Цивільна № 22ц-1581\ 2006 p. Головуючий у першій інстанції -
Харченко B.C..
Категорія - цивільна Доповідач- Квач М.О.
УХВАЛА Іменем України
2 жовтня 2006 року м. Чернігів
у складі:
Головуючого - судді Бойко О.В..
Суддів Квача М.О., Школьного В.В.
при секретарі Пільгуй Н.В.
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 2 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання такими , що втратили право на житлове приміщення, -
У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про визнання їх такими , що втратили право на житлове приміщення у будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те , що відповідачі, будучи її внуками та прописаними в належному їй на праві власності будинку, в ньому ніколи не проживали , а лише приїжджали в гості , а тому вони втратили право ним користуватись.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 2 серпня 2006 року позов задоволено: визнано ОСОБА_1 і ОСОБА_3 такими - що втратили право на житлове приміщення у будинку АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким в позові відмовити , посилаючись на те, що вона з братом ОСОБА_3 поселились у спірний будинок як члени сім"ї позивачки. В 2004 році ОСОБА_3 засуджений до 5 років позбавлення волі і за ним згідно положень ст.71 ЖК України право на жилу площу зберігається на весь строк перебування в місцях позбавлення волі плюс 6 місяців після його звільнення. Наприкінці 2005 року позивачка стала чинити їй з дитиною перепони - замінила замки на вхідних дверях. Вказаних обставин суд не взяв до уваги і в рішенні не зазначив, саме з якого часу вона не проживає , а згідно ст.405 ЦК України член сім"ї власника будинку втрачає право користування жилим приміщенням , якщо він відсутній в ньому без поважних причин більше одного року. Суд же при вирішенні спору керувався ст.71 ЖК України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи , апеляційний суд знаходить , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню , з направленням справи на новий розгляд , через порушення судом норм процесуального права.
Згідно п.З ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
По справі встановлено, що відповідачу ОСОБА_3, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, копія ухвали про відкриття провадження у справі, як і копія позовної заяви, не направлялись.Про час і місце судового засідання він судом не повідомлявся, копія рішення суду йому не направлялась, в зв"язку з чим судом допущено порушення ст., ст. 127,158,222 ЦПК України.
За таких обставин визнати рішення суду законним і обґрунтованим не можна, воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Окрім того, суд при ухваленні судового рішення керувався ст..71 ЖК України, тоді як спірний будинок являється приватною власністю позивачки, а тому такі спірні правовідносини сторін регулюються ст.405 ЦК України.
На підставі наведеного та керуючись ст., 307, п.З ст.311, 313-315,317,319 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 2 серпня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому судовому складі.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.