопад 2003 року - 416,67 грн., за грдуень 2003 року -538,04грн.; п.2.13 ст.2 ''Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні'', затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001 року № 72 встановлено -7 випадків витрачання готівкових коштів, отриманих з банку не за цільовим призначенням на загальну суму -1690,00 грн.; п.1.3 Указу Президента України ''Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'' № 746 від 28.06.1999 року в результаті чого донараховано 262,86 грн. єдиного податку; п.2.9 ст.2 ''Положення про ведення каосивх операцій у національній валюті в Україні'' затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001 року № 72 та п.5.9 ст.5 ''Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні'' затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №и 637 понадлімітні залишки готівки в касі ДП ''Верес'' за 2003-2005 роки складають -267,76 грн.
За наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій, які пройшли процедуру адміністративного оскарження, за наслідками якої податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних /фінансових / санкцій залишили без змін, а скарги без задоволення, в зв'язку з чим відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000072351/2 від 17.05.06 р. /по податку на додану вартість/, № 0000022351/2 від 17.95.06 р. /по єдиному податку/ та рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0000062351/2 від 17.05.06 р. за порушення готівкового обігу, які є предметом судового розгляду.
З акта перевірки вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0000072351/2 від 17.05.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 954,71 грн. основного платежу та 477,36 грн. штрафних санкцій, прийняте у зв'язку з порушенням п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України ''Про податок на додану вартість'' з 01.01.04 р. ДчП ''Верес'' ВАТ ''Стир'' перейшло на єдиний податок за ставкою оподаткування 10%. При переході на нову систему оподаткування не було проведено коригування податкового кредиту в продукції по ПДВ за грудень 2003 року, яка знаходиться в залишку на момент переходу. Перевіркою встановлено і що на 01.01.04 рахувалися товарні залишки на суму 609,86 грн., придбані з нарахуванням ПДВ, яке складає 121,97 /а.с. 17-18/. Такий висновок відповідача суперечить чинному законодавству про оподаткування.
На час переходу позивача на сплату єдиного податку за ставкою 10 % (01 січня 2004 року) Закон України «Про податок на додану вартість»не містив норм, які регламентували б проведення будь-яких перерахунків чи коригувань при анулюванні свідоцтва платника ПДВ. Підпункт 7.4.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порушення якого інкримінують позивачу, передбачає, що у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково -ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Зазначена норма закону стосується невіднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у платника ПДВ у разі здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та які звільнені від оподаткування згідно з статтею 5 цього Закону, але вона не регулює сплату податку на додану вартість чи його перерахунок при переході на спрощену систему оподаткування. Тому в даному випадку відповідач допускає підміну понять «невключення до податкового кредиту»та «коригування податкового кредиту».
Щодо нарахування податкових зобов'язань по ПДВ за оренду цеху переробки деревини згідно договору від 14.10.02 р. № 86 із змінами внесеними 29.09.03 р., то суд вважає твердження відповідача безпідставними та необгрунтованими.
Згідно пункту 5.1 умов договору оренди № 161 від 29 вересня 2003 року орендна плата встановлена в сумі 1500 грн. з жовтня місяця по грудень 2003 року щомісячно. Таким чином, податок на додану вартість становить 250 грн. 00 коп. щомісяця. Разом з тим, позивач повинен був сплати за листопад і грудень 2003 року ПДВ в сумі 2183,43 грн. Платіжним дорученням № 109 від 24.12.2003 року сплачено 1715,00 грн., платіжним дорученням № 3 від 15.01.2004 року сплачено 540,00 грн., крім того, платіжним дорученням № 4 від 30.01.2004 року сплачено додатково 150,00 грн. ПДВ за грудень 2003 року.Разом сплачена сума ПДВ становить 2405,00 грн. при зобов'язані до сплати 2183 грн. 43 коп. Таким чином, переплата становить 221 грн. 57 коп. за листопад-грудень 2003 року.
Відповідно до статті 3 п.3.1.1 Закону України ''Про ПДВ'' об'єктом оподаткування є операції платників податків, поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику /кредитору/ для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу /орендарю/.
Відповідно до пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів /робіт та послуг/ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія , що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця /замовника/ на банківський рахунок платника податку як оплата товарів /робіт, послуг/, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів /робіт, послуг/ за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дати - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаженння товарів, а для робіт /послуг/ - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт /послуг/ платником податку.
Крім того, відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавствап СПД -юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 р. та зареєстрованого в Мінюсті 25.08.05 за № 925/11205 ( далі по тексту -Порядок) в п.п. 2.3.2 п.2.3 зазначено, що 2.3.2 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
У разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період /місяць, квартал, рік/ фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку /навести кореспонденцію рахунків операцій/, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осібт або інших працівників суб'єкта господарювання /у межах їх компетенції/, що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; 2.3.4. Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання /наприклад, ''приховування об'єкта оподаткування'', ''розкрадання'', ''привласнення'', ''описка'' тощо/.
