Справа № 11а-629-2006 Головуючий в 1 інстанції - Мурашко І. А.
Категорія - ст.. 115 Доповідач - Широян ТА.
28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - Широян Т.А. суддів - Баглая І.П., Сердюка О.Г. з участю :
прокурора - Надточій О.О. адвоката - ОСОБА_1. захисника - ОСОБА_2 потерпілого - ОСОБА_3 засудженого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2006 року
Цим вироком ОСОБА_4, уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, з середньою освітою, який ніде не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України, проживає в АДРЕСА_1
Засуджений за ст.. 115 ч.1 КК України на 12 років позбавлення волі
За ст.. 263 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі
За сукупністю злочинів на підставі ст.. 71 КК України шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання - 12 років позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що у 2003 році він у с. Тютюнниця Корюківського району Чернігівської області знайшов штик -ніж, який є холодною зброєю , переніс його до місця свого проживання - АДРЕСА_1, де і зберігав, а 19 листопада 2005 року близько 24-00 приніс його до нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому по АДРЕСА_2.
20 листопада 2005 року о 1-00 ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1" на грунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході бійки з метою позбавлення життя умисно наніс 2 удари штик-ножем у життєво важливі частини тіла ОСОБА_3 - в ділянку черевної стінки та в праву бокову поверхню грудної клітки, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення правої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням шкіри , міжреберних м'язів, пристінкової правої легені та її корня; проникаючого колото-різаного пошкодження передньої черевної стінки з наскрізним ушкодженням шкіри, підшкірної клітковини, парієнтальної очеревини, великого чипця , що згідно висновків віднесено до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і від яких потерпілий ОСОБА_3 помер у лікарні, не приходячи до тями.
В апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеність його вини та правильності кваліфікації дій, просив вирок суду щодо нього змінити, пом'якшити йому покарання , посилаючись на те, що суд не взяв до уваги ті обставини, які передували вбивству ОСОБА_3, а саме те, що його перед цим у нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1" побили невідомі особи і коли він, взявши з дому для самозахисту штик-ножа , повернувся, щоб забрати свій верхній одяг, на нього знову ж напали невідомі особи і продовжили побиття. Не контролюючи свої дії, побоюючись за своє життя, почав розмахувати ножем і , не маючи умислу когось вбити, він наніс 2 удари ножем ОСОБА_3. Проте, які можуть настати наслідки, він не усвідомлював, оскільки перебував у збудженому стані. Вважав, що суд не врахував також пом'якшуючи по справі обставини, а саме те, що він у вчиненому щиро кається, його батьки неодноразово намагались відшкодувати шкоду, але потерпілі від цього відмовлялись. Зазначав, що судом не враховано і стан здоров'я його і його матері, яка виховувала його одна без батька, а також позитивні характеристики за місцем проживання.
До початку розгляду апеляції засудженим ОСОБА_4. внесені зміни до апеляції, в якій він оспорює доведеність його вини в умисному вбивстві ОСОБА_3 та у правильність кваліфікації його дій, посилаючись на ті обставини, які викладав у першій апеляції у обґрунтування своїх висновків щодо суворості призначеного судом покарання, просить перекваліфікувати його дії зі ст.. 115 ч.1 на ст.. 118 КК України і призначити покарання в межах цієї статті.
Заслухавши доповідача, думку прокурора і потерпілого ОСОБА_3 про залишення вироку суду щодо ОСОБА_4 без змін, самого засудженого, його адвоката та захисника , які підтримали змінену апеляцію засудженого в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 , колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_4 у незаконному носінні холодної зброї -штик-ножа без спеціального дозволу, а також в умисному вбивстві ОСОБА_3. при обставинах, викладених у вироку, є доведеною, обґрунтованою сукупністю доказів, зібраних по справі і розглянутих в судовому засіданні: показаннями самого засудженого про обставини придбання ним штик - ножа, який згідно висновків судово-криміналістичної експертизи визнаний холодною зброєю, і який він приніс на місце події і застосував для нанесення тілесних ушкоджень в тому числі і потерпілому ОСОБА_3. Тому за даним епізодом обвинувачення дії ОСОБА_4 за ст.. 263 ч. 2 КК України кваліфіковано вірно.
