Справа № 11-698\2006 p. Головуючий у 1 інстанції - Приліпко В.М.
Категорія - ст. 122 ч.1 КК України. Доповідач - Сердюк О.Г.
28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Широян Т.А.
суддів - Сердюка О.Г., Шахової О.Г.
з участю прокурора - Надточій О.О.
адвоката - ОСОБА_1
засудженої - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та заступника прокурора Бахмацького району Сербіна В.М. на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2006 року,
Цим вироком:
ОСОБА_2, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, із середньою освітою, пенсіонерка, одружена, утриманців не має, раніше не судима, жителька АДРЕСА_1, - засуджена за ст. 122 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 146 грн. 26 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а всього стягнуто 646 грн. 26 коп.
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною і засуджена за те, що 18.05.2005 року близько 18 години в кінці її городу, який розташований в АДРЕСА_2, між останньою та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла в бійку, в процесі якої ОСОБА_2 заподіяла гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основної фаланги 5 пальця лівої руки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 155 від 15.06.2005 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали розлад здоров'я на строк більше 3-х тижнів і не є небезпечними для життя.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати в повному обсязі. Вважає вирок незаконним та постановлений з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Вказує, що суд та органи досудового слідства підійшли до вирішення справи упереджено та однобічно, суд порушив при винесенні вироку тайну нарадчої кімнати, не взяв до уваги докази, які свідчать про те, що підсудна діяла в стані необхідної оборони, захищаючи свою власність. Також зазначає, що орган досудового слідства порушив вимоги ст.ст. 190-191 КПК України, не встановив та не оглянув місце скоєння злочину, не оглянув та не виявив речові докази, які мали значення по справі, не допитав свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. та ОСОБА_7, що могло суттєво вплинути на вирішення справи в суді. Вважає, що суд поклав в основу вироку лише покази зацікавлених свідківОСОБА_8 та ОСОБА_9 та безпідставно відкинув показання свідків ОСОБА_6., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які б свідчили про самозахист засудженої.
В апеляції заступник прокурора Сербін В.М. просить вирок скасувати в зв'язку з неповнотою судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Мотивує це тим, що суд поклав в основу вироку лише покази зацікавлених свідків та критично віднісся до показів свідків ОСОБА_6., ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Між тим, вважає, що сума на відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн. є несправедливою, не виваженою, зниженою та яка не відповідає тривалості фізичних страждань, завданих потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_3 в своїй апеляції просить вирок суду змінити в частині вирішення питання щодо розміру відшкодування засудженою моральної шкоди посилаючись на те, що сума на відшкодування шкоди є низькою та несправедливою, яка не відповідає глибині та тривалості завданих йому фізичних страждань.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали свою апеляцію, думку прокурора, який вважав, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи в повному обсязі і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно скасувати, а справу направити на навий судовий розгляд з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, суд першої інстанції послався на покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_8., ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_3, визнав їх такими , що відповідають дійсності і підтверджують вину ОСОБА_2.
Як слідує із показань засудженої ОСОБА_2, даних нею в судовому засіданні суду першої інстанції, вона стверджувала, що 18 травня 2005 року зранку її чоловік пішов на город, а коли повернувся, то повідомив, що у кінці їх городу хтось косив траву яку вони засіяли. Цього ж дня, близько 18 години вона мазала сарай і побачила, що у кінці городу хтось знову косить траву. Коли вона зі своїм чоловіком прийшли на город, то впізнали людину, яка косить траву, це був їх сусід ОСОБА_3. Коли її чоловік забороняв йому це робити, останній замахнувся і намагався вдарити косою по ногам її чоловіка, а також і саму її. Після чого вона взяла палицю, яка стояла на городі і, підбігши до ОСОБА_3, вдарила його палицею по руках, по пальцях. Останній випустив з рук косу, яку забрав її чоловік. ОСОБА_3 намагався забрати косу і почав кидати грудками землі по ній, ображати її, після чого вона вдарила його палицею по плечах і зі своїм чоловіком пішли додому. Зайшовши до себе у двір, вони закрили хвіртку, але ОСОБА_3 переліз через забор до їх у двір і намагався забрати косу. Тоді вони з чоловіком у дворі його добре побили і після чого він втік. Свою вину у скоєному злочині вона не визнає, так як захищала свого чоловіка і себе від ОСОБА_3, який був з косою і міг нанести їм пошкодження.
Такі твердження засудженої, про те що вона діяла в стані необхідної оборони, захищаючи свою власність, фактично судом не перевірялись.
Показання засудженої ОСОБА_2 об'єктивно узгоджуються і підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Суд першої інстанції без достатнього обґрунтування відхилив покази зазначених свідків, а поклав в основу обвинувачення покази свідків, більшість із яких перебуває в родинних стосунках з потерпілим, а покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають перевірці, оскільки вони протирічать показам свідка ОСОБА_5 та заяві останньої, наданої апеляційному суду.
Крім цього, проводячи досудове слідство, в порушенні вимог ст. 22 КПК України, слідчий не вжив заходів до повного і об'єктивного дослідження обставин справи, не виконав процесуальні дії по кримінальній справі, а саме в порушенні вимог ст.ст. 190-191 КПК України, не провів огляд місця події з метою виявлення як самого місця злочину так і слідів злочину, не вилучив та не оглянув палку, якою були заподіяні потерпілому тілесні ушкодження, не вияснено за яких обставин були заподіяні потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження - чи коли він утримував косу в руці, чи коли захищався закриваючи рукою голову.
Зазначена однобічність та неповнота досудового слідства не була усунена в ході судового слідства.
За таких обставин, коли по справі допущена однобічність і неповнота як досудового так і судового слідства, оскільки залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, вирок суду необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Провести судове слідство апеляційним судом складає деякі труднощі, оскільки більшість свідків по справі та засуджена, це люди похилого віку, проживають на значній відстані від місця розташування апеляційного суду, що унеможливлює явку свідків та засудженої до апеляційного суду, тому справу необхідно направити на новий розгляд в суд першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 379 КПК України,
колегія суддів, -
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково, а апеляції помічника прокурора Бахмацького району Сербіна В.М. та адвоката ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2006 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.