Категорія №10.2.4
Іменем України
03 січня 2012 року Справа № 2а-11318/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Саприкіної Т.О.,
представника позивача - Сочка М.А.
представник відповідача № 1 - не прибув,
представник відповідача № 2 - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про скасування рішення від 16.09.2011 № 210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та рішення від 19.10.2011 № 7659/09-10 про результати розгляду скарги,
05 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач № 1), Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (далі - відповідач № 2) про скасування рішення від 16.09.2011 № 210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та рішення від 19.10.2011 № 7659/09-10 про результати розгляду скарги.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що 16.09.2011 УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області прийняло рішення № 210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску до ВП ГЗФ «Слов'яносербська» ДП «Луганськвугілля», згідно якого нараховано штраф у розмірі 27040,58 грн. та пеню - 1081,62 грн.
Вказане рішення було оскаржено позивачем до ГУ ПФУ в Луганській області, в якому позивач просив скасувати рішення у зв'язку з тяжким матеріальним становищем підприємства, проте, рішенням відповідача № 1 від 19.10.2011 № 7659/09-10 скаргу було залишено без задоволення.
Позивач вважає, що при застосуванні штрафних санкцій відповідач № 2 мав зважати на фінансовий стан підприємства. Тому просить скасувати вищевказані рішення відповідачів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача № 1 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.
Представник відповідача № 2 в судове засідання також не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Постановою Правління пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління пенсійного фонду.
Згідно з вказаним Положенням управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Одним із обов'язків платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно положень Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 та за № 994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Судом установлено, що Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області з 15.03.2011 (арк. справи 11).
16.09.2011 УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області прийняло рішення № 210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску до ВП ГЗФ «Слов'яносербська» ДП «Луганськвугілля», яким позивачу було нараховано штраф у розмірі 27040,58 грн. та пеню - 1081,62 грн. (арк. справи 12).
Нараховані за рішенням від 16.09.2011 № 210 штрафні санкції та пеня були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску у період з 20.06.2011 по 24.06.2011 р. у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум, про що свідчать дані карток особового рахунку підприємства.
Позивачем не оспорюється та обставина, що підприємство не сплатило суму єдиного внеску в установлений законом строк, тому суд вважає вказану обставину встановленою.
Позивач оскаржив рішення УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області від 16.09.2011 № 210 до ГУ ПФУ в Луганській області. Рішенням відповідача № 1 від 19.10.2011 № 7659/09-10 про результати розгляду скарги рішення, що оскаржувалося, залишено без змін (арк. справи 14).
Зважаючи, що позивач своєчасно не сплати суму єдиного внеску, що не заперечується позивачем, суд вважає, що штрафні санкції та пеня були нараховані позивачу відповідачем № 2 правомірно, при винесенні оскаржуваних рішень відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тому підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішень відповідачів немає. Складне фінансове становище згідно чинного законодавства не звільняє позивача від виконання покладеного на нього обов'язку щодо сплати обов'язкових платежів у встановлені законом строки.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстав для відшкодування позивачеві судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська»Державного підприємства «Луганськвугілля»до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про скасування рішення від 16.09.2011 № 210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та рішення від 19.10.2011 № 7659/09-10 про результати розгляду скарги відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 06 січня 2012 року.
Суддя І.О. Свергун