Категорія №11.5
Іменем України
05 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1523/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Липової К.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012 № 05/09-13);
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій незаконними, скасування постанови від 30.12.2011 ВП № 30960193, зобов'язання поновити виконавче провадження,
16 лютого 2012 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 по справі № 2а-5561/11/1270 було задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з Державного підприємства «Донбасантрацит» в розмірі 3363233,90 грн.
11.11.2011 позивачем було надіслано виконавчий лист № 2а-5561/11/1270 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області, для примусового виконання.
08.02.2012 на адресу позивача надійшла постанова від 30.12.2011 ВП № 30960193 старшого державного виконавця Щербатюк Ю.Г. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»
На думку позивача, дії відповідача щодо повернення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» є незаконними з таких підстав. Відповідно до абзацу 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Позивач зазначає, що з моменту внесення змін до ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», які набрали чинності з 12.06.2011, не підлягають зупиненню виконавчі провадження про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до чого не має заборони щодо звернення на майно чи кошти боржника за виконавчим провадженням.
Тому позивач просив визнати дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області щодо повернення стягувачеві виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а-5561/11/1270 незаконними; скасувати постанову від 30.12.2011 ВП № 30960193 старшого державного виконавця Щербатюк Ю.Г. про повернення виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а-5561/11/1270 стягувачеві; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області поновити виконавче провадження за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду № 2а-5561/11/1270, виданого на користь управління.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, в судовому засіданні 27.02.2012 надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких послався на наступне. 17.11.2011 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 ДП «Донбасантрацит» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури, а також у зв'язку з тим, що Верховною Радою України внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013.
28.11.2011 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається.
30.12.2011 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, так як вимогами п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертається стягувану у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
30.12.2011 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві та додатково роз'яснено право повторного пред'явлення виконавчого документа для виконання протягом року з дня отримання виконавчого документа. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина третя статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)») (далі - Закон № 606) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Частиною другою статті 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606 державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.11.2011 було відкрито виконавче провадження № 30960193 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 11.11.2011 Луганським окружним адміністративним судом у справі № 2а-5561/11/1270 про стягнення з державного підприємства «Донбасантрацит» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 3363233,90 грн. (арк. справи 24).
Постановою державного виконавця від 28.11.2011 виконавче провадження було зупинено, оскільки ДП «Донбасантрацит» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури (арк. справи 26). Постановою державного виконавця від 30.12.2011 виконавче провадження було поновлено (арк. справи 28).
На підставі пункту дев'ятого частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 30.12.2011 року ВП № 30960193 повернуто виконавчий документ стягувачеві з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 у справі № 2а-5561/11/1270 про стягнення з державного підприємства «Донбасантрацит» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 3363233,90 грн. (арк. справи 30).
Суд вважає, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.12.2011 підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно з пунктом дев'ятим частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року № 2711-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2711) на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 2711 до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту дев'ятого частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повернення виконавчого документу стягувачеві.
Відповідно до положень Закону № 2711 його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону № 2711, заборгованість державного підприємства «Донбасантрацит» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, спірна заборгованість виникла через несплату державним підприємством «Донбасантрацит» відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на які не поширюються норми Закону № 2711, а тому віднесення державного підприємства «Донбасантрацит» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711, не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві.
Врахувавши вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги про визнання незаконними дій посадових осіб відповідача щодо повернення стягувачеві виконавчого листа не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку - постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві. Саме вона впливає на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної або юридичної особи прав чи інтересів).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами Іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову відповідача про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, в спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Скасування у судовому порядку постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом № 606-ХІV поновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом, та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду. Тому суд не знаходить підстав для вжиття додаткових заходів щодо поновлення порушених прав позивача та зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження, адже обов'язок вчинення виконавчих дій зумовлено Законом України «Про виконавче провадження».
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати, а стягнення їх у даному випадку Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Керуючись статтями 2, 17, 18, 71, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій незаконними, скасування постанови від 30.12.2011 ВП № 30960193, зобов'язання поновити виконавче провадження задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 30.12.2011 року ВП № 30960193 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено в повному обсязі 12 березня 2012 року.
СуддяІ.О. Свергун