Щодо тверджень ОСОБА_4 в частині необгрунтованого засудження його за ст.. 115 ч.1 КК України, тт.. за умисне вбивство , то наведені ним у апеляції доводи не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються як показаннями самого засудженого, який не заперечував, що під час бійки застосував штик -ніж, а також показаннями свідка ОСОБА_6, який був очевидцем умисного нанесення ОСОБА_3 ОСОБА_4 декілька тілесних ушкоджень у життєво - важливі органи, а с саме в живіт та груди, висновками судово-медичної та судово-криміналістичної експертиз про наявність у потерпілого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, спричинених дією колото-різаного знаряддя, від яких той не приходячи до тями у той же день помер у лікарні.
В суді 1 інстанції були піддані аналізу твердження засудженого про те, що штик-ніж він взяв для самозахисту та застосував його несвідомо, щоб захистити себе. Суд дав їм вірну оцінку, зазначивши як спробу засудженого перекласти вину за наслідки на інших осіб. Даних про те, що ОСОБА_4 перебував в стані афекту по справі не встановлено. В своїх показаннях на досудовому слідстві він упевнено і послідовно розповідав про перебіг подій біля нічного клубу, давав їм обґрунтування.
Конфлікт між охоронцями нічного клубу та ОСОБА_4. був вичерпний, коли він разом із братом опівночі 19.11.2005 року пішли додому. Підстав повертатись до цього клубу , маючи при собі штик-ніж , а також собаку породи німецька вівчарка , у ОСОБА_4 не було.
По справі не здобуто доказів протиправної поведінки загиблого ОСОБА_3. Матеріалами справи встановлено, і це не заперечував засуджений, що ОСОБА_3 не був учасником побиття ОСОБА_4, стояв осторонь. Свідки по справі вказують, що Приходько не очікував нападу з боку засудженого, навіть держав руки в кишені.
При пред'явленні предметів для впізнання ОСОБА_4 упевнено визнав серед пред'явлених йому предметів штик-ніж, який він приніс з дому на місце події, щоб «налякати хлопців", яки його перед тим побили, /ас. 75/
Крім заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_4 спричинив штик-ножем поранення і іншим особам, в тому числі і свідку ОСОБА_7. При цьому із матеріалів справи вбачається, що ці тілесні ушкодження спричинені, коли ОСОБА_4 наздоганяв ОСОБА_7, а не під час самозахисту.
Як вбачається із матеріалів судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 схильний до ауто агресії, під час інкримінованих йому діянь міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Наведене свідчить, що ОСОБА_4 діяв з прямим умислом на вбивство і свій умисел довів до кінця
Ретельно дослідивши зазначені докази та давши їм відповідну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_4 в умисному вбивстві ОСОБА_3 за викладеними у вироку обставинами і його дії за ст.. 115 ч.1 КК України кваліфікував вірно.
При призначенні покарання суд взяв до уваги всі обставини по справі, правильно зазначив обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання засудженого на те, що стан здоров'я його матері, її зусилля по вихованню двох дітей , в тому числі і самого засудженого, мають бути визнані як пом'якшуючі його покарання обставини не можуть бути прийняті, оскільки наведене стосується особи не самого засудженого, а його близьких родичів.
Щодо характеристик ОСОБА_4 як за місцем проживання, так і за місцем навчання у школі НОМЕР_1, яку він закінчив у червні 2005 року, то в них лише констатується про те, що скарг щодо поведінки ОСОБА_4 не надходило.
Та обставина, що потерпілий ОСОБА_5 відмовився отримувати від матері засудженого грошову компенсацію понесених матеріальних витрат в зв'язку із похованням сина, у даному випадку не можна розглядати як таку, що пом'якшує відповідальність, оскільки потерпілий реалізував своє право на отримання компенсації за рішенням суду.
Покарання ОСОБА_4 призначено в межах санкції статей КК України, за яким його звинувачено з урахуванням всіх обставин справи і є справедливим
Таким чином, визнаючи вирок суду законним і обгрунтованим, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2006 року щодо нього - без змін.