01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.03.2012 № 4/488
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Куксова В.В.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю;
від третьої особи: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»
на рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2011 року
у справі № 4/488 (суддя: Борисенко І.І.)
за позовом Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»
до Київської міської ради
третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про розірвання договору оренди,
У жовтні 2011 року Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа- Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дострокове розірвання договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 25.11.2009р. між Київською міською радою та Акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» було укладено Договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років для будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб. Однак, у зв'язку із достроковим закінченням будівництва і введенням в експлуатацію житлових будинків на орендованій земельній ділянці та у зв'язку з тим, що право власності, як і право користування на земельну ділянку на будинки, перейшло до мешканців будинку, а тому на підставі ст. 19, 31 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 120,141, 142 Земельного кодексу України він має право на припинення цього договору та на його дострокове розірвання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.12.2011 року у задоволенні позову відмолено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у
повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім доводів, викладених у позовній заяві, зазначив те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ст. 120 Земельного кодексу України.
Крім того, апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм ст. 19 Закону України «Про оренду землі».
Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд» та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.
За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про час та місце розгляду справи, а саме поштові повідомлення № 33401262, № 334011254.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.
Встановлено, що рішенням Київської міської ради № 946/2002 від 09.07.2009р. “Про передачу Акціонерному товариству холдинговій компанії “Київміськбуд” земельних ділянок для будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва” було вирішено передати земельну ділянку у короткострокову оренду строком на 5 років.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначеного вище рішення, 25.11.2009р. між Київською міською радою та Акціонерним товариством холдинговою компанією “Київміськбуд” укладено договір оренди земельної ділянки у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.12.2009р. у книзі записів державної реєстрації договорів за № 63-6-00566.
Як свідчать сертифікати відповідності від 30.09.2010р. КВ 000382 та від 30.07.2010р. КВ 000287, які видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, будівництво житлових будинків у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва завершено (а.с. 29-30).
Позивач Листом до Київської міської ради за № 4656/0/2-11 від 21.06.2011р. та за № 6177/0/2-11 від 15.08. 2011р. просив достроково розірвати договір оренди, у зв'язку з закінченням будівництва та введенням в експлуатацію житлових будинків.
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 04.08.2011 р. № 05-358/22162 відмовило у задоволенні заяви Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» про дострокове розірвання договору оренди.
За приписами ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як передбачено ч. 3 ст. 31, ч. 3 ст. 32 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
В силу ч. 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно п.п. 11.4., 11.5. спірного договору оренди договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України в разі, коли Орендар використовує Земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушення строків завершення забудови Земельної ділянки та благоустрою території, встановлених п. 8.4. Договору, здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування Земельною ділянкою третім особам. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у п. п. 5.1. та 8.4. цього Договору.
Виходячи зі змісту договору та положень вказаних норм, встановлено, що матеріали справи не містять доказів порушення Київською міською радою умов спірного договору, крім того, не зазначено, яку з норм ст. 24, ст. 25 Закону України “Про оренду землі” було порушено.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для дострокового розірвання договору.
Посилання позивача в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди на ст..120 Земельного кодексу України, ст..19 Закону України « Про оренду землі», які передбачають припинення права користування земельною ділянкою та право на припинення дії договору оренди землі, є безпідставними, оскільки дані норми регулюють саме припинення дії договору оренди, а не його розірвання. За своїм правовим змістом та підставами «припинення» та «розірвання» договору оренди є різними правовими категоріями.
При цьому судова колегія зважає на те, що позивачем заявлено позов саме про розірвання договору оренди, а не про його припинення.
Окрім того, посилання апелянта на ст.19 Закону України “Про оренду землі” є безпідставним, оскільки у вищевказаній редакції дана норма діє лише з 12.03.2011р.
Частиною 1 ст. 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Посилання позивача в обґрунтування заявленого позову на те, що до мешканців будинків перейшло право власності, тому до них переходить право користування земельною ділянкою, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст..382 ЦК України власникам квартир належать на праві сумісної власності певні елементи будинку, що забезпечують його функціонування. Водночас жодним чином не вбачається, що власникам квартир належить на праві спільної сумісної власності будинок в цілому, оскільки вони є лише власниками окремо ізольованих приміщень.
Статтею 385 ЦК України встановлено, що власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла).
Тобто, право власності на житловий багатоквартирний будинок може перейти на відповідний житлово-будівельний кооператив або об'єднання співвласників.
Проте, доказів того, що право власності на завершені будівництвом будинки перейшли у власність житлово-будівельного кооперативу або об'єднання співвласників апелянтом не надано.
Окрім цього, за вимогами ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Однак, доказів реєстрації права власності за новим власником в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що зазначені апелянтом обставини не є підставами для розірвання договору оренди від 25.11.2009р. відповідно до закону та договору, на підставі чого погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, позовні вимоги являються необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким у задоволенні позову відмолено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» на рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2011 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2011 року у справі № 4/488 - без змін.
3. Матеріали справи № 4/488 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Куксов В.В.
Авдеєв П.В.