27 жовтня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що із 1966 року перебувала у шлюбі з відповідачем, на даний час ОСОБА_2 подав до суду позов про розірвання шлюбу, вона тривалий час тяжко хворіє і визнана інвалідом першої групи, отримує лише пенсію в розмірі 141 грн. 90 коп. і вкрай потребує матеріальної допомоги, яку відповідач спроможний надавати, оскільки має постійний заробіток та отримує пенсію. Позивачка просила стягнути аліменти у розмірі 25% від доходів ОСОБА_2.
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 7 липня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 6 жовтня 2003 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивачки із відповідача аліменти в розмірі 20% усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із 6 березня 2003 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити ухвалені в справі судові рішення та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судами норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2. відхилити, рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 7 липня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 6 жовтня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.