ун. № 2-7613/11
пр. № 2/2608/1927/12
05 березня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Олешко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, треті особи: Київська міська рада, Головне управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Першої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини; зобов'язання прийняти заяву про прийняття спадщини від неї. При цьому, посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 р. рідного батька ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді АДРЕСА_1. Вона цим гаражем управляє з 2005 р., сплачує відповідні внески. Вона, будучи єдиною дитиною померлого та спадкоємцем першої черги за законом звернулась з заявою до Першої Київської держнотоконтори про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтві про право на спадщину з тих мотивів, що пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Вона у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини не звернулась з поважних причин до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом, бо з 1.06.2011 р. по 30.09.2011 р. знаходилась у відрядженні в складі експедиції Інституту археології НАН України.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 позовні вимоги доповнила підставою про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, а саме тим, що в січні 2011 р. неодноразово перебувала в лікарнях м. Києва разом із своїм онуком ОСОБА_3, що унеможливило її вчасно звернутися до нотаріальної контори.
Відповідач подав заяву про слухання справи без участі його представника, тому суд, враховуючи думку позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без спір без участі представника відповідача.
Представники притягнутих до участі в справі в якості третіх осіб Головного управління юстиції в м. Києві, Київської міської ради в судове засідання не з'явилися, належним чином треті особи про час, місце слухання справи повідомлялись, тому суд, враховуючи думку позивача, матеріали та обставин справи, вважає за можливе вирішити спір без участі представників третіх осіб.
Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що спірним спадковим майном, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_2, є АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на гараж від 11.06.1997 р., що виданий Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, спадкоємцем першої черги по закону є позивач по справі, інших спадкоємців першої черги не має. Перша Київська державна нотаріальна контора 31.10.2011 р. ОСОБА_1 повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на АДРЕСА_1 по причині пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.4-6, 9-12).
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд прийшов до висновку, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні обґрунтування позивача про правомірність позовних вимог щодо визначення їй додаткового строку для прийняття нею спадщини в порядку спадкоємства. Так, ОСОБА_1 від спадщини не відмовлялась після смерті свого батька і як вбачається з довідки Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Наука»від 27.10.2011 р., вона управляє власністю свого батька ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 та сплачує відповідні внески (а.с.7).
З 8.01.2011 р. по 18.01.2011 р. ОСОБА_1 перебувала разом з своїм онуком ОСОБА_3 на лікуванні в зв'язку з хворобою останнього в Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, про що свідчить довідка від 18.01.2011 р. (а.с.35).
З 23.01.2011 р. по 24.01.2011 р. ОСОБА_1 перебувала разом з своїм онуком ОСОБА_3 на лікуванні в зв'язку з хворобою останнього в лікарні «Євролаб», про що свідчить довідка від 18.01.2011 р. (а.с.37).
З 25.01.2011 р. по 30.01.2011 р. ОСОБА_1 перебувала разом з своїм онуком ОСОБА_3 на лікуванні в зв'язку з хворобою останнього в лікарні МК «Валерія», про що свідчить довідка від 30.01.2011 р. (а.с.38).
Як вбачається з довідки Інституту археології Національної Академії наук України від 25.10.2011 р., ОСОБА_1 знаходилася у відрядженні в експедиції археології НАН України з 1.06.2011 р. по 30.09.2011 р. (а.с.8).
З позовом до суду ОСОБА_1 звернулась у листопаді 2011 р.
Крім того, у суду не має даних про визнання спадщини відумерлою.
З боку відповідача заперечень на позов не поступило.
Таким чином, є всі законні підстави для задоволення позовних вимог. Додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 суд встановлює в два місяця, враховуючи фактичні обставини справи.
Діючи в межах позовних вимог, суд вважає за необхідне зобов'язати нотаріальний орган прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини, т.я. даний обов'язок є похідним для виконання прийнятого судового рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а листом Першої Київської державної нотаріальної контори від 31.10.2011 р. їй вже повідомлялось про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, і вказаним зобов'язанням буде гарантуватись без ускладнень виконання рішення суду.
Відповідно до п.п. 211, 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, якому рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1258, 1262, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк в два місяця для прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року її батька ОСОБА_2.
Зобов'язати Першу Київську державну нотаріальну контору прийняти на протязі додаткового строку в два місяця заяву від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року її батька ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у розгляді справи, але була відсутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя