24 жовтня 2006 р.
№ 2-16/2967-2006(2-16/16368-2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
Мартьянова А.В. дов. від 5.12.05р.
Відповідачів
Сіроткіної О.М. дов. від 8.08.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного багатопрофільного малого підприємства “Дюн»
на постанову
від 05.06.2006року Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-16/2967-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Приватного багатопрофільного малого підприємства “Дюн»
до
про
Відкритого акціонерного товариства “Крименерго» в особі Джанкойського району електричних мереж
визнання недійсними актів та спонукання списати борг
Приватне багатопрофільне мале підприємство «ДЮН»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ВАТ “Крименерго» про визнання недійсними актів Джанкойського РЕМ та про спонукання відповідача списати з особового рахунку позивача необґрунтовано нараховану заборгованість в розмірі 40 614,73 грн.
13.12.2005 року позивач надав суду заяву про зміну предмету позову та просив визнати недійсними акти Джанкойського РЕМ ВАТ «Крименерго»№ № 5886,5887,5890 та стягнути з відповідача нанесені неправомірними діями останнього збитки в розмірі 40 614,73 грн., а саме присвоєних без достатніх підстав: по акту № 5886 - суму 8 182,63 грн.; по акту № 5887 - суму 8 373,76 грн.; по акту № 5890 - суму 24 058,34 грн.
Рішенням від 20.02.-23.03.2006року господарського суду Автономної Республіки Крим позовні вимоги задоволені частково.
Мотивуючи рішення суд виходив з того, що акти Джанкойського РЕМ ВАТ «Крименерго»не є актом у розумінні статті 12 ГПК України, оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, тому провадження в цій частині слід припинити на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України.
Що стосується стягнення 40 614,73 грн., то суд вказав , що вимоги позивача обґрунтовані тільки в частині стягнення з відповідача збитків нанесених неправомірними діями відповідача в розмірі 40 614,73 грн. з посиланням на статті 1212, 1166 ЦК України.
За апеляційною скаргою ВАТ “Крименерног» Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 05.06.2006року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасував. У позові відмовив повністю.
Скасовуючи рішення суд вказав, що оскільки акти, які позивач просить визнати недійсними, не встановлюють безспірного обов'язку приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" сплатити нараховані у зв'язку з виявленими порушеннями суми, тобто, не є волевиявленням, обов'язковим до виконання позивачем, то спосіб захисту у цій частині позову, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.
В частині стягнення збитків суд зазначив, що матеріали справи свідчать, що спірна сума 40 614,73 грн. була добровільно перерахована позивачем за пропозицією відповідача, висловленою у певній формі.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН" збитків у сумі 40 614, 73 грн. з посиланням одночасно на статті 1166, 1212 Цивільного кодексу України прийняте з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з відмовою у зазначеній частині позовних вимог.
Приватне багатопрофільне мале підприємство «ДЮН»подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справі предметом спору у даній справі є стягнення суми коштів нарахованої на підставі актів про порушення правил користування електричною енергією ВАТ «Крименерго»та визнання цих актів недійсними.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини сторін виникли з договору № 150/067 від 29.12.2004 на постачання електроенергії, згідно з яким відповідач (постачальник) постачає електроенергію позивачу (споживачу), а позивач сплачує відповідачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
27 вересня 2005 року при перевірки об'єкту Приватного багатопрофільного малого підприємства «ДЮН»,(далі ПБМП «ДЮН») розташованого за адресою вул. Московська, 188, м. Джанкой, робітниками Джанкойського РЕМ були складені: акт № 5887 про порушення правил користування електричною енергією, шляхом раскорочення токового ланцюга трансформатора току фази А і С, недоврахування 2/3 , також на об'єкті позивача розташованого за адресою м. Джанкой, вул. Луначарського, 67-Б, акт № 5890 про порушення Правил користування електричної енергії, шляхом встановлення шунтируючих перемичок фази В і С, недоврахування 2/3, на об'єкті позивача розташованого за адресою: м. Джанкой, вул.Жовтнева, 192; акт № 5886 про порушення Правил користування електричної енергії, шляхом відсутності пломби енергозбиту на клемнику електролічильника на кожуху ввідного рубильнику, відключені перемички ланцюгів напруги фази А і В, недоврахування 2/3.
Дані акти були складені та підписані у присутності представника споживача - директора ПБМП «ДЮН»Сельського Г.А., акти споживачем були підписані без заперечень
Відповідачем проведено розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією.
У відповідності з вимогами зазначених Правил були виписані рахунки для сплати сум по недооблікованій електроенергії та 17.10.2005 видані представнику приватного багатопрофільного малого підприємства "ДЮН". Приватним багатопрофільним малим підприємством "ДЮН" у добровільному порядку була проведена оплата на суму 40 614,73 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у спорах, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки ВАТ «Крименерго" були складені акти про порушення правил користування електричною енергією.
Відповідно пункту 7.31 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996року № 28 (в редакції з 14.05.2003року до 11.12.2005року ), у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Пунктом 7.32. передбачено, що на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.
Відповідно пункту 7.33. у разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії або електропередавальна організація має право подати позов до суду. У разі необхідності матеріали передаються в органи прокуратури.
Отже, оспорюванні акти Відкритого акціонерного товариства «Крименерго" не є актами в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не регулюють суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про непідвідомчість даного спору господарським судам.
За таких обставин, рішення в частині визнання актів про порушення правил використання електричної енергії недійсними підлягає залишенню без змін, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду скасуванню в цій частині.
Задовольняючи позовні вимоги в чистині стягнення коштів в сумі 40 614,73 грн. нарахованої на підставі актів про порушення правил користування електричною енергією суд виходив з того, що ця сума є збитками нанесеними неправомірними діями відповідача з посиланням при цьому на статті 1166, 1212 Цивільного кодексу України.
Однак, роблячи такий висновок суд першої інстанції не вказав, в чому саме полягає неправомірні дії відповідача та чому ця сума є саме збитками.
Також слід зазначити, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення в частині стягнення коштів в сумі 40 614,73грн. в порушення приписів пункту 8 статті 105 Господарського процесуального кодексу України не спростував висновки суду першої інстанції.
Відповідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі рішення та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині вимог про стягнення 40614,73грн., з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 5.07.2006року у справі № 2-16/2967-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Рішення від 20.02.-23.03.2006року господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати в частині стягнення 40614,73грн. Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
В решті рішення залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного багатопрофільного малого підприємства “Дюн» задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л. Рогач