36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.06.2006 Справа № 19/49
м. Полтава. 9 год. 50 хв.
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Полтава
до Комунального підприємства "Полтавський радгосп "Декоративні культури", м. Полтава
про стягнення 6726,19 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Секретар судового засідання Борисенко Н.М.
Представники :
від позивача - Фищук В.В.(за дов.№04-2/10 від 10.01.2006р.)
від відповідача -Стребко В.І. (за дов. від 23.05.2006р.№20).
Розглядається позовна заява про стягнення 6726,19 грн. штрафних санкцій за не створення 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р.
Відповідач у відзиві та його представник в засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в 2005р. відповідач виконав норматив у повному обсязі, створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, про наявність яких повідомляв відповідні органи з працевлаштування, але інваліди на підприємство не направлялися.
В засіданні 01.06.2006р. судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст.160 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Згідно зі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875-ХІІ (в редакції станом на 31.12.2005р.) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 вказаного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно даних звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова чисельність працюючих у відповідача в 2005р. становила 42 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 2 місця, середньо облікова кількість працевлаштованих інвалідів -1 особа. Фактично в 2005р. у відповідача працював 1 інвалід.
Як свідчать матеріали справи відповідач на виконання п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314, відповідач інформував про наявність 2 вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів Полтавський міський центр зайнятості про що свідчать звіти форми №3ПН, лист Полтавського міського центру зайнятості від 21.03.2006р. №1154.
Тобто, відповідач вжив передбачених законодавством заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу.
Частиною першою ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.
Аналіз положень вказаного Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати й працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 цього Закону. Це підтверджується і змістом Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314. Зокрема згідно абзацу другого пункту третього Положення завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказів направлення відповідачеві названими органами інвалідів для працевлаштування, доказів того, що інваліди самі зверталися до відповідача, а відповідач їх не працевлаштував, господарському суду не надано.
З огляду на викладене, відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.94 (п.1), 160-163, підп.3 п.3 та п.6 розділу УІІ “Перехідні положення» КАС України, суд
Постановив:
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.186 КАС України.
Суддя Т.М. Безрук
Повний текст постанови складено: