ун. № 2608/4524/12
пр. № 1/2608/446/12
30 березня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Ясельського А.М.,
при секретарі Годинській К.Л.,
з участю прокурора Амельченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не засудженого,-
в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_1 07.03.2011 року, приблизно в 04 години 30 хвилин, після спільного вживання алкогольних напоїв, разом з невстановленою слідством особою, знаходився в приміщенні кафе, розташованого по пр-ту. Корольова, 10 в м.Києві, де домовився з невстановленою слідством особою відкрито викрасти чуже майно у громадянина ОСОБА_2, тим самим вступивши між собою в попередню злочинну змову.
Після цього, діючи погоджено з невстановленою слідством особою, вийшли з приміщення кафе та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, невстановлена слідством особа підійшов до громадянина ОСОБА_2 ззаду і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, рукою стиснутою в кулак, наніс громадянину ОСОБА_2 удари в спину та обличчя, чим завдав останньому фізичному болю. В цей час ОСОБА_1, діючи погоджено з невстановленою слідством особою, спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути затриманими на місці вчинення злочину, попередити невстановлену слідством особу. Потім ОСОБА_1 став утримувати лежачого на землі ОСОБА_2, а невстановлена слідством особа відкрито викрав у громадянина ОСОБА_2 мобільний телефон «NOKIA N-73», ціною 1300 гривень, з флеш-картою пам'яті, об'ємом 2 Гб, ціною 100 гривень, та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», ціною 25 гривень, на рахунку якої грошей не було, а також гроші в сумі 300 гривень, а всього майна на загальну суму 1725 гривень. З відкрито викраденим у громадянина ОСОБА_2 майном, невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину втік, а ОСОБА_1 згодом був затриманий працівниками міліції.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа заподіяли громадянину ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді: синців на лівій вушній раковині, на правій вушній раковині, в тім'яно-сроневій ділянці справа; садна в лобній ділянці справа, на тилі правої кисті в проекції передньої третини 3,4,5 п'ясткових кісток, п'ясно-фалангових суглобів 3,4,5 пальців, проксимальних між фалангових суглобів 2,3 пальців, на передній поверхні правої гомілки у верхній третині, лівої гомілки у верхній третині , які згідно судово-медичної експертизи № 1170 від 09.03.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 186 КК України вірна, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрав чуже майно.
Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, є щире каяття та добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння. На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість перевиховання останнього без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до останнього ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.