36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.06.2006 16/87-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Харків"
до Холдінгової компанії у формі відкритого акціонерного товариства "АвтоКраз"
про стягнення грошових коштів в сумі 151 656,40 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: Пінчук Л.С.
від відповідача: Наймушин Ю.В.
Суть спору : розглядається позовна заява про стягнення 151 656,40 грн. заборгованості, в т.ч. 123 711,89 грн. основного боргу, 1 171,51 грн. - 3% річних, 3 861,36 грн. - індекс інфляції, 14 251,81 грн. - пеня та 8 659,83 грн. - штраф, нараховані на підставі ч.2 ст. 231 ГК України.
На підставі ст. 22 ГПК України позивач змінив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 120 711,89 грн. - сума основного боргу, 14 251,81 грн. - пені на підставі ст. 231 ГК україни, 1 669, 72 грн. - 3% річних та 3 861,36 грн. - індекс інфляції згідно ст. 625 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив:
Протягом 2005-2006 років позивач на підставі листів відповідача від 16.12.2005 року та від 21.12.2005 року передав відповідачу продукцію на загальну суму 609327,76 грн. (копії накладних та довіренностей на отримання в мат.справи).
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Отриману продукцію відповідач оплатив частково в сумі 490 615,87 грн. Решту не оплатив, і за ним утворився борг в сумі 123 711,89 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків сторін станом на 15.04.2006 року. Після порушення провадження у справі відповідач платіжним дорученням № 4993 від 28.04.2006 року перерахував позивачу 3000 грн.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Строки оплати були встановлені відповідачем згідно гарантійних листів від 16.12.05 року та від 21.12.2005 року до 29.12.2005 року. Крім того, на адресу відповідача позивач направив претензію від 02.02.2006 року та досудове нагадування з вимогою сплати суми боргу від 03.03.06 року та від 03.04.06 року.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума 3% річних та індексу інфляції становлять відповідно 1669,92 грн. та 3 861,36 грн.
Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення 14 251,81 грн. пені на підставі ст.231 ГК України, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки за змістом ст.231 ГК штрафні санкції, встановлені цією статтею застосовуються, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Таким чином, на підставі наданих доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 126 243,17 грн. (120 711,89 грн. основного боргу + 1669,92 грн. 3% річних + 3861,36 грн. інфляційних) обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, зокрема актом звірки взаєморозрахунків сторін, і підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача носять формальний характер - ненаправлення на його адресу позивачем додатків до позовної заяви. Ухвалою суду від 18.05.06 року суд зобов"язав позивача направити відповідачу вказані додатки, в підтвердження виконання вимог суду позивачем надано поштову квитанцію від 07.06.06 року ( в мат.справи).
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43,49,82-85 ГПК України, суддя, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук, вул. Київська,62 (р\р 26008040135980 банку "Фінанси та Кредит", МФО 331564, код ЄДРПОУ 05808735) на користь ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія-Харків", м. Харків, вул. Клочковська,228 (р\р 26008621550000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351641, код ЄДРПОУ 32439984) 126 243,17 грн. заборгованості, 1262,43 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Тимощенко О.М.