В судовому засіданні було з'ясовано з представниками відповідача, що зазначена сума 832,74 грн. це загальна сума нарахованого податкового зобов'язань по ПДВ. тобто в акті перевірки нарахування податкових зобов"язань по ПДВ по коригуванню та орендній платі. Таким чином, відповідачем порушено вищевказані пункти Порядку.
Перевіркою правильності нарахування єдиного податку та ведення ''Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва-юридичної особи яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності'' на підставі первинних документів по обліку виручки по касових операціях та операцяіх по банківських рахунках встановлено слідуюче.
В порушення ст.ст.1,3 Указу Президента України ''Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'' № 727/98 від 03.07.1998 р. поданий в Зарічненське відділення Дубровицької МДПІ розрахунок для нарахування 10% єдиного податку за ІІ кв.2005 р. не в повній мірі включались суми виручки від реалізації продукції, що поступила в касу та на розрахунковий рахунок, що призвело до заниження суми єдиного податку за ІІ квартал 2005 року в розмірі 262,86 грн, (фактична виручка складає -12888,60 грн., 10% ставка єдиного податку повинна складати - 1288,86 грн., а в поданому розрахунку єдиного податку за цей період зазначено виручку в розмірі 10260,00 грн. та 10% ставку єдиного податку в сумі 1026,00 грн.) В порушення податкового обліку в розрахунок єдиного податку за ІІ квартал 2005 року не включено слідуючі суми виручки: виручка по касі в сумі 187,44 грн., яка надійшла по ПКО № 16 від 05.04.2005 року від Кучмін М.А. за облицювальну дощечку; виручка, яка надійшла на розрахунковий рахунок 04.04.2005 року в сумі 2441,12 грн. від районного відділу освіти за перевезення школярів, що в цілому призвело до заниження єдиного податку в сумі 262,86 грн. /2628,56 * 10%).
В судовому засіданні оглянуто книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, яка застосовує спорущену систему оподаткування, обліку і звітності'', зокрема 2005 рік, в якій не відображена виручка по касі в сумі 187,44 грн. за 05.04.05 р. та виручка, яка надійшла на розрахунковий рахунок 04.04.05 в сумі 2441,12 грн.
Отже, позивачем не доведено та належними доказами не спростовано неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000022351/2 від 17.05.06, яким донараховано єдиний податок в сумі 262,86 грн. та штрафні /фінансові санкції/ в сумі 170,00 грн.
Рівненською обласною філією АППБ ''Аваль'' ліміт залишку грошових коштів в касі підприємства згідно заявки розрахунку від 25.01.2001 року в сумі 200,00 грн.
В порушення п.2.9 глави 2 ''Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні'', затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001 року № 72 та п.5.9 глави 5 ''Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні'' затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 понадлімітні залишки готівки в касі ДП ''Верес'' за 2003-2005 р.р. складають -267,76 грн., а саме: залишок грошових коштів в касі ДП ''Верес'' на кінець дня 09.07.2003 року складав 333,88 грн., при встановленому ліміті -200,00 грн. Переліміт складає 133,88 грн. за 09.07.2003 року та 10.07.2003 року.
В порушення п.2.13 глави 2 ''Положення про ведення каосивх операцій у національній валюті в Україні'', затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001 року № 72 встановлено -7 випадків витрачання готівкових коштів, отриманих з банку не за цільовим призначенням на загальну суму -1690,00 грн.
Дані факти порушень не заперечуються і самим позивачем. Однак відзначають, що в порушення ст.250 ГК України санкції застосовані більше ніж один рік з дня порушення суб'єктом господарювання законодавчими актами проти здійснення господарської діяльності.
Згідно із ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. В даному випадку це Указа Президента України " Строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначені статтею 250 ГК України.
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції, можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення № № 0000062351/2 від 17.05.06 дані строки застосовуння фінансових санкцій не враховані, зокрема за періоди 09.07.03; 10.07.03 та за період 30.09.03-28.11.03 р.; 27.02.04; 21.05.04; 29.07.04; 01.11.04 та 15.12.04. Так як виявлено порушення за ці періоди 17.02.06, а рішення прийнято /первісне 02.03.06/, яке є предметом оскарження - 17.05.06, тобто з порушенням строків застосування.
Окрім того, невірно застосовані норми матеріального права в частині щодо строків сплати штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. Так як, штрафні санкції згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'' не розповсюджуються на дане порушення, оскільки це суперечить преамбулі, п.п. 1.2, 1.5 ст.1 даного Закону, ст.13, ст.14 Закону України ''Про систему оподаткування''.
За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням з Державного бюджету України судового збору в сумі 82,74 грн.
Керуючись статтею 94, статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задоволити частково. Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № 0000072351/2 від 17.05.06 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062351/2 від 17.05.06 з моменту їх прийняття.
2.В решті позову відмовити.
3.Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Верес" відкритого акціонерного товариства "Стир" ( 34000, смт.Зарічне, Рівненська обл., вул.Центральна, 86, р/р 260061135 в РОФ АППБ "Аваль" смт.Зарічне) судовий збір ( державне мито) в сумі 82,74грн.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили у відповідності до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гудак А.В.
Постанова підписана "30" червня 2006 р.