Сахновщинський районний суд Харківської області
Справа № 2032/2-а-3536/11
Категорія 100
19.10.2011 року, суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна Ольга Володимирівна, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі про перерахунок та виплату державної пенсії за втрату годувальника, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача здійснити призначення ОСОБА_1 з 14 лютого 2011 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі не нижче 4-х мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 50 % пенсії за віком померлого годувальника, розрахованої як інваліду 2-ї групи, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; допустити негайне виконання постанови в цілому.
Ухвалою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.10.2011 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача; посвідченням про право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, довідкою Багаточернещинської сільської ради, про те, що позивач дійсно знаходилась на утриманні чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, свідоцтвом про смерть, експертним висновком, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильсьткої катастрофи та вкладкою до нього, посвідченням інваліда 2 групи, письмовими запереченнями УПФ України в Сахновщинському районі Харківської області.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону №796-ХІІ щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
При прийнятті постанови суд керувався:
- ст.ст. 19, 22, 46, ч.2 ст.152 Конституції України;
- ст.ст. 49, 52, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року;
- ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІУ від 09.07.2003 року;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VI від 23.12.2010 року.
Суд визнає безпідставним твердження відповідача, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи чи компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім того, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим законом та іншими законами, якими встановлений розмір мінімальної пенсії за віком.
Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання щомісячної компенсації в разі втрати годувальника, передбаченої ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд констатує, що на момент спірних правовідносин розмір пенсії позивача розраховано у відповідності з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір пенсії, який розраховувався раніше, на підставі відповідних постанов КМУ, був нижчим, ніж визначено на теперішній час спеціальними законами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
19 червня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI від 14.06.2011 року, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 2 - 15 відсотків.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячної компенсації в разі втрати годувальника, передбаченої ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по 22 липня 2011 року включно, тобто до набрання зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України законної сили, після чого відповідач у цій частині діяв у відповідності до Закону.
З огляду на передбачене п.1 ч.2 ст.162 КАС України повноваження суду при вирішенні справи на визнання дій (бездіяльності) протиправними , вимоги про визнання дій (бездіяльності) незаконними задовольняються частково, а висновок суду викладається згідно до вищенаведеного передбаченого законом формулювання.
Керуючись статтями 94, 158, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області по не виконанню приписів ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , що призвели до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та провести виплату належних сум відповідно до закону, з урахуванням виплачених сум, за період з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя О. В. Єрьоміна
Копія вірна Суддя: