"26" березня 2012 р. Справа № 51/162
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі
суддів :Дерепи В.І.
Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПідприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський м"ясокомбінат"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.12.2011
у справі№ 51/162
господарського судуміста Києва
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Пенто Пак"
доПідприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський м"ясокомбінат"
простягнення 175 758,32 грн.
за участю представників від:
позивача не з"явився
відповідача ОСОБА_1. (довір. від 23.01.2012р.)
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2011р. у справі № 51/162, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011р., задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Пенто Пак" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський м"ясокомбінат" (Відповідач) на користь Позивача заборгованість за поставлені товари згідно договору купівлі-продажу № 166 від 30.10.2006р. на суму 329 466,07 грн., на Відповідача покладено судові витрати в розмірі 3 530,66 грн.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що в силу статті 691, частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття за встановленою в договорі ціною, Відповідач в повному обсязі не розрахувався за отримані товари, чим порушив приписи статтей 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011р. та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2011р. у справі № 51/162, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
В касаційній скарзі заявник зазначає, що 18.03.2009р. стосовно ТОВ "Русанівський м"ясокомбінат" порушено провадження у справі № 49/126-б про банкрутство , всупереч статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Позивач не заявив свої конкурсні грошові вимоги у справі про банкрутство на суму 213 876,05 грн., які виникли до порушення справи про банкрутство, а тому заборгованість Відповідача перед Позивачем складає суму 175 557,25 грн. (борг, який виник після порушення справи про банкрутство - поточні вимоги).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Закрите акціонерне товариство "Пенто Пак" (Продавець) здійснювало Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівський м"ясокомбінат" (Покупець) поставки термоусадкових пакетів з полімерних матеріалів на підставі договору купівлі-продажу № 166 від 30.10.2006р. (т. 1, а.с. 11), додаткової угоди № 8 від 30.10.2008р. до договору купівлі-продажу № 166 від 30.10.2006р.
Згідно розрахунку Позивача, Позивачем поставлено Відповідачеві товари за період з 08.01.2009р. по 20.07.2010р. на загальну суму 1 042 176,80 грн., Відповідачем оплачено суму 712 710,73 грн. (т. 2, а.с. 213-216).
Із цього слідує, що сума заборгованості у розмірі 329 466,07 грн. підлягала оплаті після порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача (ухвала Господарського суду міста Києва від 18.03.2009р. у справі № 49/126-б).
Матеріали справи не містять доказів про це, що сума 213 876,05 грн. підлягала оплаті до порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача (конкурсні вимоги).
Згідно доданих до матеріалів справи банківських виписок по рахунку Позивача (т. 3, а.с. 2-108) до 08.05.2009р. Відповідач здійснював розрахунки за договором № 166 від 30.10.2006р. без зазначення номера і дати рахунку, за яким здійснено розрахунки за поставлений товар.
На обґрунтування своєї позиції Відповідач не надав платіжних документів про розрахунки з Позивачем за поставлені товари.
Із акта звірки взаєморозрахунків, складеного Відповідачем, станом на 20.10.2011р., після 19.03.2009р. Відповідачем перераховано суму 875 572,61 грн. (т. 4, а.с. 10), а тому доводи Відповідача про наявність конкурсної заборгованості за поставлені товари станом на 18.03.2009р. на суму 213 876,05 грн. спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору № 166 від 30.10.2006р. Покупець зобов'язаний прийняти виготовлений за його замовленням товар та своєчасно за нього розрахуватися.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.
На час звернення ЗАТ "Пенто Пак" з позовом до ТОВ "Русанівський м"ясокомбінат" (05.05.2011р.) останнє мало поточну заборгованість за товари, отримані за договором № 166 від 30.10.2006р., на суму 329 466,07 грн., яку суди попередніх інстанцій обґрунтовано стягнули з Відповідача на користь Позивача.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено, а судом касаційної інстанції не встановлено факту неправильного застосування норм матеріального, процесуального права при ухваленні рішення та постанови по даній справі.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Русанівський м"ясокомбінат".
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011р. у справі № 51/162 залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський м"ясокомбінат" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 у справі № 51/162 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді В.І. Дерепа
Д.С. Кривда