Категорія №8.2.3
Іменем України
05 березня 2012 року Справа № 2а/1270/125/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання: Гришиній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з бюджету надлишкове сплаченого ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 113587,00 грн.
03 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" (далі "ЗКАК Україна") до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державної казначейства України у Луганській області про визнання дій протиправними та стягнення з бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" за жовтень 2010 року у розмірі 113587,00 грн.
В судовому засіданні 29.02.2012 представник позивача уточнив першу позовну вимогу надавши суду відповідну письмову заяву, відповідно до якої просить суд визнати протиправною бездіяльність ДПІ в м. Сєвєродонецьку щодо ненадання відділу державного казначейства України у м. Сєвєродонецьку висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2010 року в розмірі 113587,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.
ТОВ "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" є платником податку на додану вартість на загальних умовах.
22.11.2010 ТОВ "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" надано до ДПІ в м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який становить 246905,00 грн., також зазначену декларацію у визначений законом строк було надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку.
За даними довідки ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 11.02.2011 №234/23-31337612, працівники ДПІ підтверджують заявлене бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року лише в сумі 133318,00 грн. Залишок заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 113587,00 грн., на думку відповідача, можливо підтвердити лише після отримання інформації по ланцюгу постачання, тобто після отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів підприємства.
Позивач з такими висновками не погоджується, тому що порядок розрахунку бюджетного відшкодування, визначений п.п.7.7.1-7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не ставить в залежність розмір бюджетного відшкодування від отримання інформації за ланцюгами поставки товарів від контрагентів. Суми ПДВ включені у податковий кредит в перевірених періодах підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, тоді як саме оформлення податкового кредиту відповідає вимогам п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що знаходить підтвердження у довідці від 11.02.2011 № 234/23-31337612.
Підприємство не має відповідати за дії своїх контрагентів, оскільки вони зобов'язані до виконання вимог ст.67 Конституції України щодо сплати податків.
Крім того, відповідач був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки (до 17.02.2011) надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити позивачу у наданні бюджетного відшкодування, надіславши податкове повідомлення. Складання будь-якого проміжного документу не передбачено Законом.
Відповідачем до теперішнього часу не надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновку про відшкодування сум ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 113587,00 грн. та не відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування.
На підставі вищевикладеного позивач вважає бездіяльність відповідача - ДПІ в м. Сєвєродонецьку - незаконною.
На підставі ст.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за № 263/2067, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Частково позивачу було відшкодовано надлишкове сплаченого податку на додану вартість за жовтень 2010 року у сумі 133318,00 грн. Залишок відшкодування в сумі 113587,00 грн. позивачу так і не виплачено.
На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні 29.02.2012 у зв'язку з ліквідацією Головного управління державного казначейства у Луганській області на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та створенням територіальних органів Державної казначейської служби, відповідно до заяви 2-го відповідача, на підставі статті 55 КАС України було допущено до участі у справі правонаступника 2-го відповідача у справі Головного управління Державного казначейства України у Луганській області - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області .
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.
Представник державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов, у яких зазначено, що по декларації за жовтень 2010 року здійснено позапланову виїзну перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування, за результатами перевірки порушень не встановлено. Станом на 26.01.2012 по податковій декларації за жовтень 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 110941,92 грн. Зазначену суму неможливо підтвердити у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за серпень 2010 року, а сааме : ТОВ "Метал-Ресурс", м. Брянка, у якого було придбано мідь катодну, сума ПДВ по податковим накладним становить 199801,00 грн.
У судовому засіданні представник державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області надав пояснення аналогічні, викладеним у письмових заперечення на адміністративний позов.
Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що на момент, коли виникли спірні правовідносини, регулювання повернення з державного бюджету податку на додану вартість здійснювалось Законом України "Про податок на додану вартість". Казначейство вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" не порушувало, оскільки не отримувало відповідного висновку про бюджетне відшкодування суми ПДВ за жовтень 2010 року від ДПІ у розмірі 113587,00 грн.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Межі повноважень органів казначейства в частині відшкодування податку на додану вартість до прийняття Податкового кодексу України визначались спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України № 200/86 від 21.05.2001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 "Порядок відшкодування податку на додану вартість".
Згідно з п.4.1 Порядку, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Станом на час розгляду справи до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.
Також, у письмових запереченнях на адміністративний позов, представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області просив розглядати адміністративну справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" (далі -ТОВ "ЗКАК Україна") зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 12.02.2011, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 049944.
ТОВ "ЗКАК Україна" є платником податку на додану вартість, що підтверджуються свідоцтвом № 100155983 від 25.12.2008, виданим ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна", як платник податку на додану вартість, подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 246905,00 грн., розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 246905,00 грн.
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Разом з тим, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосувати податкове законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин.
Згідно п. 1.6 Закону "Про податок на додану вартість", податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1 7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7, ст.7 цього Закону мас від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до п.п.7.7.4. п.7,7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 по 31.10.2010, за результатами якої складено довідку від 11.02.2011 № 234/23-31337612.
Згідно висновків довідки, перевіркою підтверджено відображене ТОВ "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" у декларації за жовтень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 133318,00 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року в сумі 113587,00 грн. буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ВАТ «Кримський содовий завод», ТОВ ПФГ «Нафтахім», ТОВ «Метал-Ресурс».
У той же час відповідно до наданих письмових заперечень у справі відповідачем зазначено про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року в розмірі 113587,00 грн., у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за серпень 2010 року, а саме ТОВ «Метал-Ресурс», м. Брянка, у якого було придбано мідь катодну, сума ПДВ по податковим накладним становить 199801,00грн.
Зі змісту довідки про проведення перевірки від 11.02.2011 та наданих під час розгляду справи заперечень вбачається, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ, втім, вважає за неможливе підтвердити правомірність формування залишку суми бюджетного відшкодування 113587,00 грн. у зв'язку з неотриманням інформації по контрагентах.
Під час перевірки відповідачем не встановлено будь-яких порушень стосовно оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів (податкових накладних), які дають право на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Твердження представника першого відповідача про обов'язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.
Доводи представника ДПІ у м, Сєвєродонецьку Луганської області щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок, судом до уваги не беруться, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
В своїх запереченнях відповідачем зазначено, що станом на 26.01.2012 сума невідшкодованого ПДВ за декларацією за жовтень 2010 року складає 113587,00 грн.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету надлишкове сплаченого ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" за декларацією за жовтень 2010 року в сумі 113587,00 грн. підлягає задоволенню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області в частині ненадання органу державного казначейства висновку із заначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2010 р. протиправною, суд не знаходить підстав для задоволення, оскільки відповідачем при проведенні перевірки виявлені порушення, в результаті чого складено довідку про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" від 11.02.2011 р. № 234/23-31337612, та податковий орган в таких випадках не направляє відповідного висновку до держаного казначейства.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з бюджету надлишкове сплаченого ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 113587,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з бюджету надлишкове сплаченого ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" за декларацією за жовтень 2010 року в сумі 113587,00 грн. (сто тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 00 коп.)
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна", ід. код 31337612, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова, буд. 5ИЗ/1, витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн. 87 коп. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 87 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 07 березня 2012 року.
Суддя Є.О. Кисельова