КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 0310/738/2012
Провадження № 1/0310/35/2012
21 березня 2012 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.
при секретарі Семенюк К.М.,
з участю прокурора Михальчука ІС.,
потерпілого ОСОБА_1,
підсудної ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки села Вишнів Любомльського району Волинської області, українки, громадянки України, середньої освіти, не заміжньої, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_2 в кінці жовтня 2011 року біля 17 години, перебуваючи в квартирі ОСОБА_1, що знаходиться по вулиці Коновальця 12 Б в місті Любомль Волинської області, таємно викрала мобільний телефон «Нокіа-1616», чим заподіяла потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 250 гривень.
Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнала повністю, однак дала суперечливі показання. На початку судового слідства заявила, що телефон надав їй для продажу потерпілий. Йому передала виручені 50 гривень, на які потерпілий придбав спиртне і продукти харчування. Після допиту потерпілого показала, дійсно взяла без його дозволу телефон і продала, а виручені кошти витратила.
Крім таких показань підсудної, її винність у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що потерпіла прийшла до нього запитати про перебування свого співмешканця. Через якийсь час вона пішла, тоді виявив зникнення мобільного телефону «Нокіа-1616». Неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогою повернути телефон або його вартість. Оскільки вона не відмовлялась він своє причетності до викрадення, однак кошти не вертала, написав заяву у міліцію.
Факт крадіжки мобільного телефону підсудною і його продажу стверджено також протоколом усної заяви про злочин (а.с.3), протоколом явки з повинною (а.с.6), довідкою ДКП «Любомль-ринок»(а.с.11).
Отже, аналіз наведених доказів приводить суд до висновку, що повністю доведену винність ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Обираючи міру покарання підсудній, суд враховує характер і тяжкість вчиненого нею злочину, особу підсудної, яка негативно характеризується по місцю проживання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудна щиро кається у вчиненому, написала явку з повинною.
Обтяжуючих обставин судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудній слід призначити в межах закону, за яким вона притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді громадських робіт.
Запобіжний захід щодо підсудної не обирався. Враховуючи характер обвинувачення, особу підсудної, суд вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу немає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і за цим законом призначити їй покарання у вигляді 80(вісімдесяти) годин громадських робіт.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя Чишій С.С.