Категорія №8.1.5
Іменем України
28 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/759/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Цицюри О.О.
при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - старший державний податковий інспектор юридичного
відділу ОСОБА_1, довіреність №30-«Д» від 16.09.2011,
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн., -
23 січня 2012 року позивач, Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 03.11.2005 в якості суб'єкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером № НОМЕР_2, на даний час державна реєстрація відповідача не скасована та не припинена.
Так, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується несплачена до бюджету сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн. (основний платіж-71554,85 грн., залишок штрафних санкцій, нарахованих податковим органом-37450,30 грн.).
Податкові зобов'язання нараховані та визначені контролюючим органом на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000421700/0 від 30.06.2010 по податку на додану вартість на загальну суму 108648,30 грн., з яких: за основним платежем 71198,00 грн., за штрафними санкціями 37450,30 грн. (нараховано 12.07.2010), винесеного на підставі акта перевірки №21/17-0113/30061809396 від 21.06.2010, вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 30.06.2010 та оскаржено не було,
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №00000411700/0 від 30.06.2010 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 356,85 грн., з яких: за основним платежем 356,85 грн. (нараховано 12.07.2010), винесеного на підставі акту документальної планової виїзної перевірки №28/17-0113/НОМЕР_1 від 21.06.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 30.06.2010 та оскаржено не було.
З метою погашення податкового боргу Стахановською ОДПІ Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та направлення податкових вимог) були застосовані заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом вручення відповідачеві першої податкової вимоги №1/29 від 29.07.2010, яка була отримана останнім під особистий підпис 02.08.2010, та другої податкової вимоги №2/58 від 01.09.2010, яка також була отримана останнім під особистий підпис 01.09.2010.
Однак, усі прийняті заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не дали позитивного результату. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Проте, у зв'язку з тим, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 03.11.2005 в якості суб'єкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером № НОМЕР_2 (а.с.8).
Станом на 12.07.2010 за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн. (основний платіж-71554,85 грн., залишок штрафних санкцій, нарахованих податковим органом-37450,30 грн.), який утворився внаслідок несплати останнім податкового зобов'язання, нарахованого та визначеного контролюючим органом на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000421700/0 від 30.06.2010 по податку на додану вартість на загальну суму 108648,30 грн., з яких: за основним платежем 71198,00 грн., за штрафними санкціями 37450,30 грн. (нараховано 12.07.2010), винесеного на підставі акта перевірки №21/17-0113/30061809396 від 21.06.2010, вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 30.06.2010 та оскаржено не було (а.с.13),
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №00000411700/0 від 30.06.2010 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 356,85 грн., з яких: за основним платежем 356,85 грн. (нараховано 12.07.2010), винесеного на підставі акту документальної планової виїзної перевірки №28/17-0113/НОМЕР_1 від 21.06.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 30.06.2010 та оскаржено не було (а.с.12).
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п.п. 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до підпункту 17.1.2. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даних про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень Стахановської ОДПІ Луганської області №0000421700/0 від 30.06.2010, №00000411700/0 від 30.06.2010 на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вони вважаються узгодженими та чинними на час розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
З метою погашення податкового боргу Стахановською ОДПІ Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) були застосовані заходи щодо його стягнення шляхом вручення відповідачеві першої податкової вимоги №1/29 від 29.07.2010, яка була отримана останнім під особистий підпис 02.08.2010, та другої податкової вимоги №2/58 від 01.09.2010, яка також була отримана останнім під особистий підпис 01.09.2010 (а.с.6,7).
Наявність податкового боргу у відповідача також підтверджується розшифровкою податкового боргу за період з 01.06.2010 по 06.01.2012 (а.с.5), актом про результати документальної планової виїзної перевірки №28/17-0113/НОМЕР_1 від 21.06.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 (а.с.14-34).
Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн., судом на час розгляду справи не встановлено.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 109005,15 грн., у тому числі, з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 28 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 05 березня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2,9,10,11,17,18,71,87,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн., а всього в сумі 109005,15 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: 94000, АДРЕСА_1) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 108648,30 грн. (сто вісім тисяч шістсот сорок вісім гривень 30 копійок) на розрахунковий рахунок Держказначейства №31116029700085, МФО 804013, банк ГУДКСУ в м.Луганськ, інд.код 37976658, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356,85 грн. (триста п'ятдесят шість гривень 85 копійок) на розрахунковий рахунок Держказначейства №33213801700085, МФО 804013, банк ГУДКСУ в м.Луганськ, інд.код 37976658, а всього в сумі 109005,15 грн. (сто дев'ять тисяч п'ять гривень 15 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 05 березня 2012 року.
СуддяО.О. Цицюра